Буркавцов Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Володимирович Буркавцов
UA-OF1-SLT-GSB-H(2015).png Старший лейтенант
Буркавцов Володимир Володимирович.jpg
Загальна інформація
Народження 4 червня 1976(1976-06-04)
Томаровка, Бєлгородська область, РРФСР
Смерть 14 червня 2014(2014-06-14) (38 років)
Луганськ (аеропорт), Україна
°загинув у збитому терористами літаку
Національність українець
Університет Київський інститут ВПС
Військова служба
Роки служби 1996—2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Air Force.svg Повітряні сили
Рід військ Військово-транспортна авіація
Формування
25 БрТрА.png
 25 БрТрА
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Logo YouTube por Hernando.svg Д/ф "49" // UA: Перший, 17 травня 2017

Володи́мир Володи́мирович Буркавцо́в (нар. 4 червня 1976(19760604), смт Томаровка, Яковлівський район Бєлгородська область, РРФСР — пом. 14 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український військовий льотчик, гвардії старший лейтенант Повітряних Сил Збройних Сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Володимир Буркавцов народився в селищі міського типу Томаровка Бєлгородської області РСФСР. Родина переїхала в Мелітополь на Запоріжжя, коли Володимир був школярем. Батько — військовий, командир батальйону, мати працювала в санчастині. Хлопець теж мріяв про військову службу. 1993 року закінчив мелітопольську середню школу № 20. Того ж року вступив до Київського інституту військово-повітряних сил у Василькові, який закінчив 1996 року.

З червня по жовтень 1996 служив на посаді старшого техніка комплексного тренажеру авіаційного полку літаків заправників; з жовтня по грудень 1996 — старшого техніка групи обслуговування (НПК) авіаційного полку (літаків заправників).

З грудня 1996 служив в авіаційній частині А3840 у м. Мелітополь:
12.1996—09.2003 — старший технік обслуги обслуговування (авіаційного обладнання) військово-транспортного авіаційного полку.
09.2003—02.2008 — старший технік обслуги обслуговування авіаційного обладнання інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї 25-ї авіаційної бригади транспортної авіації.
02.2008—09.2009 — старший технік обслуги обслуговування авіаційного обладнання інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації.

З вересня 2009 — бортовий авіаційний технік авіаційного загону авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації Повітряних Сил ЗС України, в/ч А3840, м. Мелітополь. Класна кваліфікація «3 клас».

З початком російської збройної агресії проти України з березня 2014 року літав у Луганський та Донецький аеропорти, бортовий технік військово-транспортного літака Іл-76 МД.

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

14 червня 2014 екіпаж військово-транспортного літака Іл-76 МД (бортовий номер 76777) Повітряних Сил ЗС України, під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, виконував бойовий політ в Луганський аеропорт. На борту літака перебували 9 членів екіпажу та 40 військовослужбовців дніпропетровської 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, які летіли на ротацію. На борту також були військова техніка, спорядження та продовольство.

Близько 01:00, під час заходу на посадку на аеродром міста Луганськ, на висоті 700 метрів, борт 76777 був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[1][2].

У той день до Луганського аеропорту вилетіли три літаки Іл-76 МД. Перший літак (бортовий номер 76683) під командуванням полковника Дмитра Мимрикова сів о 0:40. За 10 хвилин збили другий літак (бортовий номер 76777). Третій отримав наказ повертатися.

« Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки». »

Полковник Дмитро Мимриков.[3]

Пройшло 42 доби, перш ніж льотчиків поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації. 25 липня з дев'ятьма членами екіпажу літака Іл-76 прощались у Мелітополі, їх поховали разом в одній могилі на Новому кладовищі міста[4].

Залишились мати, дружина Іраіда та донька 1998 р. н.

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

13 лютого 2015 року в Мелітополі на фасаді будівлі ЗОШ № 20 (вулиця Сєрова, 62А) встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи гвардії старшого лейтенанта Володимира Буркавцова[7].

12 червня 2015 року в місті Мелітополь на території військової частини А3840 було відкрито меморіал екіпажу літака Іл-76МД (бортовий номер 76777), який загинув 14 червня 2014 року в аеропорту міста Луганськ[8][9].

Див. також[ред. | ред. код]

Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Військово-транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України ІЛ-76 при заході на посадку на аеродром Луганськ був підбитий терористами // Сайт Міністерства оборони України, 14 червня 2014
  2. Стали відомі прізвища усіх, хто загинув у збитому ІЛ-76 // Українська правда, 14 червня 2014
  3. «Якщо на світі є пекло, то це було воно…» // «TV-News», 22 червня 2016
  4. У Мелітополі відбулося поховання дев'ятьох членів екіпажу військово-транспортного літака Іл-76 МД // Сайт Міністерства оборони України, 26 липня 2014
  5. Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. Світлина на сторінці СПИСОК жителів області, які загинули за незалежність, державний суверенітет та територіальну цілісність України // Більмацька районна державна адміністрація, Запорізька область, Україна
  7. На фасаді ЗОШ № 20 увічнили ім'я мелітопольського сокола Володимира Буркавцова // «Місцеві Вісті», 13 лютого 2015(рос.)
  8. На Запоріжжі відкрили меморіал загиблим на борту збитого бойовиками Іл-76 // «5 канал», 12 червня 2015
  9. У Мелітополі увіковічили пам'ять героїв екіпажу ІЛ-76 // «24 канал», 12 червня 2015

Джерела[ред. | ред. код]