Бурлак Іван Омелянович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бурлак Іван Омелянович
Бурлак Іван Омелянович.jpg
Народився 8 жовтня 1909(1909-10-08)
с. Кожанка, Оратівський район, Вінницька область
Помер 12 грудня 1994(1994-12-12) (85 років)
с. Кожанка, Оратівський район, Вінницька область
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ піхота
Роки служби 1941—1945
Звання Старшина
Формування 897-й гірськострілецький полк
Командування 242-а гірсько-стрілецька дивізія, 3-й гірськострілецький корпу
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Слави II ступеня Орден Слави III ступеня
Медаль «За відвагу» Медаль «За відвагу»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Кавказу»

Іва́н Омеля́нович Бурлак (нар. 1909 — пом. 1994) — старшина Червоної армії часів Другої світової війни, командир кулеметного розрахунку 879-го гірськострілецького полку (242-я гірськострілецька дивізія, 3-й гірськострілецький корпус), Герой Радянського Союзу[1] (1945).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 8 жовтня 1909 року у с. Кожанка Оратівського району Вінницької області в селянській родині. Українець. Здобув початкову освіту, працював у колгоспі до призову за мобілізацією Плисківським РВК у червні 1941-го.

Друга світова війна[ред.ред. код]

З липня 1941 на фронтах війни брав участь у бойових діях на Південно-Західному, Північно-Кавказькому та 4-му Українському фронтах. Першу медаль «За відвагу»[2] отримав за бої в станиці Ростогаєвській Краснодарського краю. Коли воював на Керченському півострові, нагороджений медаллю «За бойові заслуги»[3]. За бої на підступах до Севастополя отримав орден Слави 3-го ступеня. 7 травня 1944 року в районі Севастополя, попри масований ворожий вогонь Іван Бурлак висунувся з кулеметом у фланг німецького підрозділу та знищив кілька десятків ворожих солдат і офіцерів. В ніч на 8 травня при зміні вогневої позиції в рукопашному бою знищив одного та взяв у полон 3 гітлерівців. Вдень 8 травня в ході бою північно-західніше села Карань Балаклавського району вогнем з флангу знищив більш як взвод німецьких вояків.

За героїзм, виявлений при визволененні Севастополя, представлений до звання Герой Радянського Союзу[4]. Після визволення Криму 242-га гірничострілецька дивізія, у складі якої воював Бурлак І. О., була перекинута до Карпат. За участь у Східно-Карпатській операції наказом по військах 4-го Українського фронту він нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.

Після війни[ред.ред. код]

Після демобілізації старшина Бурлак І. О. повернувся на Батьківщину й далі працював у колгоспі, був обраний головою колгоспу. Жив у селі Кожанка та помер 12 грудня 1994 року.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Том 1. — М.: Воениз., 1987 (рос.);
  2. Воробьёв В. П., Ефимов Н. В. Герои Советского Союза: справ. — С.-Петербург, 2010. (рос.);

Примітки[ред.ред. код]

  1. Золотая Звезда Героя Советского Союза.svg Бурлак Іван Омелянович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 31 березня 2016 року. 
  2. Нагородний лист. http://podvignaroda.mil.ru/. Процитовано 31 березня 2016 року. 
  3. Нагородний лист. http://podvignaroda.mil.ru/. Процитовано 31 березня 2016 року. 
  4. Наказ про присвоєння звання Герой Радянського Союзу. http://podvignaroda.mil.ru/. Процитовано 31 березня 2016 року.