Бурмака Василь Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Антонович Бурмака
Бурмака Василь Антонович.jpg
Народження 25 лютого 1918(1918-02-25)
Нове Мажарове
Смерть 9 вересня 2014(2014-09-09) (96 років)
Запоріжжя
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Штурмова авіація
Роки служби 19381959
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank podpolkovnik infobox.svg Підполковник авіації
Війни / битви Вторгнення СРСР до Польщі
Радянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) Медаль «Захиснику Вітчизни»
Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Відня»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль Жукова
Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Василь Антонович Бурмака (25 лютого 1918, Нове Мажарове — 9 вересня 2014) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1946), почесний громадянин Запоріжжя і Дніпропетровська.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 лютого 1918 року в селі Новому Мажаровому (нині Зачепилівського району Харківській області) в селянській родині. Українець. Закінчив 7 класів школи. Працював слюсарем Нижньодніпровського заводу у Дніпропетровську. Закінчив Дніпропетровський аероклуб.

У Червоній Армії з 1938 року.

Учасник вторгнення СРСР до Польщі в 1939 році.

У 1941 році закінчив Балашовську школу льотчиків.

З початком радянсько-німецької війни на фронті. Член ВКП (б) з серпня 1943 року[1]. Служив старшим льотчиком 809-го штурмового авіаційного полку (264-а штурмова авіаційна дивізія, 5-й штурмовий авіаційний корпус, 5-а повітряна армія, 2-й Український фронт).

До січня 1945 року лейтенант Василь Бурмака на літаку-штурмовику «Іл-2» здійснив 120 успішних бойових вильотів на штурмовку залізничних ешелонів, вузлів оборони, скупчень живої сили і техніки противника, завдавши гітлерівським військам значних втрат у живій силі і бойовій техніці.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм лейтенантові Бурмаці Василю Антоновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 9 116).

Після війни продовжував службу у ВПС. У 1950 році він закінчив Краснодарскую вищу офіцерську авіаційну школу штурманів ВПС, в 1954 році — 10 класів школи. З 1959 року — майор в запасі.

Заслужений ветеран, живе в обласному центрі України — місті Запоріжжі. До виходу на пенсію працював завідуючим кабінетом політичної освіти на Запорізькому електровозоремонтному заводі. Перебуваючи на заслуженому відпочинку бере участь у громадській діяльності. Він був головою ради Запорізької міської організації ветеранів. Член Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Обирався делегатом з'їздів СДПУ (о).

Нагороди, звання[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна (15 травня 1946), орденом Червоного Прапора (31 грудня 1943), трьома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (25 липня 1944; 9 жовтня 1944; 6 квітня 1985), двома орденами Червоної Зірки (27 серпня 1943; 3 листопада 1953), медалями.

Удостоєний звань: «Почесний громадянин міста Запоріжжя» (рішення Запорізької міської ради № 30 від 18 серпня 1998 року)[2], «Почесний громадянин міста Дніпропетровська».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. до 1992 року
  2. Офіційний портал Запорізької міської влади. Архів оригіналу за 5 вересень 2016. Процитовано 17 березень 2012. 

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987;
  • Подвиги во имя Отчизны. — 2-е изд.,- Харків: «Прапор», 1985;
  • Подвигом славны твои земляки. — Запоріжжя: 1962.