Бурмака Марія Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марія Бурмака
Mariya Burmaka 0154.jpg
Основна інформація
Дата народження 16 червня 1970(1970-06-16) (46 років)
Місце народження Харків, Українська РСР,
СРСР СРСР
Жанри Поп-рок
Нагороди Народний артист України
Заслужений артист України
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
офіційний сайт
Q: Цитати у Вікіцитатах

Марі́я Ві́кторівна Бурма́ка (* 16 червня 1970, Харків) — українська співачка, Народна артистка України, кандидат філологічних наук.

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg ВІН ІДЕ ПО ВОДІ [1]
Присвячено пам’яті загиблих героїв на революції-2014
Лірика і музика: Марія Бурмака.
Запис: студія «Кофеін».
Музиканти: Таня Ша, Гена Сидоров, Орхан Агабейлі, Роман Солук, Мартин Няга.
Запис і зведення: Олег Татарчук.
Режисер відеокліпу: Анна Баздирєва (ТВі).
Режисери монтажу: Victor Kozmulyak та Олександр Ішматов.
Лінійний продюсер: Роман Кушніров.
Опубліковано: 31 січня 2014

Біографія[ред.ред. код]

Марія Бурмака народилася у сім'ї викладачів. Закінчила музичну школу за класом гітари. У 1987 році вступила на філологічний факультет Харківського університету. Ще у студентські роки почала писати пісні. Марія Бурмака є двоюрідною сестрою Юрія Павленка. Дочка — Ярина (1995).

Перемога на фестивалі «Оберіг» у Луцьку 1989 та на «Червоній руті» (друга премія) дала початок її музичній кар'єрі. Фірма «Кобза» випустила касету її пісень під назвою «Ой, не квітни, весно…». В червні 1990 року М. Бурмака виборює звання «Лауреата» в Каневі на Всеукраїнському фестивалі «ДЗВІН» Восени 1991 року М. Бурмака записала на канадській фірмі «Євшан» свій перший компакт-диск «Марія» з композиціями у стилі нью-ейдж. Цього ж року співачка переїхала до Києва. Почала плідно співпрацювати з композитором й аранжувальником Миколою Павлівим. У 1993 році М. Бурмака перемогла у хіт-параді «12 мінус 2» на радіо «Промінь» (пісні «Лишається надія», «Єдиного слова заради», «Ходить сон» і «Я люблю твої кроки»). Восени 1994 року співачка презентувала свій другий компакт-диск  — «Лишається надія».

Протягом 1990-х років М. Бурмака працювала телеведучою на каналі «СТБ» («КіН», «Рейтинг», «Хто там», «Чайник») та УТ-1 («Створи себе»). Була активною учасницею практично всіх подій української історії, починаючи з фестивалю «Червона рута» (1989) і «Студентського голодування на Граніті» (1990) до «Помаранчевої Революції» (2004) та «Революції Гідності» (2013-2014).

У 1997 році М. Бурмака отримала звання Заслуженої артистки України. Протягом наступних років записала альбоми: «Знову люблю» (1997), «Із янголом на плечі» (2001), «МІА» (2002), ремікс-версія «I AM» (2003), «№ 9» (2004), «Ми йдемо! Найкраще» (2004).

Пісні М. Бурмаки набули популярності й за кордоном. Хіти «Хто я така є» і «Сонцем небом дощем» звучали на польських fm-радіостанціях. Проте, спроба видати збірку пісень польською мовою так і не була зреалізована.

Грудень 2004 року — вихід компакт-диску «Ми йдемо», збірка вибраних пісень з 10 альбомів.

Протягом 2005 року Марія Бурмака записала кілька англомовних версій своїх пісень і зняла нові кліпи, дала благодійні концерти у Північній Америці. Була запрошена з лекцією до професорського клубу Колумбійського Університету (Нью-Йорк). Співачка виступила на найбільшому українському фестивалі у США «Верховина» та фестивалі «Лемківська ватра» у Польщі. Взяла активну участь у соціальній акції «Не продавайся», благодійних акціях «ВІЛ/СНІД Альянсу» та «Мережі людей, що живуть з ВІЛ» (2006).

У 2007 році Марію Бурмаку нагороджено Орденом княгині Ольги III ступеня. Вона видала колекцію MP3 на двох дисках «Всі альбоми Марії Бурмаки», а у 2008 році — CD «Саундтреки». До альбому увійшли пісні «Пробач», «Не тому», «Попрощатись не зуміли», «З Днем Народження, Сонце!».

2008 року була членом журі літературної премії «Книга року Бі-Бі-Сі».

У 2009 році — Марія Бурмака удостоєна почесного звання «Народна артистка України».

2010 року — запис спільного альбому «Don't laugh at me/ Не смійся з мене» у рамках кампаніі Operation Respect спільно із Пітером Ярроу («Peter, Paul and Mary»). А у 2011 році спільний виступ на фестивалі Союзівка (Soyuzivka).

З травня 2011 — Марія Бурмака ведуча авторської рубрики «Музика Сніданку» на каналі «1+1». З вересня 2011 — була ведучою проекту «Музика для дорослих з Марією Бурмакою» на каналі ТВі.

У лютому 2014 дала сольний акустичний концерт в революційному Українському Домі для бійців Народної Самооборони.

Влітку і восени 2014 року в складі туру «Підтримаємо своїх» була з виступами в зоні АТО, в прифронтових містах і брала участь у концертах, зібрані кошти від яких були витрачені на потреби добровольчих батальйону. Займається активною волонтерською і благодійною діяльністю.

У 2014 році випустила альбом «Тінь по воді». Того ж року дала сольний благодійний концерт в Парижі, зібрані кошти були передані до фонду «Таблєточки» та взяла участь в українському фестивалі в Чикаго, зібрані кошти були перераховані в «Фонд допомоги героям».

Наприкінці 2014 року увійшла до ТОП-100 найвпливовіших жінок України за версією журналу «Фокус». Взимку 2015 року співачка зіграла благодійні концерти у Великобританії. Навесні того ж року відбулись благодійні концерти Марії Бурмаки у США. В листопаді у Канаді.

2015 рік ознаменувався в житті співачки прем’єрами пісень “Танцюй”, “Золотиста осінь” (пам’яті Миколи Мозгового), “Фрізбі”, а також кліпом на композицію “Ти”. У травні 2016 року співачка презентувала романтичний кліп на пісню “Якби ми”. А вже у вересні того ж року у концерт-холі Caribbean club вона разом із гуртом Gypsy Lyre презентувала музичну програму “Нове та улюблене”. Концерт пройшов із повним аншлагом. Окрім оновленої програми Марія також заспівала дуетом з Олександром Пономарьовим, Арсеном Мірзояном, Іванкою Червінською та Тонею Матвієнко.

Альбоми[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]