Бурсацький узвіз (Харків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бурсацький узвіз
Харків
Бурсацький узвіз в місті Харкові
Бурсацький узвіз в місті Харкові
Район Шевченківський
Транспорт
Найближчі станції метро Історичний музей
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Бурсацький узвіз (Харків) на Вікісховищі

Бурсацький узвіз — один з найвідоміших узвозів міста Харкова. Знаходиться в центрі міста, адміністративно — в Шевченківському районі. Назву отримав від бурси (Харківської духовної семінарії), що знаходилася в нинішній будівлі академії культури.

Розташований між двома станціями метро — «Історичний музей» та «Центральний ринок». Узвіз слідує від Площі Конституції до річки Лопань. Протяжність узвозу становить 500 метрів[1]. Узвіз перетинається з вулицею Клочківською, а потім виводить від площі Конституції прямо до річки Лопань, і далі — через вулицю Пискуновську — слідує до Центрального ринку[1].

Узвіз крутий — його крутизна перевищує десять градусів. Паралельно Бурсацькому узвозу на відстані 300 метрів від нього на південь слідує аналогічний Соборний узвіз[1].

Свою назву узвіз отримав у зв'язку із спорудженням на його території бурси, відкритої при Харківському колегіумі в 18 ст.. Будівлю бурси було побудовано у 1773 році. Вона являло собою великий кам'яний одноповерховий будинок, в якому перебували класні кімнати і жили бурсаки, переважно діти-сироти. У 1825 році будівлю значно розширили, а через 60 років повністю перебудували. У 60-х — 80-х роках 19 ст. Бурсацький узвіз називався також Семінарською гіркою. У 30-х роках 19 століття узвіз став однією з важливих магістралей, які пов'язували Нагірну та Залопанську частини міста. Однак міська дума довгий час не приділяла уваги благоустрою узвозу, і місцевим жителям доводилося самотужки ремонтувати розбиту дорогу. Тільки лише в 1864—1866 роках спланували узвіз. По ньому та мосту через Лопань встановили найкоротше сполучення з одним з найбільших ринків — Благовіщенським (нині Центральним). На узвозі звели невеликі приватні кам'яниці, а вулицю стали озеленювати. У 1893—1897 роках на узвозі розбили сквер. У 1918 році, в будівлі колишньої бурси знаходився підпільний Харківський губернський революційний комітет.

У 1925 році, як факультет політичної освіти при Харківському інституті народної освіти (теперішній Харківський національний університет), був заснований Харківський державний інститут культури (сучасна Харківська державна академія культури).

23 серпня 2017 року, на початку узвозу, біля виходу зі станції метрополітену «Історичний музей» урочисто відкрито 7-ми метровий пам'ятник видатному козацькому керманичу, кошовому отаману Запорозької Січі Івану Сірку, який був полковником Харківського слобідського козацького полку у 1664—1665 та 1667 роках.

У художній літературі[ред. | ред. код]

Бурсацький узвіз
Він від ділянки в річку прямо до базару брудного йде.
Ах, треба провулок той давно назвати «Бурсацькою ямою»...
Його так часто від дощів водою сильно розмивало,
що масу на нього рублів управа наша витратила.
Щоб суму ту повернути більшу, необхідно тут відкрити
зимою гірку крижану і весь дохід вжити
на те, щоб цей узвіз виправити і від води його позбавити.

— Іванов Василь (Шпилька), «Путівник по Харкову», 1890[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Харківська бурса, початок XX-століття

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Спаэро Плюс. Харьков. План города. Издание восьмое. 2007 год.
  2. Харьковчане. Поэма о Городе в цитатах поэтических произведений. — Харьков : Слобожанщина, 2007. — 436 с. — 2 000 прим. — ISBN 978-966-7814-68-7.

Посилання[ред. | ред. код]