Бурундай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бурундай
монг. Боролдой
тат. Бурандай
Народився 1176
Помер 1262
Діяльність військовослужбовець, військовий керівник

Бурундай (монг. БоролдайБуранда, Брандай, Бурулдай, Боралдай, Берендей, тат. Бурандай) (невідомо — 1263 р.) — монгольський полководець, нойон. Побратим Субудай-ба'атура. У підпорядкуванні хана Бату був темником. Один із керівних полководців під час Західного походу монгольських військ 1236−1242 рр. Згодом займав посаду намісника у найзахіднішій частині Золотої Орди.

Життєпис[ред. | ред. код]

Рід Бурундая залишається певною мірою недослідженим. Можливо, він походив з одного з чотирьох племен (Sanchi'ud або Salji'ud), Keniges, Uushin, а також Je'ured), які належали старшому сину Чингісхана (1162—1227) : Джучі.

Наприкінці 1230 — на початку 1240-х років був учасником завойовницьких походів монголо-татар на Русь та інші держави. У 1236 році Бурундай активно брав участь у нападі на Волзьку Булгарію. У 1237 році під час вторгнення у Північну Русь монголів на чолі з Бату-ханом (Батиєм), Бурундай пішов на північ разом зі своїм військом і досяг там серйозних успіхів, зокрема здобув важливу перемогу у битві на річці Ситі.

Після того, як більшість північноруських земель було захоплено, Бурундай став ще більш відомим, як у себе на батьківщині, так і на Русі. Багато князів з Муромщини, Рязанщини, Володимиро-суздальщини зверталися за порадою саме до нього. У 1240 році був учасником облоги та захоплення Києва. У подальшому Бурундай брав участь у походах проти Галицько-Волинського князівства та Польщі.

Після завершення європейського походу Бурундай підтримав Бату-хана, проти якого виступила низка чингізидів. У 1251 році здійснив похід проти володаря Чагатайського улуса Єсу-Мунке (союзника великого хана Ґуюка).

З 1258 року був призначений правителем (темником) монгольських територій на Правому березі Дніпра. На його вимогу були знищені укріплення в Галицько-Волинському князівстві: Василів, Володимир, Данилів, Кременець, Луцьк, Львів, Стіжок Волинський, Черн та інші міста (окрім Холма, що витримав облогу). Бурундай примусив волинського князя Василька Романовича взяти разом з татарами участь у походах на Литву (1258) та Польщу (1259).

Результатом двох згаданих походів Бурундая на Литву та Польщу зазвичай вважається встановлення монголо-татарського іга у Галицко-Волинському князівстві. Як наслідок, у руських літописах Бурундай не згадується.

У 1259—1260 роках здійснив походи на землі сучасного Дагестану та північного Азербайджану, під час чого підкорив місцеві держави. Проте це призвело до конфлікту з Ільханами, що заснували державу Хулагуїдів. Під час цієї війни у 1263 році Бурундай загинув.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]