Бурштин (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бурштин
Byrshtyn2013 gerb.png Byrshtyn2013 prapor.png
Герб Бурштина Прапор Бурштина
Костел Святої Трійці. Фото 20-х 30-х років 20-го століття
Костел Святої Трійці. Фото 20-х 30-х років 20-го століття
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Івано-Франківська область
Район Бурштинська міська рада
Код КОАТУУ 2610300000
Засноване 1596
Статус міста з 1993 року
Населення 15 361 (01.01.2015)[1]
Площа 32,71 км²
Густота населення 470 осіб/км²
Поштові індекси 77111
Телефонний код +380-3438
Координати 49°15′44″ пн. ш. 24°37′40″ сх. д. / 49.26222° пн. ш. 24.62778° сх. д. / 49.26222; 24.62778Координати: 49°15′44″ пн. ш. 24°37′40″ сх. д. / 49.26222° пн. ш. 24.62778° сх. д. / 49.26222; 24.62778
Водойма Річка Гнила Липа
Відстань
Найближча залізнична станція Бурштин
До обл./респ. центру
 - залізницею 57 км
 - автошляхами 52 км
Міська влада
Адреса 77111, Івано-Франківська обл., м. Бурштин, вул. Січових Стрільців, 4
Веб-сторінка Міська Рада
Міський голова Джура Роксолана Олександрівна

Commons-logo.svg Бурштин у Вікісховищі

Буршти́н — місто обласного значення в Івано-Франківській області, розташоване у заплавній долині Гнилої Липи. Населення міста у 2001 році становило 15 298 мешканців. У 19401962 роках Бурштин був районним центром.

Містечко має 500-літню історію. У 1940-х роках Бурштин втратив міський статус, а на початку 1960-х років — статус райцентру. Новий виток у розвитку Бурштина пов'язаний із початком спорудження потужної електростанції у заплавній долині Гнилої Липи, останній блок якої запустили у 1969 році.

Бурштин — це передусім промисловий центр, неподалік від якого працює Бурштинська ТЕС, що є найбільшою на Прикарпатті тепловою електростанцією. Вона під'єднана до європейської енергосистеми й забезпечує електроенергією частину Європи.

Географія[ред.ред. код]

Геометричний центр[2] української Галичини (в її теперішніх політичних кордонах) розташований за координатами 49°15′ півн. широти, 24°35′ східн. довготи. Це південно-східні околиці Бурштина[3].

Назва[ред.ред. код]

У наш час існує 5 версій пояснення назви міста Бурштина[4]:

  1. фольклористично-мікротопонімічна — є декілька поетичних легенд, але завжди пов'язаних із власне бурштином — розкидуванням каміння, розірванням намиста чарівної княжни тощо. Є суто роботою народної уяви та фантазії;
  2. теологічна — топонім містечка утворено напряму від назви коштовного каменю бурштину, оскільки містечко могло бути за давнини обмінним чи торговельним пунктом виробів із цієї живиці (за припущенням І. Войчишина) або місцем, де обробляли бурштин і виготовляли з нього прикраси (за версією С. Бабишина та Ю. Кругляка) або й місцем, де його власне знаходили (за свідченням «Хроніки міста Бурштина»). Але у відомих в наш час[Коли?] історичних джерелах немає жодної документальної згадки про наявність бурштинового гутиська чи місця продажу бурштинових виробів в околицях Бурштина. Крім того, Бурштин став Бурштином лише у 2-й половині XVI століття (до того містечко звалось Нове Село);
  3. антропонімічна — існують підстави вважати, що топонім Бурштин утворився, як і в багатьох інших випадках, від антропоніма, причому в історичних джерелах доби середньовіччя збереглося кілька згадок про людей з такими прізвищами. Так, за даними галицьких судових актів у 1648 році калуський староста Самуїл Понятовський подав позов на міщан та селян за їхню участь в осінніх бунтах, і серед інших у списку повстанців значилися Іван та Гриць Бурштини з села Сівка. Тож, не виключено, що містечко названо іменем нового осадника на ймення Бурштин. Хоча прямих доказів про причетність людей на прізвисько Бурштин до перейменування Нового Села немає;
  4. ґрунтознавча — львівський науковець О. Купчинський зараховує Бурштин до групи населених пунктів, назви яких утворилися від кольору води і ґрунту, щоправда без ґрунтовної аргументації;
  5. лінгвістична — її автор місцевий педагог В.Матіїв припустив, що свою назву місто отримало від кам'яного замку, який німецькі будівельники і колоністи-урядники назвали рідною мовою burgstein (burg — «замок», stein — «камінь»).

Здійснивши одне з останніх ретельних досліджень, місцевий краєзнавець Зеновій Федунків дійшов висновку, що сучасний Бурштин отримав свою теперішню назву в 2-й половині XVI століття після відбудови зруйнованого татарами чи повінню поселення Нове Село, до того ж на новому місці. Тоді існувала практика називати новозасновані поселення або іменами власників, або за мікротопонімічними ознаками — назвами урочищ, річок, особливостями рельєфу, але оскільки прямих доказів про отримання містечком свого наймення від людей на прізвище Бурштин немає, тому найвірогідніше, що поселення дістало назву від географічного об'єкта, найвірогідніше від урочища.

Історія Бурштина[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Бурштина

Поблизу Бурштина знайдені кам'яні знаряддя доби бронзи, є стародавні кургани.

Перші письмові згадки про поселення, що було попередником сучасного Бурштина — Нове село датуються 1554 (за іншими даними 1436 роком).

У 2-й половині XVI століття містечко належало польському графу Скарбеку. В жовтні 1629 року поблизу міста відбулась відома битва, в якій реєстрові козаки та коронне військо під командуванням Стефана Хмелецького розбило нападників-татар на чолі з Саламет-Ґераєм, які поверталися з награбованим із Белзької землі.[5] Нападників гнали далі, зокрема, до Монастириськ, де їх рештки знову погромили.

Від 1630 року власником Бурштина був магнат Яблоновський. За Середньовіччя місто зазнавало руйнацій від набігів татар і турків, зокрема у період Польсько-турецьких воєн XVII століття (1629, 1675 роки).

У 173050-х роках місцеві жителі брали участь у русі опришків.

Бурштин 1837 рік. Гравюра Карела Ауера[6]

Від 2-ї половини XIX століття в місті відбувався культурний і національний підйом. У другій половині XIX століття Бурштин мав власну печатку з гербом — зображенням сокола.

1 вересня 1866 року через станцію Бурштин пройшов перший поїзд Львів-Чернівці.

Починаючи від 1939 року місто — у складі УРСР. У роки Німецько-радянської війни (19411945) Бурштин окупований гітлерівцями у період від 4 серпня 1941 року до 26 серпня 1944 року. Під час війни і після в околицях Бурштина діяли загони УПА.

У повоєнний час відбувалась відбудова Бурштина, зокрема введено в експлуатацію Бурштинську державну районну електростанцію (нині Бурштинська ТЕС), розбудовано інфраструктуру. Бурштин був райцентром у 19401962 роки. Приміський хутір Дубки було виселено.[7]

За незалежності Бурштинська ТЕС лишається працюючим бюджетоутворюючим підприємством, а Бурштин знову (1993) дістав статус міста.

11 березня 2014 року місто Бурштин віднесене до категорії міст обласного значення[8] і виведено зі складу Галицького району[9].

Нащадок Моцарта в Бурштині[ред.ред. код]

Цікавий факт в історії міста що з 1809 по 1811 роки у Бурштині жив і працював син всесвітньо відомого композитора В.А Моцарта Франц Ксавер Вольфганг Моцарт.

Народився Франц Ксаверій Моцарт 26 липня 1791 р. у Відні. Тут він освоїв гру на фортепіано й теорію гри на скрипці. У І7-річному віці щоб заробити трохи грошей переїхав до Львова, де одержав вигідну пропозицію викладати лекції музики двом донькам графа Баворовського в с. Підкамені, неподалік від Рогатина. І хоча, оплата була досить високою, в цьому селі музикант відчував себе дуже ізольованим, тому через рік у 1809 р. із задоволенням прийняв пропозицію імперіального шамбеляна (представника австрійського цісаря в містечку) фон Янішевського про навчання музики його дітей у Бурштині. Тут він прожив два роки. За цей час організував перший світський хоровий колектив, здійснював постановки п'єс, часто давав концерти для гостей бурштинського поміщика, на яких виконував батькові та перші власні музичні твори. Згодом співучасники культурних імпрез продовжили розпочату ним справу. З Бурштина молодий композитор переїхав до Львова, де також працював приватним учителем музики, а у 1826—1829 роках очолював заснований ним музичний хор святої Цецилії, до якого ввійшло 400 аматорів хорового співу. У 1826 р. у греко-католицькому кафедральному соборі Святого Юра відбувся концерт, під час якого композитор виконав знаменитий батьківський «Реквієм». На базі цього хорового колективу Моцарт-молодший створює музичне товариство св. Цецилії, а також інститут співу, що фактично став першою музичною школою у місті. Хор часто виступав.перед львів'янами. У Львові Ф. К. Моцарт написав ряд своїх відомих творів: дві сонати, кілька пісень, кілька фортепіанних п'єс за мотивами українських народних пісень, кантату й терцет. Багато подорожував композитор по Україні, де його концерти сприймалися на біс. У 1838 р. композитор повернувся до Відня і був обраний почесним капельмейстером Моцартуму у Зальцбурзі. Помер він 29 липня 1844 р. у курортному місті Карлсбаді, де й був похований.[10]

Екологія[ред.ред. код]

Згідно з рейтингом журналу «Кореспондент», складеним 2010 року на основі даних Держкомстату України за ступенем того, як багато небезпечних речовин викидають в атмосферу підприємства і транспорт міст України, Бурштин посів третє місце серед найбільш забруднених міст Україні, слідом за Кривим Рогом та Маріуполем[11]

Найбільшим забруднювачем міста є Бурштинська ТЕС, яка станом на 22 лютого 2011 входила до 10 об'єктів, які є найбільшими забруднювачами природного довкілля в Україні.[12]

Соціальна сфера (медицина й освіта)[ред.ред. код]

Медичні заклади міста Бурштина: міські лікарня та поліклініка.

У Бурштині діють ЗОШ № 1, 2, 3, Бурштинський міжшкільний навчально-виробничий комбінат і гімназія.

Дошкільна освіта представлена дитячими садочками № 1, 2, 3, 6 і школою-садком.

У місті також є два середньо-спеціальні навчальні заклади:

  • Бурштинське професійно-технічне училище № 20 — професійно-технічний навчальний заклад, який готує фахівців для сфери обслуговування, зокрема кухарів, офіціантів, барменів, кондитерів, бухгалтерів, контролерів-касирів, продавців продовольчих і непродовольчих товарів[13];
  • Бурштинський енергетичний коледж — здійснює підготовку молодших спеціалістів на денній та заочній формах навчання з наступних напрямків: теплоенергетика (спеціальність «монтаж і експлуатація теплоенергетичного устаткування теплових електростанцій»), електротехніка та електротехнології (спеціальність «монтаж і експлуатація електроустаткування електростанцій і енергосистем»), автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології (спеціальність «обслуговування автоматизованого теплоенергетичного устаткування на електростанціях»), економіка і підприємництво (спеціальності «банківська справа», «економіка підприємства», «біржова діяльність»)[14].

Культура[ред.ред. код]

Заклади культури Бурштина:

  • Будинок культури ім. Т.Шевченка — перший громадський культурний заклад міста, зачатки свої бере з 1908 року, коли й постала знана в окрузі хата-читальня «Просвіти», яка тепер переросла в народний будинок культури.
  • Палац енергетиків «Прометей» — заснований 1971 року як відомчій і профільний — заклад культури і дозвілля працівників Бурштинської ТЕС, він весь час функціонував як місце відпочинку і розвитку художньої самодіяльності мешканців усього міста Бурштин. Має кіноконцертний зал на 700 місць, малий зал на 250 місць, конференц-зал на 60 місць, бібліотеку з читальним залом, спортзал[15];
  • Музей ОУН-УПА (офіційна назва — Музей визвольних змагань Галицького району[16]) — започаткований у 1996 році з ініціативи Братства ОУН-УПА Галицької районної станиці і товариства політв'язнів та репресованих Галицького району і затверджений рішенням позачергової Галицької районної сесії від 8 березня 1998 року. Експозиція, що розповідає про українських патріотів розмістилась у Бурштинському палаці культури «Прометей»[17];
  • Музей Ольги Басараб — музей нескореної українки, громадської та революційної діячки Ольги Басараб[18].
  • Історико-етнографічний музей «Берегиня» (неофіційна назва — Музей Опілля) — основний суспільно-громадський зміст діяльності Музею Опілля полягає у відроджені духовності, поширенні народних звичаїв, обрядів, збереженні найкращих надбань матеріальної і духовної культур етнорегіону[19].
  • 3 бібліотеки — дитяча, доросла, профкому Бурштинської ТЕС[20].

Спорт[ред.ред. код]

Скульптура м'яча біля спорткомплексу

Збудований у 1976 році спортивний комплекс «Енергетик» у теперішній час залишається головним осередком розвитку спорту, оздоровлення та відпочинку не тільки жителів міста Бурштина, а й цілого Галицького району. У наш час[Коли?] при комбінаті спортспоруд працюють секції важкої атлетики, вільної боротьби, футболу, карате-до та деяких інших видів спорту. Багато спортсменів-бурштинців є професіоналами. Найбільших результатів на професійній арені досягали веслувальники, каратисти та футболісти[21].

Утворений 1948 року футбольний клуб «Енергетик» грав у першій лізі чемпіонату України.

Релігія[ред.ред. код]

У сучасному Бурштині діють такі релігійні громади:

Архітектура[ред.ред. код]

У Бурштині збереглися залишки замку-фортеці XVI століття. Колись у Бурштині був зведений також розкішний палац власників містечка — Яблоновських, фасад якого прикрашали колони з капітелями, а навколо споруди було закладено дендропарк. На тепер усе, що збереглося від родини Яблоновських в Бурштині це споруджена в 1813 році в центральній частині кладовища каплиця-усипальниця Скарбеків-Яблоновських — прямокутна в плані споруда з двосхилим верхом та вищою за неї вежею дзвіницею[26].

Сучасне архітектурне обличчя міста вималювалося переважно в 1-й половині 1970-х років, коли в Бурштині звели цілий ряд житлових будинків, споруд культурного призначення, промислових об'єктів тощо.

Міська скульптура Бурштина[27]:

  • повнофігурний пам'ятник Тарасові Шевченку — споруджений до 180-річчя від дня народження поета у 1994 році (автори — скульптор Анатолій Кущ і архітектор Олег Стукалов), встановлений біля ПК «Прометей»;
  • Пам'ятник невідомому солдату — встановлений у старій частині міста;
  • Скульптура, встановлена на честь поетеси Марти Гай у бібліотеці ПК «Прометей» (автор — скульптор Голояд Богдан Маркович, син Марти Гай).
  • Пам'ятник Ользі Басараб; встановлений у центрі міста біля ЗОШ I—III ст. № 2

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Пов'язані з Бурштином[ред.ред. код]

Поховані[ред.ред. код]

Велика панорама міста[ред.ред. код]

Велика панорама міста Бурштина та Бурштинської теплоелектростанції

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Геометричний центр певної території — точка, в якій перетинаються середні для неї паралель і меридіан.
  3. Ігор Мельник. У пошуках центру Галичини // Zbruch, 10.12.2015
  4. Назва міста (авторські права на інформацію належать Зеновію Федунківу) на Веб-сторінка міста Бурштин
  5. Рудницький С. Українські козаки / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 259—260. ISBN 5-319-01072-9
  6. Вид міста Бурштин, Бурштин. www.lvivcenter.org. Процитовано 2016-06-02. 
  7. Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості — Івано-Франківськ, Нова Зоря, 2001 — с. 31
  8. Постанова Верховної Ради України від 11 березня 2014 року № 864-VII «Про віднесення міста Бурштин Галицького району Івано-Франківської області до категорії міст обласного значення»
  9. Облікова картка Галицького району на сайті Верховної Ради України
  10. Історія Бурштина. burshtyn.br.if.ua. Процитовано 2016-06-02. 
  11. ТСН. «Кривий Ріг визнали найбруднішим містом України». 19 червня 2010 р.
  12. «Об'єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища». Міністерство екології та природних ресурсів України. 22.02.2011
  13. Бурштинське професійно-технічне училище № 20 на Веб-сторінка міста Бурштин
  14. Бурштинський енергетичний технікум на Веб-сторінка міста Бурштин
  15. ПК «Прометей» на Веб-сторінка міста Бурштин
  16. http://www.museum.if.ua/museums/r5/90.html
  17. Музей ОУН-УПА на Веб-сторінка міста Бурштин
  18. Про музей Ольги Басараб
  19. Характеристика Музею Опілля
  20. Бібліотеки (інформацію надала ст. б-кар дитячого відділу Українець Б. Б.) на Веб-сторінка міста Бурштин
  21. Історія спорту (в Бурштині) на Веб-сторінка міста Бурштин
  22. Церква Всіх Святих і Священомученика Йосафата на Веб-сторінка міста Бурштин
  23. Церква «Воздвижения Чесного Хреста» на Веб-сторінка міста Бурштин
  24. Костел «Пресвятої Трійці» на Веб-сторінка міста Бурштин
  25. Храм «Преображення Господнього» на Веб-сторінка міста Бурштин
  26. Палац Яблоновських на Веб-сторінка міста Бурштин
  27. Пам'ятники на Веб-сторінка міста Бурштин
  28. Марта Гай на Веб-сторінка міста Бурштин
  29. за іншими даними прізвище тренера — «Сит»

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]