Бурятська мова
 | Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. |
| Бурятська мова | |
|---|---|
| буряад хэлэн | |
| Поширена в |
 Росія (Бурятія), Монголія, КНР |
| Регіон | Сибір |
| Носії | 400 тис. |
| Писемність | кирилиця, старомонгольське письмо, Вагіндра і латинське письмо |
| Класифікація | Монгольська мовна сім'я |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Бурятія |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | bua |
| ISO 639-3 | bua |
Бурятська мова (бур. буряад хэлэн, вимова: [burʲˈaːt xɛˈlɯŋ]) — одна з монгольських мов. Поширена в Бурятії, в Усть-Ординському Бурятському автономному окрузі, Агинському Бурятському автономному окрузі, а також у декількох селах Нижньоудинського, Зиминського і Ольхонського районів Іркутської області і в Акшинському, Кирінському, Дульдургинському, Каримському та Шилкинському районах Читинської області. Буряти живуть компактною групою в Чойбалсановському і Селенгинському аймаках на півночі Монголії, а баргу-буряти — в Хулунбуїрському аймаці автономного району Внутрішня Монголія на північному сході Китаю.
Загальна чисельність мовців — близько 590 тисяч осіб (2004), зокрема в Росії — 368 807 (2002, перепис) (з них в Бурятії — 231 тисяч, у Китаї близько 100 тисяч, в Монголії 66 тисяч)[прояснити].
Виділяють діалекти:
- західний (ехиріт-булагатський)
- східний (хорінський)
- південний (цонголо-сартульський)
- проміжний (хонгодорський)
- баргу-бурятський (у Китаї).
Окремо стоять ніжньоудінський і ононсько-хамніганський говори. Принцип диференціації діалектів заснований перш за все на відмінностях лексики, частково фонетики. У морфології немає істотних відмінностей, що перешкоджають взаєморозумінню носіїв різних діалектів.
Західний і східний діалекти представляють найбільш ранні давно склавшиєся діалектні групи, що мали різні письмові традиції. Межі їх розповсюдження досить чіткі. Ці діалекти мали на собі вплив різних культурних традицій, що відбилося перш за все на їх лексичному складі. Південний діалект, пізнішого походження, утворився в результаті змішення бурятських і монгольських фундацій. Останні поселилися серед східних бурят в XVII ст.
Писемність[ред. | ред. код]
З кінця XVII ст. у діловодстві і релігійній практиці використовувалося монгольське письмо. Мова кінця XVII—XIX ст. умовно іменується давньобурятською письмовою для літератури мовою. Один з перших крупних літературних пам'ятників — «Путні замітки» Дамба-даржа Заягийна (1768). Західні буряти до революції користувалися російською письмовою мовою, вони не були знайомі зі старописьменною монгольською мовою. У 1931 була впроваджена писемність на базі латини, з 1939 використовується Кирилиця з додаванням трьох спеціальних літер.
Буряти тричі міняли літературну базу своєї письмової мови з метою наближення до живої розмовної мови. Нарешті в 1936 році як основа літературної мови на лінгвістичній конференції в Улан-Уде був вибраний хорінський говір східного діалекту, близький і доступний для більшості носіїв.
Бурятська абетка[ред. | ред. код]
На основі латинки:
| A a | B b | C c | Ç ç | D d | E e | F f | G g |
| H h | I i | J j | K k | L l | M m | N n | O o |
| Ө ө | P p | R r | S s | Ş ş | T t | U u | V v |
| Y y | Z z | Ƶ ƶ |
На основі кирилиці:
| А а | Б б | В в | Г г | Д д | Е е | Ё ё | Ж ж |
| З з | И и | Й й | К к | Л л | М м | Н н | О о |
| Ө ө | П п | Р р | С с | Т т | У у | Ү ү | Ф ф |
| Х х | Һ h | Ц ц | Ч ч | Ш ш | Щ щ | Ъ ъ | Ы ы |
| Ь ь | Э э | Ю ю | Я я |
Специфічні риси фонетики: довгі та короткі голосні, дифтонги; губний сингармонізм; відсутність (у порівнянні з близькою монгольською мовою) африкат дж, ч.
Морфологію вирізняють 7 відмінків, певні відмінності від монгольської мови у часових формах дієслів.
Важливою синтаксичною рисою є оформлення суб'єкта в абсолютних оборотах родовим відмінком.
Лексика включає запозичення з китайської, старомонгольської, тибетської мов, а також з тюркських мов. В останні десятиліття йде активний процес запозичення з російської мови.
З XVII століття буряти користувалися старомонгольским письмом, якою велося діловодство, писались хроніки. З 1939 року буряти використовують кирилицю.
Приклад[ред. | ред. код]
- «Заповіт» Тараса Шевченка бурятською мовою (переклав Цеден Галсанов).
|
(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)
Посилання[ред. | ред. код]
- Бурятська мова на сайті Ethnologue: Buriat. A macrolanguage of Russian Federation (англ.)
- Бурятська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Buriat [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
