Буславець Ольга Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга Анатоліївна Буславець
Ольга Анатоліївна Буславець
Міністр енергетики України
16 квітня 2020 — 20 листопада 2020
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Попередник Віталій Шубін (в. о.)
Наступник Юрій Бойко (в. о.)
Народилася 5 березня 1975(1975-03-05) (47 років)
м. Макіївка, Донецька область
Відома як політична діячка, державна службовиця
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Освіта Донецький державний технічний університет
Alma mater ДВНЗ ДонНТУ
Професія енергетик
державний службовець
Нагороди
Заслужений енергетик України
Відмінник енергетики України

Ольга Анатоліївна Буславець (нар. 5 березня 1975, м. Макіївка, Донецька область) — український політик, державний діяч. Заслужений енергетик України[1], кандидат технічних наук[2]. Міністр енергетики України  з 16 квітня до 20 листопада 2020 року[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

  • Із 2000 року працювала в енергопостачальній компанії ВО «Донецьквугілля» на посаді інженер-економіст.
  • 2003 — 2005 — бухгалтер, інженер 1-ї категорії ДП «Донецькенерговугілля».
  • Із 2005 року перейшла на роботу до Міністерства вугільної промисловості України на посаду головного спеціаліста Департаменту електроенергетики. З 2006 року — на керівних посадах у цьому департаменті.
  • 2015 — 2017 — директор Департаменту електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
  • 2017 — 2020 — генеральний директор Директорату енергетичних ринків Міністерства енергетики та вугільної промисловості.
  • З 16 квітня по 20 листопада 2020 року — Міністр енергетики України[5]. На засіданні Уряду призначено першим заступником Міністра Ольгу Буславець згідно з розпорядженням від 16 квітня 2020 р. № 429-р. Також розпорядженням від 16.04.2020 № 430-р на Ольгу Буславець тимчасово покладено виконання обов’язків Міністра енергетики та захисту довкілля України. Кабінет Міністрів України постановою від 27 травня 2020 р. № 425 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» перейменував Міністерство енергетики та захисту довкілля України на Міністерство енергетики України. Також зазначеною постановою утворено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. 20 листопада Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив рішення про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету міністрів від 3 червня 2020 року №604 ("Про тимчасове покладання виконання обов'язків Міністра енергетики на Буславець О.А.). 21 грудня 2020 року Ольга Буславець опублікувала заяву про звільнення з посади першого заступника Міністра енергетики.

Професійні досягнення[ред. | ред. код]

  • Є співавтором низки законів і законодавчих ініціатив у сфері енергетики та енергетичної безпеки, в тому числі Закону України «Про ринок електричної енергії», а також закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва еклектичної енергії з альтернативних джерел енергії». В активі Буславець — супровід у парламенті проєкту Закону «Про ринок електричної енергії», який було прийнято Верховною Радою 13 квітня 2017 року. Цей закон став основою для впровадження нового підходу на українському енергетичному ринку.
  • Входила до складу Координаційного центру щодо забезпечення впровадження нового ринку електроенергії, очолювала робочу групу при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості щодо реалізації положень Закону України «Про ринок електричної енергії».
  • У 2016—2020 роках очолювала «Українсько-Данський енергетичний центр»[6] (проєкт міжнародної технічної допомоги), який реалізовувався в рамках Угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством закордонних справ Данського Сполученого королівства.
  • За період керівництва Міністерством енергетики було вирішено низку кризових ситуацій та розпочато роботу над стратегічними реформами енергетичної галузі.

Стабілізовано роботу ринку електроенергії: удосконалено правила роботи учасників ринку, покращено фінансовий стан державних енергетичних підприємств, споживачі отримали можливість купувати електроенергію за конкурентною/справедливою ціною.

Врегулювано кризу в секторі відновлювальної енергетики: підписано Меморандум про порозуміння з інвесторами, знижено «зелений» тариф без його пролонгації, відновлено платежі за вироблену з ВДЕ електроенергію, удосконалено умови проведення «зелених» аукціонів для подальшого розвитку відновлювальної енергетики.

Удосконалено порядок проведення конкурсу на будівництво високоманеврової генеруючої потужності для забезпечення безпеки роботи енергосистеми та майбутньої синхронізації ОЕС України до європейської енергосистеми ENTSO-E.

Припинено страйки шахтарів, забезпечено збут вітчизняного вугілля, повернуто шахтарів до роботи, погашено заборгованість із заробітної плати, розроблено Концепцію реформування вугільної галузі.

Розроблено ключове законодавство для підвищення рівня енергоефективності економіки, створення інструментів для декарбонізації. Розблоковано роботу над проєктами угод про розподіл продукції щодо розвідки та видобутку нафти і газу на 8 ділянках, які узгоджено з інвесторами та затверджено розпорядженнями КМУ.

Пожвавлено міжнародну діяльність. Зокрема, в цьому напрямку підписано спільну заяву між Урядом України і Німеччини про започаткування енергетичного партнерства за різними напрямками. Зокрема, співпраця з Німеччиною була спрямована на підтримку технічної синхронізації з європейськими енергосистемами ENTSO-E з подальшою інтеграцією українського ринку електроенергії до європейських. Також розширено співпрацю з Фінляндією; відновлено роботу Україно-Данського енергетичного центру; активізовано двостороннє співробітництво з країнами ЕС, а також з Великобританією, США, Канадою, Кореєю, Китаєм. Запроваджено фонд гарантування позик UNIDO для реалізації енергоефективних заходів на українських підприємствах.

Нагороди[ред. | ред. код]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Заміжня, має сина.

Публікації[ред. | ред. код]

  1. Відмова від централізованого теплопостачання. Чи можна радикально вирішити проблему? [Архівовано 9 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  2. Урановидобувна галузь: знищення чи розвток? [Архівовано 9 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  3. У морози Україна може зіткнутися з дефіцитом газу. Кого відмикатимуть? [Архівовано 12 лютого 2022 у Wayback Machine.]

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

  1. Ольга Буславец: «Нужно делать ставку на увеличение собственной добычи угля и газа». [Архівовано 1 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  2. Місто можливостей. Історії успіху. Українське радіо. [Архівовано 26 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  3. Ток-шоу Сьогодні / Підсумки візиту Ердогана в Києві. Відповідь Путіну від країн ЄС. [Архівовано 12 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  4. МАРАФОН НАШ 09.02.22. [Архівовано 12 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  5. Украинская энергетика 2021-2022: итоги и перспективы. [Архівовано 12 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  6. Энергетический тупик Украины. Есть ли выход? Экс-министр энергетики Буславец. [Архівовано 15 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  7. Ольга Буславец: "Синхронизация с ENTSO-E не решит проблемы дефицита маневренной мощности". [Архівовано 9 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  8. Ольга Буславец о мифах, которые распространяют СМИ об украинской энергетике // СВОБОДА СЛОВА. [Архівовано 12 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  9. Ольга Буславец о энергонезависимости и энергетической безопасности Украины // СВОБОДА СЛОВА. [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  10. Ольга Буславец о кризисе на рынке энергетики. [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  11. Я проходила детектор лжи на счет связи с Ахметовым и Коломойским. [Архівовано 12 лютого 2022 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Наймолодша володарка почесного звання «Заслужений енергетик України» — Ольга Буславець
  2. Профіль Ольги Буславець на сайті Міністерства енергетики та захисту довкілля України
  3. Міненерго очолив заступник міністра Бойко замість першого заступника міністра Буславець. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020. 
  4. Науковці України. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 21 квітня 2020. 
  5. Кабінет Міністрів України - Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 604. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 20 листопада 2020. 
  6. Відбулося підсумкове засідання Координаційного комітету проєкту «Українсько-данський енергетичний центр». Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 20 травня 2020. 
  7. Указ Президента України від 22 грудня 2018 року № 435/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня енергетика»
  8. Буславець Ольга Анатоліївна. Кабінет Міністрів України. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 24 квітня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]

Хобі[ред. | ред. код]

Велоспорт, подорожі.

Декларація[ред. | ред. код]