Бутан-1-ол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Структурна формула
Загальна інформація
Преференційна назва ІЮПАК бутан-1-ол
Систематична назва ІЮПАК бутан-1-ол
Інші назви

1-бутанол, н-бутанол, бутиловий спирт

Хімічна формула C4H10O
3D Структура (JSmol) Інтерактивне зображення

Інтерактивне зображення

Зовнішні ідентифікатори / Бази даних
CAS 71-36-3
ECHA-ID 100.000.683
PubChem 263
ChemSpider 258
DrugBank DB02145
ChEBI CHEBI:28885
EINECS 200-751-6
InChI InChI=1S/C4H10O/c1-2-3-4-5/h5H,2-4H2,1H3 check


Властивості
Молярна маса 74,12  г·моль−1
Агрегатний стан

рідина

Густина

0,81 г·см-3 (20 °C)

Температура плавлення

-89 °C

Температура кипіння

118 °C

Температура самозаймання

325 °C

pH розчину

7 (H2O, 20 °C)

Розчинність

7 г·дм-3 (H2O, 20 °C)

Безпека
Маркування згідно системі УГС

Небезпека

H-фрази H: H226, H302, H318, H315, H335, H336
P-фрази P: P210, P280.3, P302+P352, P305+P351+P338, P313
EUH-фрази EUH: Заходи безпеки відсутні
LD50

790 мг/кг (орально, пацюк)

LC50

24,3 мг/дм3/4 год (інгалятивно, пацюк)

Вибухонебезпечність
Ударна чутливість

{{{Ударна чутливість}}}

Наскільки це можливо, значення величин подані в одиницях системи SI. Якщо не вказано іншого, усі дані відносяться до стандартного стану.


Бутан-1-ол (1-бутанол, н-бутанол) ― органічна сполука з формулою , один з ізомерів бутанолу. За стандартних умов є безбарвною рідиною.

Використовується як розчинник для лаків, або регулює в'язкість лаків.[1]

Отримання[ред. | ред. код]

Найважливішим способом отримання бутан-1-олу є гідроформілювання пропену. Спочатку утворюється бутаналь, який потім гідрогенізують до бутанолу:[1]

Також використовують карбонілювання пропену:[1]

Ще один спосіб ― гідрогенування кротональдегіду (бутеналю), який отримують альдольною конденсацію ацетальдегіду:[1]

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

Може дегідруватися, утворюючи суміш бутенів. Для цього потрібен каталізатор (оксид алюмінію або цеоліт) і висока температура.[1]

Також, може утворювати дибутиловий етер при нижчій температурі:[1]

Може алкілювати аміак і аміни. Взаємодіє з кислотами, утворюючи естери. При окисненні утворює бутаналь, а потім бутанову кислоту.[1]

Токсичність[ред. | ред. код]

Бутанол може подразеювати очі, шкіру та верхні дихальні шляхи. При тривалому впливі пошкоджує очі.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Hahn, Heinz-Dieter; Dämbkes, Georg; Rupprich, Norbert (15 червня 2000). Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA (ред.). Butanols. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry (англ.). Weinheim, Germany: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA. с. a04_463. doi:10.1002/14356007.a04_463. ISBN 978-3-527-30673-2.
  2. GESTIS Substance Database. gestis-database.dguv.de. Процитовано 3 квітня 2023.