Бутенко Зоя Андріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зоя Андріївна Бутенко
Butenko.gif
Народилася 1 вересня 1928(1928-09-01)
Багата Чернещина
Померла 21 квітня 2001(2001-04-21) (72 роки)
Поховання
Громадянство Україна Україна
Діяльність онколог
Відомий завдяки експериментальна онкологія
Alma mater Київський медичний інститут
Науковий ступінь доктор медичних наук[d] (1969)
Вчене звання проф.
Науковий керівник Кавецький Ростислав Євгенович
Заклад Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України
Членство НАН України і Академія наук СРСР
Батько Андрій Прокопович
Мати Ганна Митрофанівна
Нагороди
Державна премія Української РСР у галузі науки і техніки Заслужений діяч науки і техніки України

Зо́я Андрі́ївна Буте́нко (1 вересня 1928, Багата Чернещина — 21 квітня 2001) — вчений-онколог, академік НАНУ18 травня 1990 року)[1], Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, премії імені О. О. Богомольця НАН України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 1 вересня 1928 року. Після закінчення школи в 1944 році вступила на лікувальний факультет Молотовського державного медичного інституту, а після повернення з евакуації в Київ у 1947 році перейшла на 4-й курс лікувального факультету Київського медичного інституту, який успішно закінчила у 1949 році. У жовтні того ж року стала аспіранткою кафедри патологічної фізіології Київського державного інституту вдосконалення лікарів.

У 1954 році, після закінчення аспірантури під безпосереднім керівництвом Р. Є. Кавецького, захистила кандидатську дисертацію, присвячену вивченню патогенезу експериментальних лейкозів. Подальше її життя і наукова діяльність були пов'язані з Інститутом експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України. В 1958 році вступила в ряди КПРС[2].

У 1962 році створила і очолила першу в Україні лабораторію з вивчення етіології і патогенезу лейкозу, яка пізніше перетворилася на відділ механізмів лейкогенезу. У 1969 році, після захисту дисертації на тему: «Роль рибонуклеїнової кислоти у розвитку лейкозу», дослідниці було присуджено вчений ступінь доктора медичних наук, а в 1970 році присвоєно звання професора.

В 1978 році Зою Андріївну обрали членом-кореспондентом, а в 1990 році — академіком НАН України за спеціальністю «експериментальна онкологія». У 1998 році їй було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

Могила Зої Бутенко

Померла 21 квітня 2001 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Зоя Бутенко разом зі своїми учнями розробляла найактуальніші питання сучасної медицини, пов'язані із з'ясуванням причин виникнення і природи злоякісних захворювань системи крові. Основними напрямами її наукової діяльності були фундаментальні дослідження клітинних і молекулярних механізмів розвитку лейкозу та злоякісних лімфом, розробка методів ранньої діагностики різних форм гемобластозів, принципів патогенетичної терапії.

Зробила значний внесок у створення сучасної клонально-селекційної теорії канцерогенезу, вперше з'ясувала роль РНК у злоякісній трансформації клітин крові, одержала пріоритетні дані про структурні та функціональні порушення геному, асоційовані з лейкозогенезом. Великим внеском у науку є також дослідження біологічних властивостей та ультраструктури лейкозних клітин, пошук і застосування ефективних індукторів їхнього диференціювання.

Була фундатором нового напряму в онкогематології — вивчення структури і функцій стовбурових гемопоетичних клітин та їх ролі при лейкозі. Особливо плідно працювала над вирішенням питань молекулярної лейкозології. На основі одержаних нею та її учнями результатів було розроблено і впроваджено принципово нові методи молекулярно-генетичної діагностики гемобластозів, що набуло особливого значення у зв'язку з необхідністю прогнозувати віддалені наслідки аварії на ЧАЕС.

Брала участь у виконанні багатьох наукових програм, у роботі світових конгресів і конференцій, була ініціатором проведених у Києві у різні роки міжнародних симпозіумів «Стовбурові і імунокомпетентні клітини у нормі і при пухлинному рості», «Стовбурові клітини і злоякісний ріст», на яких з доповідями виступали провідні вчені з багатьох країн світу.

Була автором більш як 300 наукових публікацій, 10 монографій і посібників, серед яких найбільш відомі:

  • «Роль РНК у злоякісній трансформації клітин при лейкозі»;
  • «Цитохімія і електронна мікроскопія клітин крові та кровотворних органів»;
  • «Стовбурові кровотворні клітини і лейкоз»;
  • «Лейкозні клітини: походження, ультраструктура, диференціювання»;
  • «Клонально-селекційна концепція пухлинного росту»;
  • «Механізми вірусного лейкозогенезу».

Підготувала близько 30 докторів і кандидатів наук.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Зоя Бутенко була членом Європейських асоціацій гематологів та онкологів, головою спеціалізованої вченої ради з онкології та радіобіології, членом експертної ради ВАК України, членом редколегій журналів «Доповіді НАН України», «Експериментальна онкологія», «Онкологія».

Пам'ять[ред. | ред. код]

На будинку Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького, по вулиці Васильківській, 45, в якому працювала Зоя Андріївна, встановлено гранітну меморіальну дошку[3].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]