Бутко Микола Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бутко Микола Петрович
Народився 7 листопада 1947(1947-11-07) (71 рік)
Ніжинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Науковий ступінь доктор економічних наук[d]
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Заслужений економіст України

Микола Петрович Бутко, доктор економічних наук (2004), доцент; радник Президента України (березень — листопад 2007); Чернігівський державний технологічний університет, професор кафедри менеджменту (з 2002); президент регіональної фінансово-інвестиційної компанії.

Народився 7 листопада 1947(19471107) (село Крути, Ніжинський район, Чернігівська область); українець; батько Петро Семенович (19271988) і мати Ганна Петрівна (19271980) — колгоспники; дружина Лариса Анатоліївна (1947) — заступник начальника Головного управління економіки облдержадміністрації; син Ігор (1968) — військовослужбовець Збройних Сил України; дочка Тетяна (1975) — працівник банку.

Освіта: Чернівецький фінансовий технікум (1965), фінансист; Київський інститут народного господарства (1971), економіст; Академія народного господарства при Уряді Російської Федерації (місто Москва, 1992), менеджер вищої кваліфікації; Вища комерційна школа (місто Тулуза, 1993), менеджер; кандидатська дисертація «Соціально-економічні перспективи розвитку продуктивних сил Чернігівської області в умовах формування ринкових відносин» (Рада з вивчення продуктивних сил України НАНУ, 1997); докторська дисертація «Регіональні особливості економічних трансформацій в перехідній економіці» (Рада з вивчення продуктивних сил України НАНУ).

Серпень 1965 — липень 1970 — інспектор, старший інспектор районної інспекції Держстраху (місто Бобровиця Чернігівської області); інспектор, старший інспектор-інженер Управління Держстраху (місто Чернігів).

Серпень 1970 — листопад 1971 — економіст, гол. бухгалтер, контора громадського харчування, село Шушинське Красноярського краю.

Листопад 1971 — листопад 1972 — служба в армії, Читинська область.

Листопад 1972 — вересень 1973 — заступник головного бухгалтера БУ, село Шушинське Красноярського краю.

Вересень 1973 — квітень 1974 — начальник районної інспекції Держстраху, місто Чернігів.

Квітень — жовтень 1974 — голова Чернігівської районної планової комісії.

Жовтень 1974 — квітень 1982 — начальник відділу, заступник голови Чернігівської обласної планової комісії.

Травень 1982 — вересень 1985 — головний економіст, заступник генерального директора, вересень 1985 — березень 1988 — секретар парткому ВО «Чернігівський радіоприладний завод».

Березень 1988 — січень 1989 — завідувач промислово-транспортного відділу Чернігівського обкому КПУ.

Січень 1989 — серпень 1990 — заступник генерального директора, серпень 1990 — липень 1994 — генеральний директор ВО «Чернігівський радіоприладний завод».

Липень 1994 — серпень 1995 — перший заступник голови облради з виконавчої роботи, голова комітету економіки Чернігівської облради народних депутатів.

Серпень 1995 — серпень 1999 — перший заступник голови, начальник управління з питань економіки, 12 серпня 1999 — 13 листопада 2002 — голова Чернігівської облдержадміністрації.

Член Ради НБУ (жовтень 2000 — січень 2003).

Радник Президента України (поза штатом) (квітень 2005 — жовтень 2006).

(2004 - теперішній час) — завідувач кафедри менеджменту та державної служби Чернігівського національного технологічного університету

Член Спілки економістів України (з 1994).

Академік Академії економічних наук України (січень 1998), Інженерної академії України (березень 2001).

Заслужений економіст України (1997). Почесна грамота Кабінету Міністрів України (серпень 2001).

Державний службовець 1-го рангу (вересень 1999).

Автор (співавтор) понад 40 наукових статей, монографій: «Реформи і регіон» (1999), «Чернігівщина: Природа, населення, господарство» (2001, відповідальний редактор), навчального посібника «Управління регіоном» (2001, співавтор), брошури «Проблеми реформування і розвитку аграрного сектора економіки Чернігівщини» (2000).

Володіє французькою мовою.

Захоплення: зимове купання, збирання і виконання українських пісень, велосипедні прогулянки.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Біографія
  • В. І. Сидоров. Дивні створіння підприємці / в кн. Зваблення скіфа. Етюди / Черкаси: Вертикаль. Видавець Кандич С. Г.  2016. — 316 с.