Бутурлін Дмитро Петрович (1790)
Бутурлін Дмитро Петрович | |
---|---|
рос. Бутурлин Дмитрий Петрович | |
Народження | 30 квітня (11 травня) 1790[1] Санкт-Петербург, Російська імперія |
Смерть | 21 жовтня 1849[1] (59 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
Країна | Франція |
Звання | генерал-майор |
Війни / битви | Наполеонівські війни, Battle of Tarutinod, Battle of Maloyaroslavetsd, Battle of Vyazmad, Битва під Кульмом, Битва під Лейпцигом 1813, Взяття Парижа, Іспансько-французька війна, Російсько-турецька війна 1828–1829 і Hundred Thousand Sons of Saint Louisd |
Рід | Бутурліниd |
Діти | Anna Stroganoffd |
Нагороди | |
Бутурлін Дмитро Петрович у Вікісховищі |
Дмитро Петрович Бутурлін (30 квітня [11 травня] 1790 — 9 [21] жовтня 1849) — російський військовий історик, генерал-майор, дійсний таємний радник, сенатор, голова Бутурлінського комітету.
Представник старовинного аристократичного роду Бутурліних. Батьки: капітан лейб-гвардії Ізмайловського полку Петро Михайлович Бутурлін та Марія Олексіївна, уроджена княжна Шаховська.
Отримав домашню освіту і в 1808 році був зарахований корнетом в Охтирський гусарський полк. У 1810 році переведений в Кавалергардський полк, а 23 березня 1812 року — в Свиту Його Імператорської Величності по квартирмейстерській частини в чині підпоручика. Брав участь у Французько-російській війні і закордонних походах російської армії. За відзнаки в боях нагороджений різними російськими та іноземними орденами і 23 жовтня 1813 року проведений в чин штабсротмістра.
1 липня 1817 року проведений у флігель-ад'ютанти. У 1823 році в чині полковника брав участь у Франко-іспанській війні. За цю кампанію проведений 1 січня 1824 року в генерал-майори із призначенням перебувати в кавалерії, а 4 березня був знову зарахований до Свити Його Імператорської Величності. Під час Російсько-турецької війни служив генерал-квартирмейстером 2-ї армії; після закінчення війни, 4 січня 1830 року звільнений у відставку за власним проханням.
Був призначений 14 травня 1833 року в межовий департамент Правлячого Сенату з назначенням чину таємного радника; 6 грудня 1840 року став членом Державної Ради.
Найвищим указом 24 квітня 1843 року його було призначено директором Імператорської публічної бібліотеки. Із 1844 року — член Державної Ради. Був нагороджений 1 січня 1845 року орденом Св. Олександра Невського, до якого 5 квітня 1849 йому були надані алмазні знаки. Із 10 січня 1847 року — дійсний таємний радник. У 1848 році призначений головою Комітету (цензурного органу) «для вищого нагляду в моральному та політичному відношенні за духом та напрямом всіх творів російського друкарства» (Бутурлінський комітет).
Помер 9 (21) жовтня 1849 року. Похований у церкві Святого Духа Олександро-Невської лаври[2].
Із 27 квітня 1824 року[3] Бутурлін одружений на Єлизаветі Михайлівні Комбурлей (1805 — 07.07.1859), старшій дочці сенатора Михайла Івановича Комбурлея (1761—1821) від його шлюбу з Анною Андріївною Кондратьєвою (1783—1864). Отримав в придане Хотінський палац, де працював над історичними працями. За свідченням П. А. Вяземського, своїми успіхами в цивільній службі Бутурлін був зобов'язаний дружині і аничковським балам.
У липні 1842 року Є. М. Бутурліна отримала орден Св. Катерини (меншого хреста), а 23 квітня 1854 року зведена в статус статс-дами. Її особняк на Сергіївській вулиці — один із найбільш пишних в Петербурзі зразків "другого бароко — був після її смерті викуплений під посольство Австро-Угорщини. Померла «від раку грудей і сухотки» в 1859 році в Парижі[4]. Похована в Росії.
Діти:
- Анна (01.04.1825[5] — 1906) — фрейліна, дружина графа П. С. Строганова.
- Петро (26.04.1826[6] — 14.06.1877) — полковник лейбгвардії Кінного полку, помер у Парижі від раку кишечника.
- Ольга (14.09.1829[7] — ?), хрещениця І. В. Васильчикова.
- Микола (21.09.1835[8]—03.08.1836[9]) — помер в 9 місяців від хвороби зубів, похований в Олександро-Невській лаврі.
Автор низки праць на військово-історичну тематику, у тому числі офіційного викладу подій війни 1812 року. Більшість із них були написані французькою мовою, пізніше перекладені російською. Твори Бутурліна містять багатий фактичний матеріал, який використовується істориками.
- ↑ а б Сотрудники Российской национальной библиотеки
- ↑ Бутурлин, Дмитрий Петрович // Петербургский некрополь / Сост. В. И. Саитов. — СПб. : Типография М. М. Стасюлевича, 1912. — Т. 1 (А—Г). — С. 332.
- ↑ ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.213. с. 22. Метрический книги Исаакиевского собора.
- ↑ ЦГИА СПб. ф.19. оп.123. д.15. с.39.
- ↑ ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.214. с. 8. Метрические книги Казанского собора.
- ↑ ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.218. с. 9. Метрические книги Казанского собора.
- ↑ ЦГИА СПб. ф.19. оп. 111. д.233. с. 17. Метрические книги Казанского собора.
- ↑ ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.266. с. 34. Метрические книги Казанского собора.
- ↑ ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.280. с. 72. Метрические книги Исаакиевского собора.
- Е. Л. Бутурлин, Димитрий Петрович (писатель) // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Бутурлин, Дмитрий Петрович // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)Бутурлин, Дмитрий Петрович // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
- Бутурлин Дмитрий Петрович // Список гражданским чинам первых IV классов. Исправлен по 20-е декабря 1848 г. — СПб. : Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1848. — С. 43.
- Стаття на сайті Російської національної бібліотеки
- Бутурлин Д. История нашествия императора Наполеона на Россию в 1812-м году. — Ч. 1. — Спб.: в военной тип., 1837. — 415+9 с., Приложения; Ч. 2. — Спб.: в военной тип., 1838. — 418 с. Архівовано травень 18, 2015 на сайті Wayback Machine.
- Бутурлин Д. П. Два письма графа Дмитрия Петровича Бутурлина к Алексею Николаевичу Оленину // Русский архив, 1870. — Изд. 2-е. — М., 1871. — Стб. 1201—1214.
- Бутурлин М. Очерк жизни графа Д. П. Бутурлина // Русский архив, 1867. — Вып. 3. — Стб. 376—386.
- Народились 11 травня
- Народились 1790
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Померли 21 жовтня
- Померли 1849
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Кавалери ордена Білого Орла (Російська Імперія)
- Кавалери ордена святого Володимира 2 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня
- Кавалери ордена святого Володимира 3 ступеня
- Кавалери ордена Святого Володимира 4 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 2 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 4 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість»
- Кавалери ордена «Pour le Mérite»
- Кавалери ордена Святого Людовика
- Командори ордена Почесного легіону
- Нагороджені орденом Церінгенського лева
- Нагороджені Золотою зброєю «За хоробрість»
- Військові історики
- Історики Російської імперії
- Члени Державної ради Російської імперії
- Сенатори Російської імперії
- Кавалери ордена Карлоса III
- Дійсні таємні радники
- Генерал-майори (Російська імперія)
- Учасники Російсько-турецької війни 1828—1829
- Бутурліни