Бутусов Юрій Євгенович
| Юрій Бутусов | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Бутусов Юрій Євгенович |
| Народився |
17 червня 1976 (44 роки) Київ |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | журналістика |
| Alma mater | Інститут міжнародних відносин Київського університету |
Юрій Євгенович Бутусов (нар. 17 червня 1976, Київ) — український журналіст. Головний редактор сайту Цензор.нет, оглядач Дзеркала тижня.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в Києві 17 червня 1976 року.[1][2]
Освіта[ред. | ред. код]
Закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка,[2] спеціальність — міжнародне право.[1]
Трудова діяльність[ред. | ред. код]
- 2000 — робота в Київських відомостях.
- 2003 — початок роботи в Дзеркалі тижня.
- 2005 — написання сценарію для фільму Помаранчеве небо.
- 2007 — очолив інформаційний холдинг Соціалістичної партії України, куди крім інтернет-сайту Цензор увійшла також газета Товариш.
- 2008 — продюсування фільму Ілюзія страху за повістю Олександра Турчинова.
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
У 2014—2015 рр. — член Конкурсної комісії, до повноважень якої входить висунення кандидатур на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. Призначений за квотою Кабінету міністрів України.
У 2016 році — член конкурсної комісії з обрання директора новоствореного Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів (за квотою НАБУ)[3].
Журналістська діяльність[ред. | ред. код]
Юрій Бутусов пише про внутрішньополітичну обстановку в Україні: найгучніші скандали, корупційні оборудки в «Укроборонпромі», підкуп виборців, проблеми передвиборного процесу і програми, плюси й мінуси кандидатів на різні державні посади.[1]
Бутусов приділяє значну увагу війні на Донбасі. Статті і авторські матеріали мають різні формати: новини і зведення з фронту, історії окремих солдатів і їх доль, скандали щодо матеріального забезпечення і оснащення військ.[1]
Автор серії нарисів про події Революції Гідності. Ретроспектива Юрія Бутусова нагадувала про факти, які давно забуті як учасниками Революції, так і її свідками, а також розкривала інформацію, яка до сих пір залишалася таємницею для широкої публіки.[1]
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Юрій Бутусов: новини, біографія, фото, публікації. www.obozrevatel.com. Процитовано 2019-06-23.
- ↑ а б Бутусов Юрий Евгеньевич. LB.ua. Процитовано 2019-06-23.
- ↑ Про затвердження складу конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів: Розпорядження КМ України від 30 березня 2016 р. № 244-р Архівовано 06.04.2016
- ↑ Премію «Людина року» здобули Гайдукевич, Бутусов, Слабошпицький. detector.media (uk). 2015-03-22. Процитовано 2019-06-23.
- ↑ Гайдукевич, Бутусов, Слабошпицький здобули премію «Людина року». zik.ua (ua). Процитовано 2019-06-23.
Посилання[ред. | ред. код]
- Юрій Бутусов у соціальній мережі «Facebook»
Інтерв'ю[ред. | ред. код]
- Валентина Балабанова, «Відвойоване зброєю повернемо тільки зброєю» // Школа журналістики УКУ, 11.10.2015
- Любов Базів, Точку неповернення ми пройшли ще в 2014 році — відкату назад не буде // Укрінформ, 19.06.2019