Бухаров Олександр Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Бухаров
Rostov-Krasnodar (4).jpg
Особові дані
Повне ім'я Олександр Євгенович Бухаров
Народження 12 березня 1985(1985-03-12) (34 роки)
  Брежнєв, СРСР
Зріст 193 см
Вага 92 кг
Громадянство Flag of Russia.svg Росія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія «Ростов»
Номер 11
Юнацькі клуби

2000—2002
Росія КАМАЗ
Росія «Краснодар-2000»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2002 Росія «Краснодар-2000» 11 (3)
2003 Росія «Чорноморець» (Н) 0 (0)
2004–2010 Росія «Рубін» 71 (33)
2004–2005  Росія «Рубін-2» 31 (10)
2010–2014 Росія «Зеніт» 54 (11)
2014  Росія «Анжі» 10 (2)
2014–2018 Росія «Ростов» 71 (14)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2005 Росія Росія U-21 11 (4)
2011 Росія Росія B 1 (0)
2009– Росія Росія 5 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 17 травня 2017.

Олександр Бухаров (рос. Александр Бухаров, нар. 12 березня 1985, Брежнєв, СРСР) — російський футболіст, нападник клубу «Ростов». Виступав, зокрема, за клуби «Рубін» та «Зеніт», а також національну збірну Росії. Триразовий чемпіон Росії. Дворазовий володар Суперкубка Росії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Бухаров у складі «Рубіна»

Займатися футболом розпочав у рідному місті. На дорослому рівні дебютував в 2002 році в клубі «Краснодар-2000», який виступав в зоні «Південь» другого дивізіону. Напередодні початку сезону 2003 року перейшов в новоросійський «Чорноморець», який вийшов у Прем'єр-лігу, відіграв один сезон за дубль клубу, до ігор основної команди не залучався. Наступний сезон провів у команді «Рубін-2» - фарм-клубі «Рубіна». У 2005 році почав виступати за «Рубін», грав у тому сезоні як за основну команду, так і за дубль.

На початку липня 2006 року на тренуванні «Рубіна» Бухаров отримав важку травму (розрив хрестоподібної зв'язки коліна), через яку не грав близько півроку[1]. Наприкінці лютого 2007 року на тренувальному зборі стався рецидив цієї травми, і Олександр знову надовго вибув з ладу[2]. На початку травня знову на тренуванні отримав аналогічну травму й вибув з ладу до кінця сезону, так і не зігравши в 2007 році в жодному офіційному матчі.

У січні 2008 року продовжив контракт з «Рубіном» на три роки. Забивши декілька важливих м'ячів, допоміг команді стати чемпіоном країни, всього в тому сезоні забив 6 м'ячів у 20 матчах.

Сезон 2009 року розпочався для Олександра вдало - в першому ж матчі чемпіонату Росії, проти «Кубані», він зробив дубль і віддав гольову передачу, матч завершився з рахунком 3:0, таким чином він взяв участь у всіх трьох голах своєї команди. На думку газети «Спорт-Експрес», Бухаров отримав оцінку 7,0 за матч, став найкращим гравцем в матчі, а також одним з найкращих в турі і увійшов до символічної збірної туру.

Олександр Бухаров став автором двох хет-триків за результатами 20 турів прем'єр-ліги-2009: 6 липня в матчі проти підмосковних «Хімок», 16 серпня в ворота грозненського «Терека».

Бухаров у «Зеніті»

19 липня 2010 року Олександр перейшов у «Зеніт»[3][4], підписавши контракт на 4 роки[5]. Дебютував за «Зеніт», вийшовши на заміну у другому таймі матчу 17-го туру чемпіонату Росії з футболу проти московського «Динамо» (1:1). Перший м'яч забив у гостьовому поєдинку 19-го туру проти «Локомотива» (0:3). Олександр провів на полі всі 90 хвилин і відзначився на 67-ій хвилині після проникаючого пасу від Бистрова, зробивши рахунок 2:0 на користь «Зеніта». 21 жовтня 2010 року в матчі групового етапу Ліги Європи проти «Хайдука» забив свій перший м'яч за «Зеніт» у єврокубках. 14 листопада 2010 року став чемпіоном Росії в складі «Зеніту». У 28-му турі «Зеніт» обіграв «Ростов» з рахунком 5:0, а Бухаров відзначився дублем.

Увечері 2 вересня 2013 року Бухаров був затриманий співробітниками правоохоронних органів у VIP-залі очікування аеропорту Пулково, де футболіст очікував свій рейс у Казань: усім футболістам «Зеніту», які не були викликані в національні збірні, надали короткострокову відпустку. Причиною послужило те, що Бухаров, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, влаштував дебош. Ніч форвард петербурзького клубу провів у відділенні поліції, де йому було пред'явлене звинувачення в скоєнні адміністративного правопорушення за статтею 20.1 КоАП РФ «Дрібне хуліганство»[6].

У січні 2014 року перейшов на правах оренди до кінця сезону в махачкалінський «Анжі»[7]. Першим голом за «Анжі»[7] Бухаров відзначився в 20 турі чемпіонату Росії в ворота казанського «Рубіна». 20 травня 2014 року Олег Артемов, агент нападаючого Олександра Бухарова, повідомив, що його клієнт не повернеться в «Зеніт», якому він належав до останнього часу. Весняну частину сезону російської Прем'єр-ліги нападник провів на правах оренди в махачкалинському «Анжі».

2 липня 2014 року підписав контракт з «Ростовом» терміном на два роки[8]. Відтоді встиг відіграти за ростовську команду 71 матч в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Виступав за юнацьку, студентську та молодіжну збірні Росії[9]. На Універсіаді 2005 року, яка пройшла в Ізмірі, став найкращим бомбардиром російської команди[9].

21 серпня 2009 року отримав виклик до національної збірної Росії[10]. Дебютував у збірній 14 жовтня 2009 року, вийшовши на 64-ій хвилині на заміну замість Володимира Бистрова в матчі проти збірної Азербайджану. При Адвокаті вийшов на поле в товариському матчі з Бельгією, після чого в збірну не викликався.

19 серпня 2011 року було викликано до табору другої збірної Росії на матч з олімпійською збірною Білорусі.

13 березня 2017 року був викликаний до збірної Станіславом Черчесовим. У матчі проти збірної Кот-д'Івуару (0:2) вийшов у стартовому складі. 28 березня в матчі проти збірної Бельгії (3:3) відзначився голом.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка конфедерацій 2017 року у Росії.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

По состоянию на 17 мая 2017 года

Клуб Сезон Ліга Кубки Єврокубки Загалом
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Чорноморець» 2003 0 0 0 0 0 0 0 0
Загалом 0 0 0 0 0 0 0 0
«Рубін» 2005 8 2 1 0 0 0 9 2
2006 8 5 5 1 0 0 13 6
2007 15 0 0 0 0 0 0 0
2008 20 6 0 0 0 0 20 6
2009 23 16 2 0 4 0 29 16
2010 12 4 1 1 4 2 17 7
Загалом 86 33 9 2 8 2 103 37
«Зеніт» (СПб) 2010 10 4 0 0 7 3 17 7
2011/12 31 6 4 2 6 0 41 8
2012/13 9 1 3 0 1 0 13 1
2013/14 4 0 1 0 2 1 6 1
Загалом 54 11 6 2 13 4 73 17
«Анжі» 2013/14 10 2 0 0 4 0 14 2
Загалом 10 2 0 0 4 0 14 2
«Ростов» 2014/15 28 5 2 0 2 0 32 5
2015/16 25 3 0 0 0 0 25 3
2016/17 18 6 0 0 9 1 26 7
Загалом 71 14 2 0 11 1 84 15
Усього за кар'єру 221 60 17 4 36 7 274 71

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

Загалом: 7 матчів / 1 гол; 2 перемоги, 3 нічиї, 2 поразки.

Титули й досягнення[ред. | ред. код]

Бухаров (праворуч) в матчі за збірну проти бельгійців в Сочі (2017)

Командні[ред. | ред. код]

Рубін
Зеніт

Особисті[ред. | ред. код]

  • У списках 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії (1): № 2 (2009)
  • Друге місце за кількістю забитих голів в Прем'єр-лізі (2009 рік)[11]
  • Третє місце за системою гол + пас Прем'єр-ліги в 2009 році[12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бухаров вибув на півроку — Sports.ru
  2. У лазареті «Рубіна» сім футболістів[недоступне посилання з лютий 2019]
  3. Олександр Бухаров - гравець «Зеніту»! (ru). Офіційний сайт ФК Зеніт. Архів оригіналу за 2012-03-17. Процитовано 2010-07-19. 
  4. Олександр Бухаров залишає «Рубін». Архів оригіналу за 20 липень 2010. Процитовано 17 червень 2017. 
  5. Бухаров дебютує в «Зеніті» в матчі зі «Спартаком»[недоступне посилання з лютий 2019]
  6. Денис Коротков (3 вересня 2013 року). Бухаров, або Перерваний політ. Фонтанка.ру. Процитовано 2013-09-03. 
  7. а б Бухаров перейшов в «Анжі»
  8. Сослан Джанаєв й Олександр Бухаров перейшли в «Ростов»
  9. а б Олександр Бухаров: досьє - Sports.ru. Архів оригіналу за 14 жовтень 2013. Процитовано 18 червень 2017. 
  10. Гіддінк назвав склад збірної Росії - «Чемпионат.ру». Архів оригіналу за 28 серпень 2009. Процитовано 18 червень 2017. 
  11. Статистика гравців Прем'єр-ліги
  12. Статистика гравців Прем'єр-ліги

Посилання[ред. | ред. код]