Бучацький повіт (Австро-Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бучацький повіт Королівства Галичини та Володимирії
Округ Станіславівський
Коронний край size Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Бучач
Площа 888 км² (після 1867)[1]
Населення 63667 (1867)[1]


Бучацький повіт (нім. Bezirk Buczacz) — адміністративна одиниця Королівства Галичини та Володимирії у 18501918 роках. Входив до складу Австрійської (до 1867 р.), з 1867 р. — до складу Австро-Угорської імперії.

Коротка історія[ред.ред. код]

Створений у результаті адміністративної реформи 1846 року[2] як один з 74 повітів Королівства Галичини та Володимирії на території Станіславівського, Чортківського округів[3] Королівства Галичини та Володимерії,[4] Повіт за поділом 1846 року мав очолювати староста, якого призначав цісар.[5]

Існував до утворення Західно-Української Народної Республіки в листопаді 1918 р. Мапа Галичини з проектом поділу на 3 окремі сойми (центри: Львів, Станиславів, Краків) від 1850 р. — перший документ, що подав окремий Бучацький повіт (його межі відрізнялися від пізніших). На півночі межував з Теребовельським, на сході — з Чортківським, Борщівським, на півдні — з Городенківським, Тисменицьким, на заході — з Підгаєцьким повітами.[6]

У 1870-х роках межував: на сході — з Чортківським, Заліщицьким, на півдні — з Городенківським, Товмацьким, на заході — з Рогатинським, Підгаєцьким, на півночі — Підгаєцьким, Теребовельським повітами. Межі повіту, мабуть, не значно змінилися до 1918 р. (навіть до 1939 р.). Тільки:

Владислав Віктор Чайковський 1884 року був обраний маршалком Бучацького повіту («Praeses der Bezirksvertretung»).[7]

Населення[ред.ред. код]

  • 1880 р.: всього 96507 осіб, з них: українців 55540 осіб (58,8 %), поляків 25615 осіб (25,6 %), жидів 15305 осіб (15,4 %), інших 47 осіб (0,1 %)
  • 1900 р.: всього 119898 осіб, з них: українців 72351 осіб (60,3 %), поляків 31806 осіб (26,5 %), жидів 15711 осіб (13,1 %), інших 30 осіб (0,1 %)[8]

Релігія (станом на 1880 р.)[ред.ред. код]

Греко-католики[ред.ред. код]

Усього: 33 парохії, з них 22 належали до Бучацького, 7 — Чортківського, 4 — Устецького деканатів УГКЦ. Усі належали до Львівського архієпископства Галицької митрополії УГКЦ.

Римо-католики[ред.ред. код]

Було 8 парохій латинського обряду, з яких 6 належали до Бучацького деканату РКЦ: Бучач, Бариш, Коропець, Манастириська, Золотий Потік, Ковалівка. Парохія Язловця належала до Язловецького, Старих Петликовець — Чортківського деканатів РКЦ. Всі належали до Львівської архідієцезії РКЦ.[9]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. — Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. — S. 83.
  2. Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною… — С. 42.
  3. іноді їх називають крайс, циркул
  4. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 44—46.
  5. Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною… — С. 83.
  6. а б Андрусяк Н. Минуле Бучаччини… — С. 55—56.
  7. Pohorecki F. Czajkowski (Czaykowski) Władysław Wiktor h. Gryf // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1938. — T. IV/2, zeszyt 17. — S. 160. (пол.)
  8. Кубійович В. Статистика Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 430.
  9. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини… — С. 57.

Джерела[ред.ред. код]