Бучацькі-Творовські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герб Творовських — Пилява

Бучацькі-Творовські (Бучацькі гербу Пилява)[1] — гілка шляхетського роду Творовських часів Королівства Польського (Яґеллонів), Речі Посполитої.

Засновником роду прийнято вважати Яна Творовського гербу Пилява, який був одружений з донькою дідича Бучача, воєводи руського і подільського Якуба Бучацького; місто Бучач було віном нареченої, яка була останньою представницею роду Бучацьких гербу Абданк.

Були пов'язані шлюбами з впливовими родами Королівства Польського (Яґеллонів), Речі Посполитої, Великого Князівства Литовського тих часів: Радзивіллами, Сенявськими, Потоцькими, Остроругами[2].

Відомі представники[ред. | ред. код]

Маєтності[ред. | ред. код]

Представники роду володіли містами Бучачем, Устям (наприкінці XVI ст.[16]), Опатувом[3] та іншими населеними пунктами.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów, 1728. — t. 1. — S. 218. (пол.)
  2. Buczaccy-Tworowscy (01) (пол.)
  3. а б в г д е ж и Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — t. 2. — S. 221.
  4. в другому виданні праці Ілька Борщака «Великий мазепинець Григор Орлик. Генерал-поручник Людовика XV (1742—1759)]» на С. 175. вказано варіант Кристофа
  5. Борщак І. Великий мазепинець Григор Орлик. Генерал-поручник Людовика XV (1742—1759). — Ню-Йорк : Восьмий курінь УПС ім Григора Орлика, 1972. — 1972. — С. 175.
  6. Ульяновський В. Пилип Орлик // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 423. — ISBN 5-203-01639-9.
  7. дослівно у книзі: …одружився на доньці подільського воєводи Пиляви з Бучача Беаті
  8. Leszczyńscy h. Wieniawa (02) (пол.)
  9. а б в г Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — t. 2. — S. 222.
  10. Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 83—84. (пол.)
  11. Elżbieta Padniewska h. Nowina (ID: 2.581.49) (пол.)
  12. Wojciech Padniewski h. Nowina (пол.)
  13. Potoccy (01) (пол.)
  14. Urban W. Mężyk Stanisław z Putniowic, zwany Słabosz, h. Wieniawa // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1975. — t. XX/3, zeszyt 86. — S. 515.
  15. Сидоренко О. Українські землі у міжнародній торгівлі: IX — середина XVII ст. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 170.
  16. Betlej A. Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — T. 18. — 509 il. — S. 296. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]