Буяджи Ганна Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганна Володимирівна Буяджи
Ганна Володимирівна Буяджи

Час на посаді:
2 грудня 2014 — 14 квітня 2016
Президент  Петро Порошенко
Прем'єр-міністр  Арсеній Яценюк
ПопередникОстап Семерак
НаступникОлександр Саєнко

Народилася15 жовтня 1984(1984-10-15) (35 років)
Київ
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
ПрофесіяДержавний службовець
Нагороди

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Га́нна Володи́мирівна Буяджи (дівоче прізвище — Они́щенко) (нар. 15 жовтня 1984(19841015), Київ) — український політик і державний діяч. Державний секретар Міністерства юстиції України (з грудня 2016 р.)[1], Міністр Кабінету Міністрів України (2014-2016), доктор юридичних наук, Заслужений юрист України[2], письменниця, автор книг для дітей.

Освіта і науковий ступінь[ред. | ред. код]

У 2007 закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, спеціальність «Правознавство», отримала кваліфікацію магістр права. У 2011 захистила дисертацію на тему «Довірчі правовідносини з іноземним елементом» та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук.

У 2017 з відзнакою закінчила Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю «Управління суспільним розвитком», отримала кваліфікацію магістра державного управління.

У жовтні 2018 року захистила дисертацію на тему «Довірча власність і трастоподібні конструкції: імплементація міжнародних стандартів у цивільне право України»[3] та здобула науковий ступінь доктора юридичних наук.

Кар'єра[ред. | ред. код]

З травня 2004 по березень 2014 працювала юрисконсультом у Київській філії ТОВ "Юридична фірма «А-Лекс», департаменті міжрегіональних бізнесів і правового забезпечення Представництва «Приватбанку» у м. Києві, юристом у ЗАТ «Столична юридична група», начальником відділу корпоративного управління ТОВ "Адвокатська компанія «МЛГруп», провідним юрисконсультом претензійно-позовного відділу Департаменту юридичного забезпечення ПАТ «Укрнафта».

З березня по травень 2014 — заступник Міністра юстиції України — керівник апарату.

З травня по 2 грудня 2014 року — голова Державної реєстраційної служби України.

З 2 грудня 2014 по квітень 2016 — Міністр Кабінету Міністрів України. На цій посаді була відповідальною за реформу державного управління, зокрема, була одним із розробників та ідеологів Закону України «Про державну службу», прийнятого Верховною Радою України 10.12.2015[4]. Як керівник Секретаріату Кабінету Міністрів України забезпечила електронне візування документів, трансляцію публічних засідань Уряду у мережі Інтернет у режимі онлайн, оприлюднення електронних порядків денних урядових засідань у Системі електронної взаємодії органів державної влади, що дало можливість відійти від необхідності надання матеріалів Уряду у паперовому вигляді. Крім того ініціювала розширення Музею історії урядів України[5] та створення документального фільму про формування системи виконавчої влади в Україні, починаючи із 1917 року.

28 грудня 2016 року призначена Державним секретарем Міністерства юстиції України.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор низки статей з цивільного і міжнародного приватного права, а також монографій «Довірчі правовідносини з іноземним елементом» (2012) та «Траст: історія, сьогодення, перспективи» (2018); співавтор книги «Банківські гарантії» (2014)[6]

Викладацька діяльність[ред. | ред. код]

З 2016 за сумісництвом обіймає посаду доцента кафедри цивільного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Літературна творчість[ред. | ред. код]

Автор віршованих книг для дітей «Маленький Мук» (2012), «Новорічні пригоди Морозенка» (2015)[7] та «Микитась Боровичок» (2017)[8].

Сімейний стан[ред. | ред. код]

Заміжня, виховує двох дочок. Чоловік - Буяджи Сергій Анатолійович.

Посилання[ред. | ред. код]