Буяджи Ганна Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганна Володимирівна Буяджи
Ганна Володимирівна Буяджи
16-й Міністр Кабінету Міністрів України
2 грудня 2014 — 14 квітня 2016
Президент Петро Порошенко
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк
Попередник Остап Семерак
Наступник Олександр Саєнко
Народилася 15 жовтня 1984(1984-10-15) (37 років)
Київ
Відома як адвокат, політична діячка, юристка
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Професія Державний службовець
Нагороди
Заслужений юрист України

Га́нна Володи́мирівна Буяджи [1] (дівоче прізвище — Они́щенко) (нар. 15 жовтня 1984(19841015), Київ) — український політик і державний діяч. Державний секретар Міністерства юстиції України (2016 —2020)[2][3], Міністр Кабінету Міністрів України (2014—2016), доктор юридичних наук, Заслужений юрист України[4], письменниця, автор книг для дітей.

Освіта і науковий ступінь[ред. | ред. код]

У 2007 з відзнакою закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, спеціальність «Правознавство», отримала кваліфікацію магістр права.

У 2011 захистила дисертацію на тему «Довірчі правовідносини з іноземним елементом» та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук.

У 2017 з відзнакою закінчила Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю «Управління суспільним розвитком», отримала кваліфікацію магістра державного управління.

У жовтні 2018 року захистила дисертацію на тему «Довірча власність і трастоподібні конструкції: імплементація міжнародних стандартів у цивільне право України»[5] та здобула науковий ступінь доктора юридичних наук.

Кар'єра[ред. | ред. код]

З травня 2004 по березень 2014 працювала юрисконсультом у Київській філії ТОВ Юридична фірма «А-Лекс», департаменті міжрегіональних бізнесів і правового забезпечення Представництва «Приватбанку» у м. Києві, юристом у ЗАТ «Столична юридична група», начальником відділу корпоративного управління ТОВ Адвокатська компанія «МЛГруп», провідним юрисконсультом претензійно-позовного відділу Департаменту юридичного забезпечення ПАТ «Укрнафта».

З березня по травень 2014 — заступник Міністра юстиції України — керівник апарату.

З травня по 2 грудня 2014 року — голова Державної реєстраційної служби України.

З 2 грудня 2014 по квітень 2016 — Міністр Кабінету Міністрів України. На цій посаді була відповідальною за реформу державного управління, зокрема, була одним із розробників та ідеологів Закону України «Про державну службу», прийнятого Верховною Радою України 10.12.2015[6]. Ініціювала розширення Музею історії урядів України[7] та створення документального фільму про формування системи виконавчої влади в Україні, починаючи із 1917 року.

З 28 грудня 2016 року по 11 березня 2020 — Державний секретар Міністерства юстиції України.

З квітня 2020 року — керуючий партнер Юридичної компанії «ВігоЛекс» [8] та співзасновник Адвокатського об'єднання «ВігоЛекс».

Спеціалізується на питаннях цивільного, корпоративного та міжнародного приватного права, правового забезпечення азартних ігор та супроводу трастів.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор низки статей з цивільного і міжнародного приватного права, а також монографій «Довірчі правовідносини з іноземним елементом» (2012) та «Траст: історія, сьогодення, перспективи» (2018); співавтор книги «Банківські гарантії». (2014)[9] Основною темою наукової діяльності є проблемні питання довірчих відносин і трасту. Є експертом з питань гемблінгу, написала низку статей з цієї теми.[10]

З 2019 — член робочої групи [11] з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України, яка працює над підготовкою змін до Цивільного кодексу України. Відповідальна за розділ, що стосується уведення трасту або його аналогу до цивільного законодавства України.

Викладацька діяльність[ред. | ред. код]

З 2016 за сумісництвом обіймає посаду доцента кафедри цивільного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Літературна творчість[ред. | ред. код]

Дитяча письменниця, у 25 років почала займатися творчою діяльністю, автор віршованих книг для дітей «Маленький Мук» (2016)[12], «Новорічні пригоди Морозенка» (2017)[13] «Микитась Боровичок» (2017)[14] та «Таємний орден великого Ската» (2020).[15]

Разом із Українським радіо створила аудіо-книжки на власні казки: «Маленький Мук» та «Новорічні пригоди Морозенка», зокрема, озвучувала текст від імені автора.

Сімейний стан[ред. | ред. код]

Заміжня, виховує двох дочок та сина. Чоловік — Буяджи Сергій Анатолійович.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Дитячі книги[ред. | ред. код]

  • Ганна Буяджи, Новорічні пригоди Морозенка, Київ, Саміт-Книга, 2017. 80 стор. ISBN 978-617-7350-21-6
  • Ганна Буяджи, Микитась Боровичок, Київ, Саміт-Книга, 2017. 96 стор. ISBN 978-617-7560-37-0
  • Ганна Буяджи, Маленький Мук, Київ, Саміт-Книга, 2016. 52 стор. ISBN 978-617-7350-57-5
  • Ганна Буяджи, Таємний орден великого Ската, Київ, Ранок, 2020. 96 стор. ISBN 9786-1709-64-08-3

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Ганна Буяджи, Персональна Сторінка. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022. 
  2. Розпорядження уряду від 28 грудня 2016 р. № 1034-р. Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 12 серпня 2019. 
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 265-р «Про звільнення Буяджи Г.В. з посади державного секретаря Міністерства юстиції України».
  4. Указ Президента України від 22 серпня 2016 року № 338/2016. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2019. 
  5. Автореферат докторської дисертації. Каталог Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 30 травня 2022. 
  6. Закон України «Про державну службу» на сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 14 серпня 2019. 
  7. Володимир Татаренко (18 березня 2016). Екскурсія коридорами влади. Урядовий кур'єр № 52 (5672). Архів оригіналу за 10 червня 2016. 
  8. Юридична компанія «ВігоЛекс». Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 30 травня 2022. 
  9. Наукова діяльність. Ганна Буяджи, персональна сторінка. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022. 
  10. Ганна Буяджи, Лудоманія. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 травня 2022. 
  11. Про утворення робочої групи щодо рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 30 травня 2022. 
  12. Видавництво Саміт-книга. Книга «Маленький Мук». Автор: Ганна Буяджи. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022. 
  13. Видавництво Саміт-Книга. Книга «Новорічні пригоди Морозенка». Автор: Ганна Буяджи. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022. 
  14. Видавництво Саміт-Книга. Книга «Микитась Боровичок». Автор: Ганна Буяджи. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 12 серпня 2019. 
  15. Видавництво Ранок. Книга «Таємний Орден великого Ската». Автор: Ганна Буяджи. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.