Буїди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Буїди , Бувейхіди — династія шиїтських правителів, що були главами держави в Західній Персії і в Іраку (903—1055). Засновник династії Алі ібн-Бувейх висунувся як ватажок збройних загонів горців Гіляна (Півн.-Зах. Персія). Алі і його два брати здійснили значні територальні захвати в Зах. Персії. У 945 Ахмед, брат Алі, захопив Багдад, після чого Буїди встановили свій контроль над аббасидським халіфатом. Буїди — перші правителі, які привласнили стародавній перський титул «цар царів» (шаханшах).

Держава буїдів на 970 рік

У доісламську епоху Буїди обслуговували сасанідських послів і купців. В халіфаті спадково займали пост амір ал-Умара — верховного головнокомандувача і командувача гвардією гулямів, фактично військового диктатора.

З 934 по 1028 роки Буїди володіли областю Фарс на південному заході Ірану; з 932 по 1028 вони управляли Джибалом, який періодично ділився на уділи Рей і Ісфахан; з 936 по 1048 — Керманом. З 945 по 1055 Буіди управляли Багдадом і значною частиною території сучасного Іраку.

За правління еміра на ім'я Адуд ад-Даула Фенна Хосров (978—983) владу Буїдів визнали Ірак, Західний Іран і вся Аравія. За його наказом по всій Месопотамії відбудували й розширили за рахунок державних коштів іригаційну систему, у Багдаді було споруджено пишний Дар аль-ільм — «Будинок науки». Була зафіксована чітка норма податків із селян. Розквітнув Шираз, у якому Адуд ад-даула розташував свою столицю. За його правління тут було завершено спорудження пишного шахського палацу на 360 кімнат. В бібліотеці палацу було понад 10 тис. манускриптів[1].

У другій половині XI століття Буїди занепали в результаті нашестя Сельджуків та їхніх союзників.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Підручник. — К., 2002.