Бхола (острів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бхола

Карта
Карта острова Бхола
Карта острова Бхола
Географія
22°30′ пн. ш. 90°45′ сх. д. / 22.500° пн. ш. 90.750° сх. д. / 22.500; 90.750Координати: 22°30′ пн. ш. 90°45′ сх. д. / 22.500° пн. ш. 90.750° сх. д. / 22.500; 90.750
АкваторіяБенгальська затока, Меґхна
Площа1441 км²
Довжина90 км
Ширина25 км
Країна
Бангладеш
Адм. одиницяБхола (округ)
Бангладеш[1]
Населення1,700,183
Бхола. Карта розташування: Бангладеш
Бхола
Бхола
Бхола (Бангладеш)
Мапа

Острів Бхола (також Дахін Шахбазпур) — найбільший острів Бангладеш площею 1441 км². Це більша частина суші району Бхола в Барісальському регіоні.[2]

Географія

[ред. | ред. код]
Південний острів Шахбаджпур (позначений як Деккан Шабазпур), який зараз є островом Бхола. 1778 рік, карта Джеймса Реннелла

Він розташований у гирлі річки Мегни. З Дакки та Барісала курсують пороми.[3]

Довжина острова — 130 км населення — 1,7 млн. Карта 1776 р. вказує на те, що острів мав овальну форму, але нині він є більш витягнутий через ерозію річкою Мегна. Острів має всього 1,8 м над рівнем океану в найвищій точці.[4][5]

Культура

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2011 року, 96,7 % — мусульмани, 3,3 % — індуїсти.

Острів Бхола відомий сиром з буйволів (дої), який є унікальним в Бангладеш. Процес виробництва незмінний, сир виготовляється в традиційних глиняних горщиках, процес займає 18 годин. Він популярний на острові і подається в особливих випадках, таких як весілля, фестивалі тощо.[6]

Потужність

[ред. | ред. код]

Острів стикався з хронічними проблемами енергетики, хоча природний газ був відкритий в Шахбазпурі 1994 року. Уряд вирішив побудувати електростанцію, яка мала запрацювати до серпня 2015 року. Державна енергосистема Бангладеш (PGCB) встановлює лінію електропередачі високої напруги від острова Бхола до острова Борхануддін.[7]

Тут мовлять 14 громадських радіостанцій.[8]

Історія

[ред. | ред. код]

1970 року острів зазнав впливу руйнівног циклону Бхола, який повністю спустошив південну половину острова, а також знищив урожай рису.

1995 року половина острова затопило, залишивши 500 тис. людей без житла.[9]

2005 року повені вплинули на життя понад півмільйона людей на острові. Значні повені за місяці та роки до цього спричинили сильну ерозію та призвели до розливу кількох річок. Станом на 2009 рік деякі кількість жителів острова мешкала у нетрях Дакки.[10]

2019 року на острові почалися протести після того, як індуса з острова звинуватили у розміщенні в соцмережах богохульного вмісту проти пророка Мухаммеда. Пізніше було виявлено, що його акаунт було зламано.[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Md Sakhaowat Hossain (2012). Bhola District. У Sirajul Islam and Ahmed A. Jamal (ред.). Banglapedia: National Encyclopedia of Bangladesh (вид. Second). Asiatic Society of Bangladesh.
  3. About Bhola Island. Bhola's Children. Архів оригіналу за 8 February 2015. Процитовано 23 січня 2015.
  4. Doyle, Alister. Sonar to help slow Bangladesh erosion in Ganges delta. reuters.com. Reuters. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 23 травня 2015.
  5. no more bidsdf
  6. Seraj, Shykh (19 березня 2015). Buffalo Curd: Heritage of Bhola. The Daily Star. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  7. Khan, Sharier (8 березня 2015). Big boost for Bhola. The Daily Star. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  8. Rahman, Jahangir. Community radio as change agent. thefinancialexpress-db.com. The Financial Express. Архів оригіналу за 7 серпня 2015. Процитовано 23 травня 2015.
  9. «In Flood-Prone Bangladesh, a Future That Floats» [Архівовано 2012-11-04 у Wayback Machine.], Emily Wax, Washington Post, September 27, 2007
  10. Catie Leary (16 жовтня 2009). 7 places forever changed by eco-disasters: Bhola Island. Mother Nature Network. Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 2 червня 2017.
  11. 4 killed, 50 injured as protesters clash with police over blasphemous Facebook post in Bangladesh. The Hindu (en-IN) . PTI. 20 жовтня 2019. ISSN 0971-751X. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 8 травня 2020.