Бюро української кіножурналістики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
БУК
Бюро української кіножурналістики
Логотип сайту БУК.png
URL kinobuk.com
Комерційний ні
Тип Кіносайт
Мови
  • українська, російська
  • Започатковано 2015
    Стан працює

    Бюро української кіножурналістики — веб-сайт про культурне та суспільне життя українського кіноматографу[1]. Основною метою діяльності сайту є поширення та розповсюдження українського кіно в межах України та закордоном. Також дане Бюро проводить щорічні опитування серед кінокритиків і кіножурналістів «Підсумки українського кінопроцесу та кінопрокату»,[2] які в силу професійних інтересів стежать за тим, що відбувається у вітчизняному кіно.

    Діяльність[ред. | ред. код]

    БУК тісно взаємодіє з Асоціацією кінокритиків НСКУ, в рамках опитування визначаються кращі українські фільми поточного року в таких номінаціях:[3]

    • Кращий український фільм
    • Кращий український ігровий фільм
    • Кращий український неігровий фільм
    • Кращий український анімаційний фільм
    • Кращий український короткометражний фільм
    • Кращий український фільм-дебют

    Заснування[ред. | ред. код]

    Перші згадки про Бюро української кіножурналістики в мережі інтернет з'явилися 02 березня 2015 року[4] офіційна сторінка в соціальній мережі Facebook була заснована 11 жовтня 2017 року[5].

    Сергій Васильєв — член Національної спілки кінематографістів України та Української кіноакадемії, член журі FIPRESCI ОМКФ-2018, співавтор законопроекту № 1359 від 10 грудня 2014 року, кандидат мистецтвознавства. З 2008 року викладає в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, з 2011 — координатор Бюро української кіножурналістики, проводить щорічні опитування кінокритиків і кіножурналістів, присвячені українському кінопрокату та кінопроцесу. Крім того у 2015—2017 роках був редактором сайту Національної спілки кінематографістів України[6]

    Сергій Васильєв заявив, що збір за показ фільмів також ставить під удар і прокат авторського кіно в Україні: «Зараз у кінотеатрах іде фільм „50 відтінків сірого“. Він вийшов на 267 копіях. Натомість фільм „Голгофа“ — одна з найкращих минулорічних картин — вийшов на 13 копіях. А є фільми, які виходять ще меншою кількістю копій — до п'яти. Підвищення плати за посвідчення, навіть разової, буде небезпечним для прокату мистецьких фільмів. А це зупиняє розвиток кіноглядача і його здатність опиратися пропаганді. Адже найкращий спосіб боротьби з пропагандою — це аудіовізуальна культура, коли людина може розшифрувати мову кіно і зрозуміти, де нею маніпулюють», — сказав пан Васильєв.[7]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Бюро української кіножурналістики. www.facebook.com (uk). Процитовано 2018-11-05. 
    2. Васильєв, Сергій (2018-10-19). Вручено дипломи Асоціації кінокритиків НСКУ найкращим фільмам 2017.... Бюро української кіножурналістики (en-US). Процитовано 2018-11-05. 
    3. Шестеро смелых — кинокритики назвали лучшие украинские фильмы 2016. delo.ua (ru). Процитовано 2018-11-05. 
    4. Бюро української кіножурналістики | Про український кінопроцес і кінопрокат. 2015-03-02. Процитовано 2018-11-05. 
    5. Щоб переглянути, увійдіть або зареєструйтеся. www.facebook.com (uk). Процитовано 2018-11-05. 
    6. Оголошено склад журі FIPRESCI ОМКФ-2018 | Новини. oiff.com.ua (uk). Процитовано 2018-11-05. 
    7. Підтримка українського кіно: за все заплатить телебачення?. detector.media (uk). Процитовано 2018-11-05. 

    Посилання[ред. | ред. код]