Бюро економічної безпеки України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бюро економічної безпеки
(БЕБ)
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
 
Загальна інформація:
Тип: правоохоронний орган та центральний орган виконавчої влади
Юрисдикція: Україна Україна
Дата заснування: 12 травня 2021
Відомство-попередник: Податкова міліція
економічні підрозділи НПУ
економічні підрозділи СБУ[1]
Структура:
Кількість співробітників: до 4000 (заплановано)
Бюджет: 587.1 млн (2021)[2]

Бюро економічної безпеки України — правоохоронний орган у сфері охорони економічної безпеки держави (фінансова поліція[en]), що створюється українською владою.

Мета Бюро — протидія економічним злочинам проти держави. В його концепції враховується досвід ФБР та Державного агентства США з протидії фінансовим злочинам (FinCEN)[3][4].

Закон про Бюро економічної безпеки України прийнятий Верховною Радою 28 січня 2021 року[1][5]. Уряд утворив Бюро 12 травня 2021 року як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України[6].

Історія створення[ред. | ред. код]

2013[ред. | ред. код]

Створення нової цивільної служби при Міністерстві фінансів для заміни податкової міліції та консолідації всіх повноважень з боротьби з фінансовими злочинами проти держави в одному агентстві, уникаючи при цьому дублювання функцій, є пріоритетною вимогою Міжнародного валютного фонду.

Перша спроба заснувати орган, відповідальний за боротьбу з фінансовими порушеннями, належить до весни 2013 року. Законопроєкт «Про Службу фінансових розслідувань України (фінансову поліцію)»[7] розглядався міністерствами Уряду Азарова за ініціативою Податкової міліції.

2014[ред. | ред. код]

25 березня 2014 року Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив підготувати концепцію формування Служби фінансових розслідувань і необхідні документи для її створення. СФР повинна замінити податкову міліцію і включити в себе підрозділи МВС та СБУ по боротьбі з економічними злочинами[8][9].

28 травня Кабмін устами тодішнього ідеолога реформи В. Хоменка анонсував створення Служби фінансових розслідувань як єдиного відомства, яке запобігатиме й боротиметься з економічними правопорушеннями[10] та узгодив проєкт закону «Про основи протидії та боротьбу з економічними правопорушеннями і здійснення фінансового контролю»[11]. Розпочалося його громадське обговорення.

У червні Європейський Союз через представництво в Україні заявив, що не підтримував створення СФР саме в тому вигляді, який запропонувала українська влада[12].

2 липня з'явився законопроєкт «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями і здійснення фінансового контролю»[13].

У липні-серпні В. Хоменко презентував концепцію СФР, представляючи її в регіонах[14][15].

Він також заручився підтримкою Європолу, який схвалив ініціативу створення СФР[16].

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Схема, що показує базу створення СФР Законопроєкт 4449а
Searchtool.svg Інфографіка Фінансової поліції Законопроєкт 4228

6 серпня на засіданні Уряду Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк ще раз запропонував створити єдину фінансову службу розслідувань, ліквідувавши податкову міліцію і ще чотири органи державної влади, які займалися перевірками суб'єктів підприємницької діяльності[17]. За два дні Кабмін затвердив законопроєкт «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями»[18]. Він був зареєстрований у Верховній Раді України за № 4449а, проте 27 листопада 2014 — відкликаний[19]. Цьому передувала критика проєкту зі сторони МВС та профільного комітету Верховної Ради[20].

Законопроєкт 4449а передбачав, що Служба будуватиметься на базі таких органів і підрозділів:

Схема державних органів та підрозділів, з яких пропонувалося створити СФР у 2014 році
  1. Державна фінансова інспекція України;
  2. Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом (у складі Міндоходів);
  3. Підрозділи податкової міліції (у складі Міндоходів);
  4. Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки (у складі СБУ);
  5. Департамент захисту економіки Національної поліції України (колишній ДСБЕЗ);
  6. Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю (у складі Національної поліції)[K 1].

2015[ред. | ред. код]

Після усунення керівництва ДФС у березні 2015 року[21] питання створення Служби фінансових розслідувань не порушувалося протягом трьох місяців.

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк 24 червня 2015 року анонсував розробку нового законопроєкту про СФР[22].

У вересні 2015 такий законопроєкт був оприлюднений на сайті ДФС з метою громадського обговорення[23].

2016[ред. | ред. код]

Групою народних депутатів запропонований законопроєкт «Про Фінансову поліцію» від 15.03.2016 р.

Згідно пропозиції, фінансова поліція — це державний правоохоронний орган, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів у сфері формування та використання фінансових ресурсів держави, економічної безпеки.

Фінансова поліція утворюється на заміну податковій міліції[24].

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков висловився за створення єдиного органу, що займатиметься розслідуванням злочинів у сфері економіки на кшталт Служби фінансових розслідувань США[25].

Міністерство фінансів у представленому проєкті податкової реформи пропонує створити фінансову поліцію замість податкової міліції[26][27].

Міністерство економічного розвитку і торгівлі висловилося за створення СФР[28].

Міністр фінансів у листопаді повідомив, що Служба ФР повинна з'явитися не пізніше 2017 року; вона буде в першу чергу аналітичною, а не силовою; штат складатиме 2500 працівників[29].

2017[ред. | ред. код]

В лютому міністр фінансів презентував законопроєкт щодо створення органу протидії фінансовим злочинам (СФР). До основних функцій Служби належатиме виявлення, припинення, розкриття та досудове розслідування злочинів у економічній-фінансовій-податковій сферах, а також аналітична і профілактична робота[30].

22 березня КМУ схвалив законопроєкт як урядовий[31]. Повідомлення такого ж змісту з'явилося у ЗМІ 11 вересня[32].

2018[ред. | ред. код]

Міністерства фінансів України та Литви вирішили створити Координаціний комітет для реалізації реформи ДФС та створення Служби фінансових розслідувань[33].

Тим часом, законопроєкт Мінфіну так і був надісланий Урядом до Верховної Ради. Натомість, зареєстровано проєкт Ніни Южаніної про Національне бюро фінансової безпеки[34]. Міністр фінансів України Олександр Данилюк розкритикував його, знайшовши 18 вразливостей, та рекомендував не приймати закон навіть в першому читанні[35].

2019[ред. | ред. код]

Речники команди обраного Президента Володимира Зеленського заявили, що з метою боротьби з корупцією планують створити окремий орган для розслідування справ про економічні злочини і подати законопроєкт про Службу фінансових розслідувань. Відповідний пункт є у програмі переможця виборів[36][37].

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Данилюк повідомив, що створення Служби фінансових розслідувань Президент Володимир Зеленський розглядає як пріоритетне завдання. Служба буде саме аналітичним, а не силовим центром, покликаним упереджувати вчинення злочинів у фінансовій сфері, зокрема, займатиметься виявленням, припиненням, розкриттям та досудовим розслідуванням злочинів, а також матиме право на ОРД. Кількість працівників СФР не має перевищувати 3000 осіб[38].

На доручення глави держави проєкт закону про Бюро фінансових розслідувань був унесений до Верховної Ради як невідкладний 30 серпня. Проте, вже 2 жовтня його зняли з розгляду[39].

Тим часом, 2 жовтня, Верховна Рада прийняла в першому читанні інший законопроєкт № 1208-2 авторства народних депутатів О. М. Василевської-Смаглюк та Д. А. Монастирського, текст якого загалом повторює проєкт Гетманцева[40].

2020[ред. | ред. код]

У державному бюджеті на 2020 рік Бюро фінансових розслідувань профінансоване на 649 млн грн.[41]

Законопроєкт Василевської-Смаглюк — Монастирського відхилено 17 січня[40].

2 липня зареєстровано новий проєкт Гетманцева, Василевської-Смаглюк та ін. депутатів від фракції «Слуга народу» «Про Бюро економічної безпеки України» (№ 3087-д), що 3 вересня пройшов перше читання[42].

Уряд Дениса Шмигаля взяв на себе зобов'язання щодо ліквідації податкової міліції та створення нового політично незалежного агентства для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів в обмін на макрофінансову допомогу від ЄС[43][44].

2021[ред. | ред. код]

28 січня Верховна Рада України прийняла Закон про Бюро економічної безпеки (законопроєкт № 3087-д) з чисельністю персоналу 4000 осіб[1][5]. Закон підписаний Президентом Володимиром Зеленським 22 березня[45].

Кабінет Міністрів прийняв 12 травня 2021 р. постанову № 510 «Про утворення Бюро економічної безпеки України», якою утворив Бюро економічної безпеки України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України[6].

Статус[ред. | ред. код]

Бюро економічної безпеки України — центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Відповідно до покладених завдань БЕБ виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції. Діяльність Бюро спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями Бюро економічної безпеки України є:

  1. виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних;
  2. оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їх мінімізації та усунення;
  3. забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави;
  4. збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їх виникненню в майбутньому;
  5. планування заходів у сфері протидії кримінальним правопорушенням;
  6. виявлення та розслідування правопорушень, пов'язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги та ін.

Бюро наділене повноваженням здійснювати оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у межах передбаченої законом підслідності.

Організація діяльності[ред. | ред. код]

Бюро є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження через центральний апарат і територіальні управління. Структура Бюро може включати підрозділи детективів, інформаційно-аналітичні, оперативно-технічні та інші підрозділи. Гранична чисельність працівників центрального апарату і територіальних управлінь Бюро становить не більше 4 тисяч осіб.

Директор Бюро економічної безпеки України призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України за пропозицією комісії з проведення конкурсу. Директор може бути звільнений Урядом, зокрема, у випадку визнання Кабінетом Міністрів роботи Бюро незадовільною за результатами звіту Директора.

До працівників Бюро належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір. Служба в Бюро є державною службою особливого характеру. Прийняття громадян України на службу до Бюро без проведення конкурсу забороняється.

Законом передбачена посада аналітика Бюро. Це особа, яка має спеціальне звання, основним завданням якої є здійснення кримінального аналізу з метою виконання завдань Бюро.

Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, є не меншою, ніж 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за діяльністю[ред. | ред. код]

Бюро через засоби масової інформації, на своєму офіційному веб-сайті та в інший спосіб регулярно інформує суспільство про свою діяльність.

Утворюється Рада громадського контролю у складі 15 осіб, яка формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу шляхом рейтингового інтернет-голосування громадян України.

Директор Бюро щороку, не пізніше 1 березня, звітує перед Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України про діяльність Бюро економічної безпеки України за попередній календарний рік.

За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків працівники Бюро несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність згідно із законом[46].

Див. також[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. ГУБОЗ — тільки в частині боротьби з економічними правопорушеннями.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Рада прийняла закон про створення Бюро економічної безпеки. ЕП. 28.01.2021. Процитовано 28.01.2021. 
  2. Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік (документ .xls), лист «dod3» — офіційний сайт Верховної Ради України
  3. Служба фінансових розслідувань: Чи наступатиме Зеленський на граблі Порошенка. Depo.ua. 27 серпня 2019. Процитовано 15.09.2019. 
  4. США готові допомогти Україні створити Службу фінансових розслідувань. Укрінформ. 15.01.2018. Процитовано 15.09.2019. 
  5. а б Про Бюро економічної безпеки України: Закон України від 28.01.2021 № 1150-IX
  6. а б Про утворення Бюро економічної безпеки України: Постанова КМУ від 12 травня 2021 р. № 510
  7. Про службу фінансових розслідувань України / Личные финансы, 01.04.2013
  8. Вступне слово Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка на засіданні Уряду 25 березня 2014 року / Урядовий портал, 25.03.2014 | 16:08
  9. Яценюк доручив створити Службу фінансових розслідувань на базі підрозділів податкової, МВС і СБУ / ZN.UA, 25.03.2014 16:15
  10. Ковальчук А. Якою буде Служба фінансових розслідувань − презентація / Forbes.ua, 29 травня 2014, 07:15
  11. Шемяткін О. Чим небезпечна Служба фінансових розслідувань / Forbes.ua, 11 червня 2014, 17:00
  12. Позиція ЄС щодо створення Служби фінансових розслідувань в Україні (19/06/2014)
  13. Вишинський А. Монстра повертають до життя / ЕП, 23 липня 2014, 16:24
  14. Служба фінансових розслідувань створюватиме умови для ведення бізнесу, а не боротиметься з ним, — Володимир Хоменко / Прес-служба Державної фіскальної служби України, 08.08.2014
  15. Служба фінансових розслідувань — «детектор брехні» для корупційних ділків / Високий Замок, 7 серпня 2014 року 20:50. Архів оригіналу за 12 серпень 2014. Процитовано 11 серпень 2014. 
  16. Європол підтримав ініціативу створити Службу фінрозслідувань в Україні / Galnet, 21 липня 2014 15:01. Архів оригіналу за 30 жовтень 2015. Процитовано 11 серпень 2014. 
  17. Яценюк пропонує створити єдину службу фінансових розслідувань / Espreso.tv, 6 серпня 2014 15:28
  18. КАБМІН ЗАТВЕРДИВ ЗАКОНОПРОЕКТ «ПРО ОСНОВИ ЗАПОБІГАННЯ ТА БОРОТЬБИ З ЕКОНОМІЧНИМИ ПРАВОПОРУШЕННЯМИ» — СЛУЖБА ФІНАНСОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ / Правда. Тут, 08.08.2014 16:49
  19. Проект Закону про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями
  20. Парламентский комитет раскритиковал идею Яценюка о создании Службы финансовых расследований / ДЕЛО, 14 августа 2014, 08:54
  21. Руководство ГФС уволено / Юрлига, 09:25 24.03.15(рос.)
  22. Яценюк хоче ліквідувати податкову міліцію / УП, 24 червня 2015, 13:15
  23. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням реформи» (щодо податкової міліції) / Державна фіскальна служба України, 23.09.2015. Архів оригіналу за 01.06.2016. Процитовано 26.09.2015. 
  24. Проект Закону про Фінансову поліцію № 4228 від 15.03.2016
  25. Аваков хоче єдиний орган фінрозслідувань і «реформи» СБУ та ДержНС / УП, 11 червня 2016
  26. Мінфін презентував громадськості попередню версію змін до Податкового кодексу
  27. Мінфін представив проект податкової реформи / ЕП, 10 серпня 2016
  28. МЕРТ пропонує створити Службу фінансових розслідувань / Економічна правда, 30 серпня 2016
  29. Данилюк анонсировал создание Службы финансовых расследований не позднее 2017 года / Фокус, 23.11.2016
  30. Міністр фінансів Олександр Данилюк презентував законопроект щодо створення органу протидії фінансовим злочинам / Міністерство фінансів України, 22.02.2017
  31. Кабмін схвалив закон про створення Фінансової поліції / УП, 22 березня 2017
  32. Сделан еще один шаг по созданию Службы финрасследований / ЮрЛига, 07.09.2017
  33. Міністерства фінансів Республіки Литви та України організовують Координаціний комітет для реалізації реформи ДФС та створення Служби фінансових розслідувань / Міністерство фінансів України, 19.02.2018
  34. Зареєстровано проект закону про Нацбюро фінансової безпеки / ЕП, 19 березня 2018
  35. Минфин выявил 18 проблем в Нацбюро финбезопасности
  36. У Зеленського розказали, як боротимуться з корупцією. УП. 23 квітня 2019. Процитовано 23 квітня 2019. 
  37. У Зеленського назвали пріоритети в податковій політиці. ЕП. 25 квітня 2019. Процитовано 25 квітня 2019. 
  38. Олександр Данилюк: Створення Служби фінансових розслідувань визначене пріоритетним завданням для виявлення та запобігання злочинам проти інтересів держави у фінансовій сфері. РНБО. 27.08.2019. Процитовано 30.08.2019. 
  39. Проект Закону про Бюро фінансових розслідувань. № 1208 від 30.08.2019
  40. а б Проект Закону про Бюро фінансових розслідувань. № 1208-2 від 18.09.2019
  41. Про Державний бюджет України на 2020 рік: Закон України; Бюджет, Розподіл, Перелік від 14.11.2019 № 294-IX Додаток 3, код 3502000
  42. Проект Закону про Бюро економічної безпеки України № 3087-д від 02.07.2020
  43. Реформи ціною 600 млн євро: що пообіцяв у Брюсселі прем’єр Денис Шмигаль. ЄП. 24.07.2020. Процитовано 24.07.2020. 
  44. Меморандум з ЄС: нардеп опублікував вимоги для отримання Україною 1,2 млрд євро. УНН. 21 серпня 2020. Процитовано 25 серпня 2020. 
  45. Зеленський схвалив створення Бюро економічної безпеки. LIGA (uk). 2021-03-22. Процитовано 2021-03-22. 
  46. Про Бюро економічної безпеки України: Закон України від 28.01.2021 № 1150-IX

Посилання[ред. | ред. код]