Бяков Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бяков Іван Іванович
Народився 21 вересня 1944(1944-09-21)
Кірово-Чепецьк, Кіровська область, Російська РФСР, СРСР
Помер 4 листопада 2009(2009-11-04) (65 років)
Київ, Україна
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність біатлоніст
Alma mater Національний університет фізичного виховання і спорту України
Партія КПРС
Нагороди
Орден «Знак Пошани»
Медаль «За трудову доблесть»
Заслужений майстер спорту СРСР
Спортивні медалі
Біатлон
Представник СРСР СРСР
Олімпійські ігри
Золото Саппоро 1972 Естафета 4 х 7,5 км
Золото Інсбрук 1976 Естафета 4 х 7,5 км
Бяков Іван Іванович.jpg

Іва́н Іва́нович Бя́ков (* 21 вересня 1944, Ісаковці, Кірово-Чепецький район, Кіровська область, Росія — † 4 листопада 2009[1]) — український радянський біатлоніст, олімпійський чемпіон, заслужений майстер спорту.

Із 1974 року Іван Бяков мешкав у Києві, закінчив Київський інститут фізичної культури. Був чемпіоном СРСР у гонці на 20 км у 1973 році.

На Олімпіадах у Саппоро та Інсбруку Іван Бяков виграв дві олімпійські золоті медалі у складі естафетної команди Радянського Союзу в естафеті 4 х 7,5 км.

Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Іван Іванович Бяков із 1992 по 1998 роки був президентом Федерації біатлону України та членом Національного олімпійського комітету України, до 2009 року був членом президії Федерації біатлону України.

Примітки[ред. | ред. код]