Білгородська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бєлгородська губернія
Belgorod coat of arms 1730 colors.png

Герб
Belgorod Governorate 1745.jpg
Центр Бєлгород
Утворена 1727
Попередники Київська губернія
Наступники Слобідсько-Українська губернія, Смоленське намісництво, Курське намісництво, Калузьке намісництво

Бєлгородська губернія (також Білгородська губернія) — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії у 1727–1779 роках.

Створення губернії[ред.ред. код]

1 березня 1727 року Бєлгородська губернія була виділена з Київської губернії[1]. Спочатку губернія складалася з однієї провінціїБєлгородської[ru], пізніше, в тому ж 1727 році, до неї були приєднані ще й Орловська[ru] та Севська провінції[1] Київської губернії. Того ж року дистрикти у провінціях скасовані та введений поділ на повіти.
За розподілом 1719 року до Бєлгородської провінції було приписано 20-ть міст, до Орловської — 6-ть, а до Севської — 9-ть[2].
Слобідські козацькі полки мали підпорядкування Бєлгородській губернии (губернатору) тільки у громадських справах[3].

Історія[ред.ред. код]

На 1745 рік до складу губернії входило 3 провінції (Бєлгородська {Білгородська}, Орловська та Севська).

У 1732 році Слобідські полки були підпорядковані заснованій в Сумах Слобідській комісії і, таким чином, вони були виведені зі підпорядкування Бєлгородської губернії. Однак у 1743 році знов була спроба перепідпорядкувати полки до Бєлгородської губернії у цивільних справах[3].

28 липня (8 серпня) 1765 року з Слобідських козацькіх полків була сформована нова Слобідсько-Українська губернія з центром у Харкові, зі своїм губернським громадським управлінням[4].

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Станом на 1775 рік у Білгородській губернії у 3-х провінціях був 21 повіт.

25 листопада (6 грудня) 1775 року до новоствореного Смоленського намісництва відійшли західні території Бєлгородської губернії.

5 (16) вересня 1778 року з частини Бєлгородської губернії утворилось Орловське намісництво.

23 травня (3 червня) 1779 року з частини Бєлгородської, Воронезької та Слобідсько-Української губерній утворене Курське намісництво, при цьому Бєлгородська губернія була ліквідована і її решта відійшли до Воронезької губернії.

Губернатори[ред.ред. код]

Бібіков Іван Іванович (бл. 1686 — 24 травня 1745, Глухів)  — головний командир Малоросійського тимчасового Правління гетьманського уряду (з 11 червня 1742 р. по 24 травня 1745 р.), Білгородський губернатор (з 31 січня 1731 р. по 22 липня 1732 р.)[5]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Государственный архив Орловской области. Путеводитель. Справка об административно-территориальном делении Орловской области(рос.)
  2. Именной указ Петра I «Об устройстве губерний и об объявлении в оные правителей» от 29 мая 1719 г. ПСЗРИ, т. V, ст. 3380, стр. 701—706.(рос.)
  3. а б Топографическое описание Харьковского наместничества. — 3-е изд. (Харьков, 1888). — М. : Типография Компании Типографической, 1788. — С. 17.(рос.)
  4. Изменение административно-территориального деления России за последние 300 лет(рос.)
  5. Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. — Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 289.