Бєлковський Станіслав Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бєлковський Станіслав Олександрович
рос. Белковский Станислав Александрович
Stanislav Belkovsky (cropped).jpg
Народився 7 лютого 1971(1971-02-07) (51 рік)
Москва, СРСР
Країна Flag of Russia.svg Росія
Діяльність політолог, Політтехнолог, публіцист, письменник
Галузь політологія
Alma mater Moscow school number 1249d і Державний університет управлінняd (1992)
Знання мов російська, німецька, українська і англійська
Заклад Агентство політичних новинd і Дождь
IMDb ID 7164070

Станіслав Олександрович Бєлковський (нар. 7 лютого 1971, Москва, РРФСР, СРСР) — російський політтехнолог та політичний радник, публіцист. За освітою програміст. Засновник і директор російського Інституту національної стратегії (ІНС), колишній директор «Ради з національної стратегії». На думку його критиків, спеціалізація обох цих установ — створення «політологічних структур і глобальних стратегій» з єдиною метою — «освоїти бюджет»[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 лютого 1971 року в Москві. Своє національне походження від описує як російсько-українсько-польсько-єврейське[2]. Закінчив факультет економічної кібернетики Московського інституту управління, після чого працював системним програмістом (системним адміністратором). Згодом почав займатись політичним консультуванням. Створив сайт «АПН.ру».

  • Кінець 2001-го — початок 2002. На виборах губернатора російської Сахи-Якутії працював в штабі Валентина Колмогорова.
  • 2003 — опублікував ряд доповідей: «Держава і олігархія», «Нова вертикаль влади».
  • 2003 — написав доповіді «Самотність Путіна»[3], «Самотність Путіна-2».
  • 2004 — очолив організацію «Інститут національної стратегії», який об'єднав групу російських політологів. Деякий час був головним редактором інтернет-видання цього інституту — Агентства політичних новин.
  • У 2005—2011 роках був жонатий на українській журналістці та політтехнологу Олесі Яхно. В них є син Дмитро.
  • 2014 року попросив про отримання українського громадянства[4]

Борис Березовський характеризував Бєлковського так: «Він добре освічений. Він креативний, тобто креативний, коли справа йде про чорний піар … і при цьому він себе не переоцінює».[5]

Окрім іншого, працював телеведучим на каналі Дождь[6] і веде колонку на ресурсі Slon.ru.[7] Володіє англiйською, німецькою та українською мовами.

Характеристика як фахівця[ред. | ред. код]

Сучасні політологи своїм колегою Бєлковського не вважають. «На своєму інтернет-ресурсі він викладав не надто грамотні політологічні статті» — зауважив відомй російський політолог, доктор політичних наук Ігор Бунін.[8]

Роль у «справі ЮКОСа»[ред. | ред. код]

26 травня 2003 року Бєлковський опублікував доповідь під назвою «Держава та олігархія»,[1] яка, на думку деяких спостерігачів, і поклала початок «справі ЮКОСа».[9] На думку Андрія Піонтковського, цю доповідь замовив Бєлковському найближчий путінський радник Ігор Сєчін.[10]

Характеристика Путіна (2014)[ред. | ред. код]

Поведінку та психічний стан Путіна під час його керування агресією Росії проти України, Бєлковський разом з фахівцями Інституту судової психіатрії ім. Сербського розцінив як «гіпертоксичну шизофренію».[11][12]

Книги[ред. | ред. код]

Статті, інтерв'ю[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б А.Лосев. Приглашение «ЮКОСа» на казнь. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 25 березня 2017. 
  2. Inc, TV Rain. Станислав Белковский. tvrain.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  3. Самотність Путіна // Завтра, 6 травня 2003
  4. Почему я прошу украинского гражданства. snob.ru (ru-RU). Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2017. 
  5. = 10630 Berezovsky Lashes Out at Writer of Yukos Report. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 23 лютого 2019. 
  6. Станислав Белковский — биография, новости, видео. tvrain.ru. Процитовано 31 грудня 2015. 
  7. Станислав Белковский. slon.ru. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 31 грудня 2015. 
  8. Станислав Белковский решил выйти из могилы. 08.04.2004
  9. С. Бєлковський. Государство и олигархия: 10 лет спустя [Архівовано 26 березня 2017 у Wayback Machine.]
  10. А. А. Піонтковський: «Гордыня» и предубеждение [Архівовано 25 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Каспаров.ру, 8.01.2014
  11. Путину бедному мозг больной свело. — fakty.ictv.ua [Архівовано 5 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  12. Блог Бєлковського на сайті російського часопису «Сноб» [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)