Бєлова Ольга Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бєлова Ольга Миколаївна
Ольга Николаевна Белова
Ім'я при народженні Ольга Миколаївна Бєлова
Дата народження 19 липня 1976(1976-07-19)[1] (46 років)
Місце народження Москва, Російська РФСР, СРСР
Громадянство Росія Росія
Alma mater Московський державний юридичний університет (1999) і Північно-Кавказька академія державної служби (2015)
Професія телеведуча, тележурналістка, журналістка
Кар'єра 1997 — дотепер
Членство Спілка журналістів Росії
Нагороди
Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
IMDb ID 13101905
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бєлова.

Ольга Миколаївна Бєлова (нар. 19 липня 1976 року, Москва, Російська РФСР, СРСР) — російська телеведуча і тележурналістка, ведуча підсумкової інформаційної програми «Головне з Ольгою Бєловою» на телеканалі «Звезда» з 7 квітня 2019 року.

Член Спілки журналістів Росії, член президії Всеросійського громадського руху «Матері Росії»[2]. Найбільшу популярність серед глядачів здобула ведуча інформаційної програми «Сьогодні» (2000—2015) і суспільно-політичного ток-шоу «Місце зустрічі» (2016—2018) на каналі НТВ.

З 15 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність.[3]

Біографія[ред. | ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Ольга Бєлова

Народилася 19 липня 1976 року в Москві.

У 1997 році закінчила курси підвищення кваліфікації працівників телебачення і радіомовлення. Вивчала майстерність ефірного мовлення педагога Белли Дмитрівни Гаймакової[4].

У 1999 році закінчила факультет правознавства Московської державної юридичної академії[5]. У 2015 році з червоним дипломом закінчила магістратуру РАНХіГС і захистила магістерську дисертацію на кафедрі «Національна безпека та державне управління» факультету національної безпеки цього ж вузу[6]. До приходу на телебачення два роки працювала помічником юриста в агентстві з авторських прав[7].

Телебачення[ред. | ред. код]

Працює на телебаченні з 1997 року. Починала кореспондентом програми «Ви — очевидець» з Іваном Усачовим на телеканалі ТВ-6[8]. З 1997 по 2000 рік працювала кореспондентом інформаційної служби «Прометей АСТ»[5].

У березні 2000 року перейшла працювати на телеканал НТВ[9]. З березня 2000 року по квітень 2001 року була однією з постійних ведучих ранкових випусків інформаційної програми «Сьогодні»[10]. Деякий час паралельно працювала ведучою інформаційної програми «Сьогодні в столиці» (виробник — телекомпанія НТВ, канал-мовник — ТНТ)[11].

У квітні 2001 року залишилася на телеканалі і погодилася працювати в команді нового НТВ під керівництвом Бориса Йордана[12]; була ведучою першого випуску програми «Сьогодні» «нового» НТВ, який вийшов у прямому ефірі 14 квітня 2001 року о 10:00, після зміни керівництва телеканалу[13][14]. Далі вела спеціальні випуски «Сьогодні», присвячені терактам 11 вересня 2001 року, «Норд-Осту», Революції троянд та Помаранчевої революції[15].

З квітня 2001 по липень 2004 року, а також з серпня по грудень 2005 року представляла денні випуски програми «Сьогодні» на НТВ[16][17]. З липня 2004 по серпень 2005 року — ведуча випусків програми «Сьогодні» о 19:00 по черзі з Михайлом Осокіним, змінила на цьому місці Тетяну Міткову[18].

З кінця грудня 2005 по 8 серпня 2015 року була постійною ведучою випусків програми «Сьогодні» о 19:00[19], змінивши на цьому місці Юлію Панкратову[20][21]. В різний час в парі з нею програму представляли Антон Хреков (2005—2006)[22], Олександр Яковенко (2006—2014)[23] та Ігор Полєтаєв (2014—2015)[24].

З червня 2007 по жовтень 2011 року також була ведучою другого вечірнього випуску «Сьогодні 22:45» (пізніше— 23:00, 23:15), з листопада 2011 по серпень 2014 року вела випуски програми «Сьогодні. Підсумки»[25].

З вересня по грудень 2015 року була ведучою суботнього ток-шоу «50 відтінків. Бєлова» на НТВ[26] (творець і продюсер шоу — Вадим Такменьов)[27].

З 29 лютого 2016 по 30 березня 2018 року — ведуча суспільно-політичного ток-шоу «Місце зустрічі» у парі з Андрієм Норкіним[28][29][30].

З квітня 2016 року по теперішній час працює на прямих трансляціях сходження благодатного вогню з Єрусалима[31][32][33]. Раніше, в квітні 2006[34] і 2008 року також працювала кореспонденткою НТВ, передаючи інформацію зі сходження в рамках випуску програми «Сьогодні», що починався після прямої трансляції[35].

Автор документального фільму «Червона Пасха» (у співавторстві з Олексієм Пивоваровим), який демнструавався на НТВ 1 травня 2016 року[36][37].

Виконавиця ролі імператриці Катерини Великої в художньому фільмі Василя Ліванова «Мідний вершник Росії», знімальний період якого пройшов у 2017 році[38].

З 14 травня по 20 вересня 2018 року — ведуча суспільно-політичного ток-шоу «Реакція» на НТВ[39][40].

З 7 квітня 2019 року — ведуча підсумкової інформаційної програми «Головне з Ольгою Бєлової» на телеканалі «Зірка»[41].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (2006) — за великий внесок у розвиток вітчизняного телерадіомовлення"[6][42].
  • Подяка Президента Російської Федерації (23 квітня 2008) — «за інформаційне забезпечення та активну громадську діяльність з розвитку громадянського суспільства в Російській Федерації»[43].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Чоловік — Олег Олегович Лакоба, виконавчий директор Фонду «Міжнародний культурно-діловий центр Республіки Абхазія».

Доньки: Серафима та Олександра[6][44].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ČSFD — 2001.
  2. ↑ ПРЕЗИДИУМ ДВИЖЕНИЯ. Матери России. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 10 липня 2020. 
  3. ↑ Указ Президента України від 15 січня 2023 року № 23/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»
  4. ↑ Дмитрий Губерниев: «Когда работал охранником в казино, пьяный депутат обещал закопать меня в ил». Sports.ru. 14 грудня 2017. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  5. ↑ а б Vokrug.tv.
  6. ↑ а б в НТВ.
  7. ↑ "Сегодня": с рассвета до полуночи. Антенна-Телесемь. 8 липня 2001. Архів оригіналу за 11 липня 2002. Процитовано 10 липня 2020. 
  8. ↑ Ольга Белова. Афиша. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  9. ↑ Другое время, другое НТВ. Независимая газета. 10 жовтня 2003. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  10. ↑ НТВ помолодело лицом. Комсомольская правда. 6 липня 2001. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 10 липня 2020. 
  11. ↑ Ольга Белова: «Ток-шоу – это «Санта-Барбара». Программа «Ша!». 13 лютого 2019. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  12. ↑ Киселева убрали – НТВ продолжает жить. РБК. 14 квітня 2001. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 липня 2020. 
  13. ↑ В 10:00 в субботу на канале НТВ вышел в эфир выпуск новостей, который вела Ольга Белова. NEWSru.com. 14 квітня 2001. Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 10 липня 2020. 
  14. ↑ Переходя на личности >> есть ли совесть у Беловой?. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  15. ↑ НТВ в лицах: каково это, работать в прямом эфире, несмотря ни на что. ТАСС. 10 жовтня 2018. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 10 липня 2020. 
  16. ↑ На НТВ «стало легче», на ТВ-6 «создаётся суперкоманда». Газета.ру. 16 квітня 2001. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  17. ↑ Стыдно, Оля. Газета.ру. 17 липня 2003. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  18. ↑ Михаила Осокина подвела напарница?. Комсомольская правда. 26 липня 2005. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 10 липня 2020. 
  19. ↑ Устранение помех в эфире. Телекомпания «НТВ» закрыла полуночный выпуск программы «Сегодня», чтобы показывать в это время фильмы. Взгляд. 12 січня 2006. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  20. ↑ Бордовских, Робски и Верника выгнали с НТВ. Как звезд ТВ выгоняют с работы. Пресс-Атташе. 11 січня 2006. Архів оригіналу за 22 березня 2006. Процитовано 10 липня 2020. 
  21. ↑ Полуночный эфир останется без Михаила Осокина. На НТВ закрывают выпуск "Сегодня" в 00.00. Коммерсантъ. 12 січня 2006. Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 10 липня 2020. 
  22. ↑ Гримёры вышли в прямой эфир "Сегодня" на НТВ. Lenta.ru. 20 червня 2006. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  23. ↑ Ольге Беловой нашли нового напарника. Комсомольская правда. 4 серпня 2006. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 10 липня 2020. 
  24. ↑ НТВ покажет парад Победы на Красной площади и праздничный концерт. НТВ. 8 травня 2015. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  25. ↑ Снова в кадре. Татьяна Миткова возвращается в эфир НТВ. Эксперт. 25 жовтня 2011. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  26. ↑ ЛжеДмитров и другие оттенки жёлтого. Журналист. 29 жовтня 2015. Архів оригіналу за 2 березня 2016. 
  27. ↑ НТВ покажет «50 оттенков» Беловой. Московский комсомолец. 3 вересня 2015. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  28. ↑ Премьеры НТВ: «Новое утро» с Анастасией Заворотнюк и новое ток-шоу. АО «Телекомпания НТВ». 19 лютого 2016. Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 10 липня 2020. 
  29. ↑ Владимир Кара-Мурза-ст.: Норкин ненавидел Белову. Собеседник. 12 березня 2016. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 10 липня 2020. 
  30. ↑ Не верь мозгам своим…. Журналист. 6 квітня 2016. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 10 липня 2020. 
  31. ↑ ОГОНЬ БЛАГОДАТНЫЙ – СВЕТ СВЯТОЙ. Ритм семьи. 18 квітня 2017. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  32. ↑ Капсулу с частицей Благодатного огня доставят в Москву спецрейсом. НТВ. 7 квітня 2018. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  33. ↑ НТВ покажет схождение Благодатного огня в прямом эфире. НТВ. 27 квітня 2019. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  34. ↑ Схождение Благодатного огня на Гробе Господнем 2007 — свидетельства очевидцев. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  35. ↑ Чудесное явление себя ждать не заставило. НТВ. 26 квітня 2008. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  36. ↑ НТВ покажет фильм о праздновании Пасхи в советские времена. НТВ. 3 лютого 2016. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  37. ↑ Красная Пасха. НТВ. 1 травня 2016. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 10 липня 2020. 
  38. ↑ «Медный всадник России»: вульгарность исполнительницы роли Екатерины Второй – актрисы Ольги Беловой по отношению к Армении. Первый Армянский Информационный. 2 грудня 2017. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  39. ↑ РЕАКЦИЯ. НТВ. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  40. ↑ Танк наехал на человека. Как телевидение готовится к прорывному развитию. Новая газета. 16 травня 2018. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 10 липня 2020. 
  41. ↑ Главное с Ольгой Беловой. Звезда. 7 квітня 2019. [недоступне посилання з Ноябрь 2019]
  42. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 27 ноября 2006 года № 1316 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  43. ↑ РАСПОРЯЖЕНИЕ О поощрении. Электронный фонд правовой и нормативно-технической документации. 23 квітня 2008. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 10 липня 2020. 
  44. ↑ Ольга Белова: «Политика мне интереснее, чем шопинг» / Журнал «THR», 12.11.2017. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бєлова_Ольга_Миколаївна&oldid=38886514