Бєляєв Микола Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бєляєв Микола Семенович
Народився 14 травня 1925(1925-05-14)
Землянки, Макіївка, Q57541071?, Сталінська округа, Донецька губернія, Українська СРР, СРСР
Помер 2003
Богодухів, Харківська область, Україна
Діяльність педагог, краєзнавець
Alma mater ХНУ (1954)
Членство Національна спілка краєзнавців України
Нагороди

Бєляєв Микола Семенович (14 травня 1925, с. Землянки, нині Донецької області — 2003, м. Богодухів Харківської області) — український педагог та краєзнавець.

Біографія[ред. | ред. код]

Брав участь у Другій світовій війні. У 1949—1954 рр. навчався на історичному факультеті Харківського державного університету імені О. М. Горького. Після закінчення був направлений вчителем історії до Богодухівської середньої школи № 2. З 1955 р. по 1965 р. був її директором. У 1965—1985 рр. очолював педагогічний колектив Богодухівської середньої школи № 1[1] (нині — Богодухівська гімназія № 1). Завдяки його наполегливій праці школа стала найкращою в районі. З 1975 року навчальний заклад є асоційованою школою ЮНЕСКО.[2] Один з організаторів Богодухівського районного краєзнавчого музею, з 1985 р. по 2002 р. — його директор.[1]

Краєзнавча діяльність[ред. | ред. код]

Протягом 1950-х — 1980-х рр. М. С. Беляєв разом з учнями здійснив близько 60 експедицій, під час яких відкрито 12 археологічних пам'яток.[3] Серед заходів, які проводив педагог — туристичні подорожі та екскурсії, походи місцями козацької та бойової слави, зустрічі з іноземними студентами, які навчалися в Харкові.[4] Один з перших дослідників Голодомору 1932—1933 рр. на Харківщині.[5]

Праці[ред. | ред. код]

Автор численних (понад 200) статей у «Книзі пам'яті», в місцевій пресі, нарису про м. Богодухів у томі «Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область». Співавтор кількох монографій, серед яких: «Наш край — Богодухівщіна» (1993) «Криниця світла и добра: Нариси про людей, Чиї долі пов'язані з Богодухівщіною» (2002).

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ст. (1985).[6] Заслужений вчитель України (1989). Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців України.[7] Почесний громадянин м. Богодухів (1996)[8] та Богодухівського району (2013, посмертно).[9]

Пам'ять[ред. | ред. код]

У 2007 р. на будівлі Богодухівського районного краєзнавчого музею було відкрито меморіальну дошку на честь М. С. Бєляєва.[5][10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Перелік почесних громадян Богодухівського району | Харківський Обласний Туристсько-Інформаційний центр. www.omctur.kh.ua (uk). Архів оригіналу за 2018-05-07. Процитовано 2018-05-07. 
  2. Офіційний сайт Богодухівської гімназії №1 - Історія школи. b-g.org.ua. Процитовано 2018-05-07. 
  3. Краєзнавці України, с. 19.
  4. Краеведы Слобожанщины, с. 12.
  5. а б http://library.kharkov.ua/libdruk/LibKh-00000000133.pdf
  6. Подвиг народа. podvignaroda.mil.ru. Процитовано 2018-05-07. 
  7. Краеведы Слобожанщины, с. 12.
  8. Почесні громадяни. bogodukhiv-rada.gov.ua (ru-RU). Процитовано 2018-05-07. 
  9. Перелік почесних громадян Богодухівського району | Харківський Обласний Туристсько-Інформаційний центр. www.omctur.kh.ua (uk). Архів оригіналу за 2018-05-07. Процитовано 2018-05-07. 
  10. В Богодухове увековечат память исследователя Голодомора. Главное™. Процитовано 2018-05-07. 

Література[ред. | ред. код]

  • Оксенич В. Людина, яку пам'ятають / В. Оксенич // Зоря. — 2007. — 15 груд.
  • Смоленко Я. «Мы должны знать свою историю — и делать правильные выводы» / Я. Смоленко // События. — 2007. — 13–19 дек.