Біблеїзм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Картина «Притча про скалку» (італ. Parabola della pagliuzza e della trave), Доменіко Фетті, 1619. Фраза «скалка в оці»[1] походить із Нагірної проповіді Ісуса (Матея 5-7)

Біблеї́зм (англ. biblical expression, пол. biblizm, рос. библеизм) — словосполучення, цитата (речення) або слово достеменно встановленого біблійного походження, що входить до лексичного складу мови[2] й зафіксоване в текстах цієї мови[3]. Оскільки більшість біблеїзмів є фразеологізмами, то поширене також поняття «біблійний фразеологізм» чи «біблійна ідіома».

Андрейчук Н.І., Карамишева І.Д., визначають біблеїзм як афіксована у тексті Біблії фразеологічна одиниця, що має синтаксичну структуру словосполуки, де семантична єдність домінує над структурною роздільністю компонентів, які утворюють цілісність[4].

Особливості[ред.ред. код]

Попри те, що запозичення біблеїзмів у кожній мові відбувається з одного загального джерела, Біблії, біблеїзми кожної окремої мови мають низку своїх специфічних ознак, зумовлених історією перекладів Біблії цією мовою та культурою народу-носія мови. Серед специфічних рис біблеїзмів: змістовна структура, в якій чітко простежуються морально-дидактичні, морально-етичні складники, а також лінгвостилістичні особливості, що виявляються в конотативності їх семантичної структури[5].

Популярність Біблії й звертання до біблійних текстів підвищили й активність використання в художніх і публіцистичних текстах біблеїзмів, тобто окремих слів сучасної мови, які або просто запозичені з Біблії (die Hölle — «пекло», der Engel — «ангел» ін.), або піддалися семантичному впливу біблійних текстів. Поряд з окремими словами, біблеїзмами називають і сталі словосполучення, а також цілі вирази й навіть фрази, що походять із Біблії, наприклад: es werde Licht! — «хай буде світло!»; alles gute kommt von oben — «все найкраще приходить зверху (від Бога)» та інші. Насправді, дуже складно дати точне визначення біблеїзмам. Однак, вченим все таки вдалося встановити, що біблеїзм — це фразеологічна одиниця, що може бути й ідіомою, і крилатим висловом, і фразеологізмом, і навіть просто окремим словом біблійного походження[6].

Велика кількість біблійних ідіоматичних одиниць зустрічається в багатьох мовах народів, що сповідають християнську релігію, і, отже, вони становлять інтерес для вивчення. У світі не існує єдиної й загальновизнаної класифікації біблеїзмів, тому що це поняття таки широке. Мовознавці класифікували біблеїзми за різними принципами. Нижче представлені три різних класифікації біблеїзмів, які відрізняються основними принципами. З точки зору походження біблеїзмів виділяють:

  1. Вирази, які вже в тексті Біблії відрізняються цілісністю значення («зберігати як зіницю ока»,«альфа й омега»).
  2. Фразеологізми, утворені на базі вільних словосполучень Біблії, але отримали нове фразеологічне значення («зарити талант у землю»).
  3. Фразеологічні одиниці, не представлені даним лексичним складом у Біблії, але семантично відповідні її текстам («заборонений плід»).[7]

Ю. А. Гвоздарьов доповнює наведену вище класифікацію й виділяє четвертий тип біблійних виражень — фразеологізми, обумовлені загальним змістом Біблії. Він розділяє ідіоми біблійного походження на дві велики групи:

  1. «Добіблійські» (наприклад, «корінь зла»). Це фразеологізми, які вже в Біблії вживалися як метафоричні узагальнено-образні обороти.
  2. «Постбіблійські», які у свою чергу діляться ще на дві підгрупи:
    1. ідіоми біблійного походження, утворені в результаті метафоризації біблійних вільних словосполучень; серед цих біблеїзмів також багато інтернаціональних.
    2. біблійні фразеологізми, які взагалі не зустрічаються в Біблії ні в прямому, ні в переносному значенні, а утворяться вже в мові на основі тих або інших сюжетів. Такі біблеїзми, як правило, не зустрічаються в інших мовах і можуть називатися національно-запозиченими.[8]

В. Г. Гак класифікує біблеїзми у такий спосіб:

  1. За ступенем їхнього зв'язку з Біблією, де виділяються чотири підгрупи:
    1. первинні біблеїзми, які безпосередньо відбивають біблійний текст або ситуацію. До них ставиться переважна більшість біблійних фразеологізмів.
    2. вторинні біблійні фразеологізми, які лише віддалено пов'язані з текстом Біблії.
    3. безпосередні, які відносяться безпосередньо до Біблії. Цитування, приклади.
    4. опосередковані, до яких належать запозичення з інших мов.
  2. За семантикою, де виділяються дві підгрупи:
    1. біблеїзми, що мають пряме значення (Allerheiligste — «свята святих»)
    2. біблеїзми з переносним значенням (seine Behauptung zurücknehmen — «взяти свої слова назад»).[9]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці ти не добачаєш? (Матея 7:3). Переклад Івана Хоменка
  2. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. Изд. 2-ое, стереотип. – Москва: Советская энциклопедия, 1969. – С. 66
  3. S. Koziara, Frazeologia biblijna w języku polskim, Kraków, Wyd. Naukowe Akademii Pedagogicznej, s. 29, 2001
  4. Біблеїзми з точки зору когнітивної семантики Андрейчук Н.І., Карамишева І.Д., 2000
  5. Зорівчак Р. М. Біблеїзми в нашому мовленні // Кримська Світлиця, 2006. — № 38 — с. 103
  6. Біблія і культура: Чернів. нац. ун-тет. Зб. наук. статей. Ред. кол. М. Жулинський. — Ч.,2007. — Вип. 6. — 219 с.
  7. Дзера О. В. Індивідуально-авторське трактування біблійних мотивів як перекладознавча проблема: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.16 «Перекладознавство» / О. В. Дзера. — К., 2004. — 21 с.
  8. Гвоздарев Ю. А. Строки библейской мудрости / Юрий Гвоздарев // Русская речь. — 1996. — № 3. — 192 с.
  9. Гак В. Г. Фразеология, образность и культура. Сборник статей. / Владимир Гак. — М.: Рус. яз., 2000. — 210с.