Біблів Віталіна Миколаївна
Віталіна Біблів | ||||
---|---|---|---|---|
Віталіна Біблів на ОМКФ 2015 | ||||
Ім'я при народженні | Біблів Віталіна Миколаївна | |||
Народилася | 15 жовтня 1980 (43 роки) Васильків, Київська область, УРСР | |||
Національність | українка | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | акторка | |||
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно i телебаченняiменi I. К. Карпенка-Карого (2003) | |||
IMDb | ID 4590363 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Віталіна Біблів у Вікісховищі | ||||
Віталі́на Микола́ївна Бі́блів (нар. 15 жовтня 1980, Васильків, Київська область, УРСР) — українська акторка театру, кіно та телебачення. Володарка національної премії «Золота дзиґа» (2019), Заслужена артистка України (2020)[1].
Народилася 15 жовтня 1980 року у місті Васильків Київської області.
З вибором акторської професії допомогла шкільна вчителька Інна Пушкарьова: На День вчителя у дев'ятому класі Віталіні доручили спародіювати Вєрку Сердючку. Хоч вона сумнівалася, вчителька вірила у її харизматичність[2].
В інтерв'ю наголошувала, що зі школи мріяла бути клоунесою і працювати в цирку[3][4]. На той час естрадно-циркову освіту можна було отримати тільки в училищі, а Віталіна прагнула здобути вищу освіту, тож закінчила училише культури. 2003 року закінчила Київський театральний інститут ім. Карпенка-Карого (майстерня Леся Танюка).
У 2003—2004 роках — акторка Київського театру «Вільна сцена». З 2003 по 2008 роки працює акторкою Київського театру «Ательє 16». З 2008-го — в Київському академічному театрі «Золоті ворота»[5], при цьому співпрацює з Київським академічним Молодим театром, продюсерською агенцією «ТЕ-АРТ»[6]. У 2015 році Віталіна Біблів стала театральним відкриттям, зігравши роль Слави у виставі «Сталкери» Стаса Жиркова[7][8].
Дебютувала в кінематографі у 2004 малою ролою у серіалі «Любов сліпа» Миколи Каптана. Особливу увагу критики звертають на фільм «Пісня пісень» режисерки Єви Нейман, де Біблів утілила єврейську матір[9]. Стрічка була визнана найкращим фільмом Європи (2012), найкращим фільмом міжнародного і внутрішнього конкурсу Одеського міжнародного кінофестивалю (2015).
У 2009 році названа однією з 20 найкращий акторок України[10].
Викладає в Комунальний заклад вищої освіти Київської обласної ради "Академія мистецтв імені Павла Чубинського"[11].
Живе і працює в Києві.
- Київський театр «Вільна сцена»
Цей розділ статті ще не написано. |
- Театр «Ательє 16»[6]
- «Тригрошова опера» Бертольта Брехта — Селія Пічем
- «Скляний звіринець» Теннессі Вільямса — Лаура
- «Яйце коня» за п'єсою «Віктор, або Діти при владі» Роже Вітрака — Тереза Мано
- «Той, хто з неба впав» дитячий мюзикл за мотивами українських народних казок — Буханочка
- «Як важливо бути серйозним» Оскара Вайлда — міс Призм
- «Чекаючи на Ґодо» (чоловікі очікування) Семюела Бекета — Оркестр
- «Чекаючи на Ґодо» (жіночі очікування) Семюела Бекета — Поззо
- «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра — Годувальниця
- «Самогубець» Миколи Ердмана — Серафіма Іллінічна
- 2015 — «Відчуття за стіною» Ганни Яблонської; реж. Стас Жирков[12]
- 2015 — «Сталкери» Павла Ар'є; реж. Стас Жирков — Славка (копродукції театру «Золоті ворота» та Київський академічний Молодий театр)[13]
- 2016 — «Слава героям» Павла Ар'є; реж. Стас Жирков[14]
- 2016 — «Чудернацькі забавки на даху» за мотивами «Легкіх кроків» Веніаміна Кавєріна; реж. Дмитро Гусаков[15]
- 2017 — «КостяКатяМамаЧай» Тамари Трунової; реж. Тетяна Губрій — мама Каті
- 2017 — «Кольори» Павла Ар'є; реж. Влада Бєлозоренко — Фіолетова[16]
- 2017 — «Тату, ти мене любив?» за п'єсою «Тихий шорох зникаючих кроків» Дмитра Богославського; реж. Стас Жирков
- 2018 — «Фрекен Юлія» Августа Стріндберга; реж. Іван Уривський — Фрекен Юлія[17][18]
- 2019 — «Бери од жизні всьо» Руслана Горового та Татусі Бо; реж. Тетяна Губрій
- 2020 — «Родина патологоанатома Людмили» Павла Ар'є; реж. Олена Апчел[19]
- 2021, 13 березня — моновистава «Білка, яка прожила 100 років» Олега Михайлова; реж. Стас Жирков
- Продюсерська агенція «ТЕ-АРТ»
- 2016 — «Ілюзії» Івана Вирипаєва; реж. Стас Жирков[20][21]
- 2017 — «Хаос. Жінки на межі нервового зриву» Міка Мюллюахо; реж. Максим Голенко
- 2020, 31 жовтня — «Віддані дружини» Влади Ольховської; реж. Тетяна Губрій
- Інші театри
- «Дон Жуан» Мольєра; реж. Станіслав Мойсеєв — Матюріна (Київський академічний Молодий театр)[22]
- 2015 — «Котел» Марії Старожицької; реж. Євген Степаненко (мультимедійна вистава в кінотеатр «Кінопанорама»)[23]
- 2017 — «Як витратити мільйон, якого нема» за мотивами книги «Як витратити мільйон, якого нема та інші історії єврейського хлопчика» Гаріка Корогодського; реж. Тихон Тихомиров (антреприза, Київ)[24]
- 2019 — «За сімейними обставинами» Рея Куні[en]; реж. В'ячеслав Жила (антреприза, м. Київ)
- 2019 — «Дон Жуан» модерновий мікс Марини Смілянець; реж. Максим Голенко (Київський академічний театр «Актор»)
- 2004 — Любов сліпе — епізод
- 2005 — За все тобі дякую — молода акушерка
- 2005 — Міф про ідеального чоловіка — Настя
- 2005 — 2006 — Леся+Рома (серіал) — епізод
- 2006 — Повернення Мухтара-3
- 85-а серія «Маркіз і сад» — нянечка
- 2006 — Дев'ять життів Нестора Махна — епізод
- 2006 — Дідусь моєї мрії—2 — домробітниця
- 2006 — Дурдом — епізод
- 2006 — Обережно, блондинки! — епізод
- 2006 — Утьосов. Пісня довжиною у життя — медсестра
- 2006 — 2007 — Янгол-охоронець (серіал) — Агата, журналистка
- 2007 — Арфа для коханої — методистка
- 2007 — Повернення Мухтара-4
- 57-а серія «Красивий фінал» — Козлова
- 2007 — Гроші для дочки — Валентина
- 2007 — Знак долі — епізод
- 2007 — Прощена неділя — Людка
- 2007 — 2011 — У пошуках істини
- 2008 — Донечка моя
- 2008 — Червоний лотос — Жанна, дружина Дмитра
- 2008 — Сині як море очі — дружина Тимура
- 2008 — Служниця трьох панів — Наташа
- 2008 — Таємничий острів — вахтерка
- 2009 — Лід у кавовій гущі — акторка
- 2009 — Акула — Валя, медсестра в спецдетприймальні
- 2009 — Блудні діти — Людмила Миколаївна, вчителька
- 2009 — Повернення Мухтара-5
- 48-а серія «Гроші не пахнуть» — співробітниця пункту обміну валют
- 2009 — Легенди чаклунський любові — епізод
- 2009 — Мелодія для катеринки — гравчиня на автоматі
- 2009 — Мудаки. Арабески
- 2009 — Вікна — продавчиня в аптеці
- 2009 — Осінні квіти — провідниця
- 2009 — За законом — Мурашкина
- 21-а серія «Смерть ювіляра» — Мурашкіна
- 2009 — Викрадення Богині — гримерка
- 2009 — Свати—2 (серіал) — квіткарка
- 2009 — З життя капітана Черняєва — епізод (в титрах не зазначена)
- Без суда и следствия Фильм № 2
- 2009 — Тупик
- 2010 — Віра Надія Любов — Валя, медсестра
- 2010 — Вчора закінчилась війна — Манька
- 2010 — Сусіди — Маша, дочка Радміли
- 2010 — Посміхнися, коли плачуть зірки — медсестра
- 2010 — Конченая
- 2011 — Бабине літо — доярка
- 2011 — Балада про бомбера — епізод
- 2011 — Дід — касирка
- 2011 — Будинок з вежкою — кучерява жінка
- 2011 — Повернення Мухтара-7
- 55-а серія «Під ковпаком» — Ольга Миколаївна Мурзінцева, домробітниця Петрушкіна
- 2011 — Пончик Люся — сільська дівчина (в титрах не зазначена)
- 2011 — Остання справа Казанови — Павлова, лейтенант ДПС (в титрах не зазначена)
- 2011 — Сім верст до небес — Ліда, кравчиня
- 2011 — Терміново шукаю чоловіка — працівниця Центрального адресного бюро
- 2011 — Я тебе ніколи не забуду — Валя, поштарка
- 2012 — Матч — епізод
- 2012 — Байки Мітяя — Аня птичница
- 2012 — Острів непотрібних людей — Віка, подруга Лізи
- 2012 — Україно, Goodbye! (кіноальманах)
- Без ГМО (короткометражний)
- 2012 — Генеральська невістка — Клава
- 2012 — Джамайка (10 серія) — кухарка в колонії
- 2012 — Дорога в порожнечу — Раїса Андріївна, працівниця ощадкаси
- 2012 — Жіночий лікар (серіал) — Віта Ігоревна Полупанова, старша медсестра
- 2012 — Захисниця — Тамара, дачниця
- 2012 — Лист очікування — Варя, медсестра
- 2012 — Люблю, тому що люблю — Люся, продавщиця
- 2012 — Коханець для Люсі — Снігуронька
- 2012 — Любов зі зброєю — Інна, психолог
- 2012 — Німий — Маша
- 2012 — Одеса-мама — Анжела, дружина Арнольда
- 2012 — Політ метелика — покоївка
- 2012 — Порох і дріб — санитарка
- Фільм № 6 «Сіра миша» — санітарка
- 2012 — Перекати-Поле
- 2013 — Пристрасті за Чапаєм — епізод
- 2013 — Подвійне життя — медсестра
- 2013 — Домоправитель — Білка, квіткарка
- 2013 — Жіночий лікар—2 (серіал) — Віта Ігоревна Полупанова, старша акушерка
- 2013 — Любов з випробувальним терміном — Ліза, бібліотекарка
- 2013 — Метелики (міні-серіал) — Ніна, фельдшер
- 2013 — Самотні серця — Ірина
- 2013 — Сусіди по розлученню — Танечка
- 2013 — Піти, щоб залишитися — Оксана, подруга Уляни
- 2013 — Шеф поліції — Зіна
- 2013 — Шулер — Курібко, провідниця
- 2013 — Я буду чекати тебе завжди — Дуся
- 2014 — Боцман Чайка
- 2014 — Піддубний — сестра Ивана Поддубного
- 2014 — Братські узи — Таня, медсестра
- 2014 — Все повернеться — працівник РАГСу
- 2014 — Давай поцілуємося — незнайомка
- 2014 — До побачення, хлопчики — Маша, дружина Зайцева
- 2014 — Пляж — Зоя, продавщиця пиріжків
- 2014 — Підміна в одну мить — Олечка, медсестра
- 2014 — Поки станиця спить — баба №1
- 2014 — Чарли — медсестра
- 2015 — Повернешся — поговоримо — касир
- 2015 — Офіцерські дружини — Глаша
- 2015 — Пісня пісень — мати Шимека
- 2015 — Слуга народу (серіал) — Міла, дружина Скорика
- 2015 — Це кохання (рос. Это любовь) — тамада
- 2015 — Бідні людия
- 2016 — Ласкаво просимо на Канари — Люба, медсестра
- 2016 — Ніконов і Ко — Лариса Новикова
- 2016 — Експрес-відрядження — Таня
- 2016 — На лінії життя — Яна, санитарка
- 2016 — Підкидьки — Ірина Олександрівна Марушева, сурмати
- 2016 — Провідниця (серіал) — Валя, заведующая вагоном-рестораном
- 2016 — Центральна лікарня — Вера Началова, жінка Володимира
- 2017 — Догори дриґом
- 2017 — Друге життя Єви — Тетяна
- 2017 — Жіночий лікар—3 (серіал) — Віта Ігоревна Полупанова, жінка Квітко
- 2017 — Лінія світла — Тамара
- 2017 — Наступить світанок — Маргарита Петрівна Степанова (Королева Марго), наглядачка
- 2017 — Слуга народу—2. Від любові до імпічменту (серіал) — Міла, дружина Скорика
- 2017 — Фахівці — Рада, секретар
- 2017 — Знай наших
- 2017 — Перша ніч — фаїна Захарівна (короткометражний)
- 2018 — Два полюса любові (рос. Два берега надежды) — Зінаїда Курбатова, дружина Федора, мати близнюків
- 2018 — Дві матері (серіал) — Галина Полторак, мама Зої та Сергія
- 2018 — Заинька (короткометражний)
- 2018 — У минулого в боргу! — епізод
- 2018 — Будиночок на щастя — Люба
- 2018 — Брама — Слава, донька баби Прісі[25]
- 2019 — 11 дітей з Моршина — прибиральниця у торговому центрі
- 2019 — Чуже життя (телесеріал) — епізод
- 2019 — Маршрути долі
- 2019 — Черкаси — мать Миши
- 2019 — Будиночок на щастя—2 — Люба
- 2019 — Жіночий лікар—4 (серіал) — Віта Ігоревна Полупанова, жінка Квітко
- 2019 — Зустріч однокласників — Ірка
- 2019 — Сім'я на рік — Светлана Юрьевна Шкирма, співробітник органів опеки
- 2019 — Вижити за будь-яку ціну (серіал) — Галина Федорівна, теща
- 2019 — Медфак
- 2020 — Папаньки—2 — глава ОСББ
- 2020 — Жіночий лікар—5 (серіал) — Віта Ігорівна Полупанова, жінка Квітка
- 2020 — Потерпи трошки
- 2021 — Мертві лілії — Галина
- 2021 — Бурштинові копи
- 2021 — Люся інтерн — Ніна Рожок
- 2021 — Будиночок на щастя. Бурбон часу — Люба
- 2021 — Доктор Надежда
- 2022 — Будиночок на щастя—3 — Люба
- 2022 — Дом Бобринских — Ольга Николаевна Онуфриева
- 2022 — Надія
- 2023 — Успеть до 30— мама Фимы
- 2023 — Две сестры — Надежда
- 1950 — Попелюшка — Дрізелла
- 2015 — Думками навиворіт — Печаль
- 2015 — Ідеальний голос 2 — («Белла») Корова (Жирна) Емі (Патриція) (роль Ребел Вілсон)
- 2016 — В активному пошуку — Робін, співпрацівниця Еліс (роль Ребел Вілсон)
- 2019 — Відчайдушні шахрайки — Лонні (роль Ребел Вілсон)
- 2019 — Коти — Дженіашвендія (роль Ребел Вілсон)
2020 — Їжак Сонік —2024 — Думками навиворіт 2 —Печаль
- 2016 — Номінація на театральну премію «Київська пектораль» в категорії «Найкраще виконання жіночої ролі другого плану» за роль у виставі «Сталкери»
- 2019 — Перемога в IV театральній премії «Дзеркало сцени» (газета «Дзеркало тижня») в номінації «Акторська харизма» за роль у виставі «Фрекен Юлія», театр «Золоті ворота»[26]
- 2019 — Національна кінопремія «Золота дзиґа». Премія «Золота дзиґа» найкращій акторці другого плану (роль Славки у фільмі «Брама»)
- 2020 — Заслужена артистка України
- 2023 — Премія «Чорний лотос» у категорії «Акторка театру» за роль у виставі «Білка, яка прожила 100 років».
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
- ↑ Замок, Високий (4 серпня 2018). «Мріяла бути клоуном. Доля вирішила за мене — я стала актрисою» — Високий Замок. wz.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (3 лютого 2017). Слава Віталіни (укр.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- ↑ Віталіна Біблів: як зробити так, аби весь світ був біля твоїх ніг — Персона [Архівовано 18 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Сніданок з 1+1
- ↑ Віталіна Біблів на сайті театру «Золоті ворота». Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- ↑ а б Віталіна Біблів на сайті Кино-Театр.ru [Архівовано 5 серпня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Вистава «Сталкери» (Київський молодий театр). Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- ↑ Актриса Віталіна Біблів про створення вистави «Сталкери». Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
- ↑ Слава Віталіни. DT.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- ↑ Аксинья Курина. Лучшая украинская двадцатка актрис. Фото [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.] // Українська правда. Життя, 23.03.2009. (рос.)
- ↑ Театр «Золоті ворота» — Віталіна Біблів. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 18 травня 2017.
- ↑ Культ: Експрес | 5 вересня
- ↑ Анна ЛИПКІВСЬКА (9 квітня 2015). Як бабина мудрість смерть подолала. «Сталкери» — спільний проект Молодого театру і театру «Золоті ворота» (укр.). «День». Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (24 квітня 2016). Препарована «Слава героям» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
- ↑ Юлія БИРЗУЛ (12 квітня 2016). Чудернацькі забавки для всієї родини (укр.). Vomne.net. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (27 червня 2021). Фінальна вистава «Кольори» на сцені театру «Золоті ворота» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 27 квітня 2022.
- ↑ Вікторія КОТЕНОК (9 жовтня 2018). Київський театр «Золоті ворота» відкрив сезон містичним трилером «Фрекен юлія» (укр.). «Україна молода». Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 2018-12-8.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (30 листопада 2018). Стріндберг під вентиляторний акомпанемент (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (29 січня 2020). «Родина патологоанатома Людмили» до 14 лютого (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
- ↑ Анжела ВЕЛИЧКО (2 листопада 2016). Ілюзія життя. Історія про кохання, обман, образу та надію від Стаса Жиркова. Театральний блог (укр.). «Новое время». Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 2018-12-8.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (30 листопада 2017). Квартет «Ілюзії» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
- ↑ Молодий театр «Дон Жуан». Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
- ↑ Іловайська трагедія на театральній сцені. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (17 листопада 2017). Майстер-клас театрального маркетингу від Гаріка Корогодського (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
- ↑ Оксана ГОНЧАРУК (1 серпня 2018). Актриса Виталина Библив: «Если вы считаете своим долгом поддержать фильм – идите и смотрите!» (рос.). «Комсомольская правда в Украине». Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 2018-12-8.
- ↑ У Міжнародний день театру названо найхаризматичнішу українську актрису (укр.). «Дзеркало тижня». 27 березня 2019. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 2019-3-27.
- Віталіна Біблів на сайті театру «Золоті ворота» [Архівовано 9 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Біблів Віталіна Миколаївна на сайті IMDb (англ.)
- «Слава Віталіни» [Архівовано 7 квітня 2019 у Wayback Machine.] (Олег Вергеліс для «Дзеркала тижня» (3 лютого 2017)
- Виталина Библив | Почему собаки не ходят в театр [Архівовано 17 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- «Ніч з Віталіною» [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- ВІТАЛІНА БІБЛІВ: про 33 дні в бомбосховищі, звільнення Київської обл., Стаса Жиркова та театр («Гончарова Подкаст», січень 2023)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |