Бібліологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бібліоло́гія — це термін у бібліотечній справі, що має такі значення:

1) термін, що до 1950-х рр. широко використовувався для означення міждисциплінарної галузі, яка охоплює кілька споріднених дисциплін — бібліографію, бібліотекознавство, книгознавство та ін. і вивчає книжкову справу від етапу створення книги до її поширення, а також досліджує використання книжкової продукції споживачем та функціонування й циркуляцію бібліографічної, книгознавчої та ін. інформації (бібліотечне середовище, бібліотечний та бібліографічний процеси тощо);

2) термін, у змістовному відношенні рівнозначний книгознавству. Книгознавство має розгалужені міждисциплінарні зв’язки, у т.ч. з багатьма спеціальними історичними дисциплінами (археографією, архівознавством, бібліографознавством, джерелознавство, іконографією, маргіналістикою, мемуаристикою, музеєзнавством, кодикологією, літописознавством, палеографією та ін.), а також з іншими науковими галузями й дисциплінами (психологією, педагогікою, соціологією, наукознавством, філософією науки, статистикою, етикою, естетикою та ін.). Ці зв'язки значною мірою визначали зміст і функціональне призначення поняття «бібліології»., яке широко використовувалося протягом 19 — 1-ї половини 20 ст. в історичній науці та соціогуманітарних дисциплінах.

Вживання[ред.ред. код]

Поряд з терміном «бібліологія» застосовувалися й інші дефініції (бібліогнозія, бібліософія та ін.) для підкреслення комплексного, універсального характеру книгознавчих досліджень, та психологічного аспектів книгознавства.

Похідні дефініції від терміна «бібліологія» вживалися у назвах низки наукових творів, гуртків, часописів тощо. В Україні 1923—30 за редакцією Ю. Меженка щоквартально виходив часопис «Бібліологічні вісті».

У сучасних дослідженнях термін «бібліологія» майже не вживається. Зрідка його застосовують для вирізнення книгознавчих студій з міждисциплінарним профілем і складною та широкою предметною областю дослідження, а також у ретроспективному розумінні щодо книгознавства 19 — початку 20 ст.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Основи бібліології : навч. посіб. / Наталія Черниш. – К. : Наша культура і наука, 2014. – 220 с.
  • Грінченко Б. Про книги. К., 1917;
  • Биковський Л. До наших бібліологічних справ у 1921 році. «Українська трибуна», 1922, № 37; Його ж. Спроба схеми бібліології (Таблиця). «Українське книгознавство», 1922, зб.3;
  • Чижевський Д. Психологія та бібліотекознавство. «Книголюб», 1928,№ 4;
  • Биковський Л. Книгознавство. Бібліографія та бібліотекознавство: Програма. Каліш, 1933;
  • Андрусяк М. Післявоєнна історіографія української книги. «Українська книга», 1937, № 1;
  • Крип’якевич І. З львівських бібліотек XVIII ст.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  • Швецова-Водка Г.М. Загальна теорія документа і книги. — Київ : Знання, 2014. — 405 с. — (Вища освіта ХХІ століття). — ISBN 978-966-346-642-2.
  • Строев П.М. Библиологический словарь и черновые к нему материалы. СПб., 1882;

Посилання[ред.ред. код]

Бібліотека Це незавершена стаття з бібліотечної справи.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.