Бібліотека села Костянтинівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бібліотека села Костянтинівка
Країна Україна Україна

Публічна бібліотека села Костянтинівка філіал КЗ "Сарненська централізована система публічно- шкільних бібліотек". Бібліотека села Костянтинівка розташована в селі Костянтинівка Сарненського р-ну, Рівненської області.Обслуговує близько 300 користувачів.У фонді бібліотеки зберігається близько 6 тис. книг, періодичних видань та інших документів. Склад фондів - універсальний за змістом. Костянтинівська бібліотека - територія духовності та знань, перший помічник в освіті, життєво важливий інформаційний та дозвілевий центр, де користувачі можуть отримати необхідну інформацію.

Приміщення бібліотеки

Історія бібліотеки с. Костянтинівка[ред.ред. код]

За часів панування благочинного Костянтина Балдинського на території села була організована перша школа, але в 1941 році вона була спалена. І вже в повоєнний час школу організували в будинку жительки села Павлушиної Надії Володимирівни. В село приїхали молоді педагоги: Однолько Ольга Степанівна та Скоблюк Катерина Андріївна. За сумлінну працю їх нагородили грошовою премією, яку і було потрачено на закупівлю книг. Так і з'явилась перша невеличка хата-читальня. Бібліотекаря не було, а вчителі видавали по черзі книги самі. Пізніше ці книги були перенесені в стареньку польську хату, де колись жив пан Клімковіч. Ще при більшовиках він був вивезений і хатинка з двома кімнатками лишилася пустою. Тут і розмістили бібліотеку, клуб для молоді і сільську раду. Меблями служили дві лавки збиті з досок, не було навіть стільців. Книги лежали будь-де. Першим бібліотекарем стала Лідія Степанівна Павлишина (нині Гончарова), яка влаштувалась на роботу з 15 березня 1948 року (наказ №64 по Сарненському відділу культури). Книжковий фонд був мізерним. Лідія ходила в Сарненський відділ культури, де в кабінеті начальника на підлозі лежала купа книг. А молода дівчина інспектор Марія Дзюба завжди дозволяла вибирати будь-яку літературу і в необмеженій кількості. Але транспорту на той час не було в село, тому багато літератури донести не було можливості, та й зберігати не було де великої кількості книг. І так було 2-3 рази в рік. Лідія Степанівна розрахувалась з посади бібліотекаря 16 січня 1950 року (наказ №3) і пішла працювати в сусіднє село Чемерне економістом. А книжки залишила на голову сільради Івана Балдинського. Хто далі став працювати з книгами - невідомо. Лише в 1970 році в бібліотеку прийшла Марія Федорівна Святенька, яка працювала перед тим у школі. В 1970 її змінила Людмила Михайлівна Клевака (нині Скоблюк). З її слів в бібліотеці на той час було вже 4 дерев'яних стелажі для книг, 2 стільці та стіл. А в 1972 році зі старенької хатки бібліотеку перевезли в клуб, який був вже побудований. Після перевезення було закуплено в Клевані більше стелажів. В 1974 році бібліотеку прийняла Балдинська Зоя Георгіївна. Вміючи грати на баяні, вона брала активну участь в концертах, які організовувала разом з завклубом Федорчуком Михайлом, великим ентузіастом. За роки її перебування на посаді бібліотекаря голова колгоспу виділив 100 рублів для закупівлі нової літератури. Вона активно працювала з читачами, проводила огляди літератури, бесіди при виборі книг та на різну тематику. В 1975 році бібліотеку передає для Нікітюк Марії Микитівни. Фонд становив тоді близько 6000 екземплярів та через рік знову нова людина - Шило Олена Степанівна (нині Клевака). Молода дівчина, яка закінчила Дубнівське культосвітнє училище, пройшла практику в ЦРБ і почала працювати в нашому селі. Бібліотеку відвідувало близько 300 чоловік. В 1977 році ій запропонували місце роботи в центральній бібліотеці, куди вона й переїхала. На зміну приходить Поліщук Світлана Володимирівна (Лєснік), яка працює до 1993 року. Щомісячно фонд поповнювався новою літературою. І зріс до 11000 примірників. З 1993 року працює в бібліотеці Котик (Тасаж) Оксана Григорівна. За останні роки перед читачами відкрився цілий літературний світ, який умістив в собі твори багатьох письменників. Але літератури не вистачає, тому поповнюємо фонд і за рахунок платних послуг, які були введені останнім часом, і за рахунок подарованих книг читачами. В 2002 році пройшла реорганізація бібліотечної мережі, внаслідок чого утворилась одна публічно-шкільна бібліотека.

Cучасний стан[ред.ред. код]

У 2010 році бібліотека взяла участь у проекті «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету » в рамках програми «Бібліоміст» за сприяння Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX проведеного Українською бібліотечною асоціацією. Фінансування цієї програми здійснює фундація Біла та Мелінди Гейтс. В результаті перемоги у конкурсі бібліотека отримала 3 персональних комп'ютери із повним програмним забезпеченням а також сканер, принтер, 4 веб-камери з навушниками]. 30 вересня 2010 року урочисто відкрили інтернет-центр з вільним безкоштовним доступом до всесвітньої мережі. Інтернет-центр Костянтинівської бібліотеки сприяє професійному та особистому розвитку громадян. Одне з основних завдань інтернет-центру — забезпечення оперативного доступу читачів до різносторонньої інформації. Інтернет-центр бібліотеки створює рівні можливості для пошуку інформації людей різних соціальних верств населення і допомагає становленню та розвитку їхньої загальної інформаційної та інтелектуальної культури.

Бібліо1.JPG
Fotbib1.JPG

Тематика запитів відвідувачів найрізноманітніша: стан економіки, освіта, зайнятість населення, оплата праці, пошук роботи, підготовка до навчального процесу, новини, спорт, хобі, погода та інше. Підбір сайтів допомагає в освоєнні фахових навичок і знань, дає певні підказки для здійснення професійної діяльності, можливість завжди бути в курсі новин, найкращого досвіду.

Довідково-біблографічний апарат бібліотеки[ред.ред. код]

алфавітний каталог книг систематична картотека статей

Платні послуги[ред.ред. код]

Сканування та розпізнавання тексту; Ксерокопіювання; Друк; Запис інформації на компакт-диск, флеш накопичувачі

Книжковий фонд[ред.ред. код]

Бібліо3.JPG

Книжковий фонд бібліотеки налічує близько 6 тис. книг, періодичних видань та інших документів. Склад фондів - універсальний за змістом. Книжковий фонд поповнюється по державній програмі, за кошти районного бюджету та за кошти, що надходять від надання платних послуг, а також частина книг надходить, як дарунок від читачів.

Користувачі[ред.ред. код]

Бібліо2.JPG
Бібліо4.JPG

Бібліотеку відвідують близько 300 користувачів різного віку (вчителі загально-освітньої школи, учні, студенти, робітники, службовці, безробітні, пенсіонери).