Бідар-Кадин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бідар-Кадин
Bidar II. Kadınefendi Hazretleri.JPG
Народилася 5 травня 1858(1858-05-05)
Кавказ
Померла 1 січня 1918(1918-01-01) (59 років)
Стамбул, Османська імперія
Країна Flag of the Ottoman Empire (1844–1922).svg Османська імперія
Діяльність аристократка
Титул принцеса
Посада Валіде
У шлюбі з Абдул-Гамід II
Діти Шехзаде Мехмед Абдулкадир і Найме-Султан

Bidar Kadın (осман. بیدار قادین‎ ; кабард. Талъостэн Бидэр

; 5 травня 1855 — 13 січня 1918; перською мовою означає «уважна, освічена») — четверта дружина султана Османської імперії Абдул-Гаміда II.[1]

Раннє життя[ред. | ред. код]

Бідар Кадин мала кабардинське черкеське походження[2][3]. Народився 5 травня 1855 року в Кобулеті.[4] Вона була дочкою принца Ібрагіма Талустан-бея та його дружини, грузинської принцеси Шахіки Іффет Лорткіпанідзе, і мала двох братів на ім'я Черкес Гусейн-паша та Черкес Мехмед Зія-паша, які несли службу в султанському палаці.[3][5][6] Її мати належала до грузинського шляхетського роду Лорткіпанідзе.[7] По материнській лінії вона також була пов'язана з принцом Хусейн-беєм Іналіпою.[5]

Шлюб[ред. | ред. код]

Бідар вийшла заміж за тодішнього принца Абдул-Гаміда 2 вересня 1875 року. Він був зачарований її красою та сміливою особистістю.[4] Наприкінці 1875 або на початку 1876 року вона завагітніла першою дитиною. Після вступу Абдул-Гаміда на престол 31 серпня 1876 року після повалення його старшого брата султана Мурада V[8] їй було присвоєно титул «четверта кадин».[1][2]

Бідар, яка на той момент була вагітна, народила свою першу дитину, дочку, через п'ять днів, 4 вересня 1876 року. Дитину назвали Фатма Найме-Султан[9], яку Абдул Гамід назвав «моєю донькою на престол».[10] Після того, як 7 квітня 1877 року Абдул-Гамід переїхав в палац Їлдиз[11], Бідар та інші члени імператорської родини оселилися там само[12]. Тут 16 січня 1878 року вона народила свою другу дитину, сина на ім'я Шехзаде Мехмед Абдулкадир.[13] У 1879 році вона була підвищена до «третьої кадин».[2]

Бідар описувалася як найкрасивіша та найчарівніша з дружин Абдул-Гаміда II. Вона була висока й струнка, з довгим каштановим волоссям і яскраво-зеленими очима. Її краса була відома і в Європі.[14]

30 вересня 1889 року в гаремі палацу Їлдиз вона зустрілася з німецькою імператрицею Августою Вікторією, коли остання відвідала Стамбул зі своїм чоловіком імператором Вільгельмом II. З цього приводу графиня Матильда фон Келлер, фрейліна імператриці, описала її так: «…султана[15] мала гарне обличчя, але цього дня виглядала надзвичайно жалюгідною. Я не можу забути її вираз обличчя»[16]. У 1895 році[2] її було піднесено до «другого кадин».[1] У жовтні 1898 року[17] вона знову зустрілася з імператрицею Августою Вікторією у великому салоні Імператорської ложі палацу Їлдиз, коли остання вдруге відвідала Стамбул зі своїм чоловіком. Тоді сама імператриця попросила побачити Бідар і помітила красу Бідар та її білу сукню, і слава Бідар у Європі зросла.[18]

27 квітня 1909 року Абдул-Гамід був скинутий і відправлений у вигнання до Салонік.[19] Бідар пішла за своїм чоловіком разом зі своїм братом Мехмедом Зія-пашою. Після того, як в 1912 році Салоніки відійшли до Греції, Абдул-Гамід повернувся до Стамбула й оселився в палаці Бейлербей, де й помер у 1918 році.[20] Бідар оселилася в маєтку Фенербахче, а потім у палаці Еренкьой.[21]

Смерть[ред. | ред. код]

Бідар Кадин померла 13 січня 1918 року у віці шістдесяти трьох років у палаці Еренкьой від хвороби, пов'язаної із запаленням кишківника, через десять місяців після смерті султана Абдул-Гаміда.[14] Її поховали в мавзолеї Шехзаде Ахмеда Кемаледдіна на кладовищі Ях'я Ефенді в Стамбулі. Через кілька місяців імператриця Зіта Бурбон-Пармська, відвідавши Стамбул, попросила султана Мехмеда V побачити знамениту Бідар, але, на жаль, вона вже була мертва.[1][22]

Діти[ред. | ред. код]

Ім'я Народження Смерть Примітки
Фатма Найме-Султан 5 вересня 1876[9][23][24] прибл. 1945[9][23][24] був двічі одружений, мав сина і дочку
Шехзаде Мехмед Абдулкадір 16 січня 1878[1][13][25] 16 березня 1944[13][25] був одружений сім разів і мав п'ятьох синів і двох дочок

У масовій культурі[ред. | ред. код]

  • У серіалі Payitaht: Abdülhamid 2017 року Бідар Кадин грає турецька актриса Озлем Конкер.[26]

Див. також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Uluçay, 2011, с. 247.
  2. а б в г Sakaoğlu, 2008, с. 674.
  3. а б Osmanoğlu, 2000, с. 149.
  4. а б Brookes, 2010, с. 279.
  5. а б Açba, 2004, с. 52.
  6. Sakaoğlu, 2008, с. 676.
  7. Aredba, Rumeysa; Açba, Edadil (2009). Sultan Vahdeddin'in San Remo günleri. Timaş Yayınları. с. 47. ISBN 978-9-752-63955-3. 
  8. Clare, Israel Smith (1885). Illustrated Universal History: Being a Clear and Concise History of All Nations. P. W. Ziegler & Company. с. 549. 
  9. а б в Brookes, 2010, с. 285.
  10. Brookes, 2010, с. 159.
  11. NewSpot, Volumes 13-24. General Directorate of Press and Information. 1999. 
  12. Oriental Gardens: An Illustrated History. Chronicle Books. 1992. с. 21. ISBN 978-0-811-80132-4. 
  13. а б в Brookes, 2010, с. 277.
  14. а б Bağce, Betül Kübra (2008). II. Abdulhamid kızı Naime Sultan'in Hayati. с. 16–17. 
  15. In reality, Bidar, like all the other Ottoman consorts with the exception of the Haseki Sultan, a title which disappeared in the seventeenth century, never wore the title of Sultana, but Europeans, who were not familiar with Ottoman titles, used to refer to the consorts of a Sultan with the phenminyl form „sultana“, at European style.
  16. Açba, 2004, с. 27.
  17. Hidden, Alexander W. (1912). The Ottoman Dynasty: A History of the Sultans of Turkey from the Earliest Authentic Record to the Present Time, with Notes on the Manners and Customs of the People. N. W. Hidden. с. 417. 
  18. Brookes, 2010, с. 165, n. 9.
  19. Hall, Richard C. (October 9, 2014). War in the Balkans: An Encyclopedic History from the Fall of the Ottoman Empire to the Breakup of Yugoslavia. ABC-CLIO. с. 1–2. ISBN 978-1-610-69031-7. 
  20. Parry, Milman; Lord, Albert B. (1979). Serbocroatian heroic songs, Volume 1. Harvard University Press. с. 371. 
  21. Sakaoğlu, 2008, с. 675.
  22. Açba, 2004, с. 53.
  23. а б Uluçay, 2011, с. 254–255.
  24. а б Osmanoğlu, 2000, с. 261.
  25. а б Osmanoğlu, 2000, с. 261–262.
  26. Payitaht: Abdülhamid (TV Series 2017– ). Процитовано 30 вересня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Açba, Leyla (2004). Bir Çerkes prensesinin harem hatıraları. L & M. ISBN 978-9-756-49131-7. 
  • Brookes, Douglas Scott (2010). The Concubine, the Princess, and the Teacher: Voices from the Ottoman Harem. University of Texas Press. ISBN 978-0-292-78335-5. 
  • Osmanoğlu, Ayşe (2000). Babam Sultan Abdülhamid. Mona Kitap Yayinlari. ISBN 978-6-050-81202-2. 
  • Sakaoğlu, Necdet (2008). Bu mülkün kadın sultanları: Vâlide sultanlar, hâtunlar, hasekiler, kadınefendiler, sultanefendiler. Oğlak Yayıncılık. ISBN 978-9-753-29623-6. 
  • Uluçay, Mustafa Çağatay (2011). Padişahların kadınları ve kızları. Ankara: Ötüken. ISBN 978-9-754-37840-5.