Біжан Іван Васильович
| Біжан Іван Васильович | |
|---|---|
 | |
| Перший заступник Державного секретаря Міністерства оборони України | |
| 20 березня 2002 — 6 серпня 2003 | |
| Президент | Леонід Кучма |
| Наступник | посада ліквідована |
| Виконувач обов'язків Міністра оборони України | |
| 4 жовтня 1993 — 8 жовтня 1993 | |
| Президент | Леонід Кравчук |
| Попередник | Костянтин Морозов |
| Наступник | Віталій Радецький |
| Народився |
25 грудня 1941 (82 роки) Яланець, район Томашпіль, Джугастрівський повіт, Губернаторство Трансністрія |
| Відомий як | державний службовець, військовослужбовець |
| Країна | СРСР і Україна |
| Alma mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського |
| Професія | військовий |
| Звання |
 Генерал-полковник |
| Нагороди |
  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Іва́н Васи́льович Біжан (нар. 25 грудня 1941, Яланець) — генерал-полковник запасу, виконувач обов'язків Міністра оборони України в 1993 році. Кандидат військових наук (2002)[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив Військову академію бронетанкових військ та Військову академію Генерального штабу.
Командував мотострілецькою дивізією в Середньоазіатському військовому окрузі. Командир армійського корпусу. Був радником командувача армії Збройних сил Куби. Звідти прибув до Приволзько-Уральського військового округу, де командував загальновійськовою армією. Згодом був заступником начальника Головного управління Генерального штабу ЗС СРСР.[2]
З 24 грудня 1991[3] до 27 травня 1992[4] Іван Біжан працював заступником Міністра оборони України.
З 27 травня 1992[4] до 24 березня 1993[5] був першим заступником Міністра оборони України.
З 24 березня 1993[5] до 14 березня 1996[6] — знову обіймав посаду заступника Міністра оборони України. З 4[7] до 8 жовтня 1993[8] він паралельно виконував обов'язки Міністра оборони України.
З 14 березня 1996[6] до 8 лютого 2002[9] — вдруге працював першим заступником Міністра оборони України.
5 березня 2002[10] Іван Біжан був звільнений з військової служби в запас за віком. До того він паралельно до своїх інших посад керував Київським гарнізоном. Через це Іван Біжан командував військовими парадами, які відбувались на Хрещатику в 1994 (перший парад в незалежній Україні[11]) — 2001 рр.
З 20 березня 2002[12] до 6 серпня 2003[13] Іван Біжан був першим заступником Державного секретаря Міністерства оборони України.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «Че Ґевари» (Республіка Куба, 1988)[1];
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (1996)[14];
- ордена Богдана Хмельницького II ступеня (2001)[1];
- нагороди СРСР.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Біжан Іван Васильович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
- ↑ Був завжди на вістрі подій. НАРОДНА АРМІЯ № 221 (4829) Субота, 26 листопада 2011 року. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 6 січня 2015.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 13/1991 «Про заступника Міністра оборони України»
- ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 309/1992 «Про призначення першого заступника Міністра оборони України»
- ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 101/1993 «Про призначення заступника Міністра оборони України»
- ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 183/1996 «Про призначення генерал-полковника І. Біжана першим заступником Міністра оборони України»
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 418/1993 «Про виконуючого обов'язки Міністра оборони України»
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 434/1993 «Про Міністра оборони України»
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 114/2002 «Про звільнення І. Біжана з посади першого заступника Міністра оборони України»
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 211/2002 «Про звільнення І. Біжана з військової служби»
- ↑ 15 років на варті миру і незалежності (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 липня 2011. Процитовано 18 липня 2011.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 274/2002 «Про призначення І. Біжана першим заступником Державного секретаря Міністерства оборони України»
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 815/2003 «Про звільнення І. Біжана з посади першого заступника Державного секретаря Міністерства оборони України»
- ↑ Про нагородження відзнакою Президента України "Орден Богдана Хмельницького" № 1156/96 від 04.12.1996. Архів оригіналу за 6 березня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Президент України своїм указом звільнив генерал-полковника Івана Біжана з військової служби в запас за віком [Архівовано 25 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Фото Івана Біжана (сторінка № 48)
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
- Народились 25 грудня
- Народились 1941
- Випускники Військової академії Генштабу
- Випускники Військової академії бронетанкових військ імені Р. Я. Малиновського
- Генерал-полковники (Україна)
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького II ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Міністри оборони України
- Начальники українського Генерального штабу
- Уродженці Яланця (Томашпільський район)