Бій біля Скеркі-Бенк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бій біля Скеркі-Бенк
Battle of Skerki Bank
Битва на Середземному морі
Da Recco sails out.jpg
Італійський ескадрений міноносець «Ніколозо да Рекко», що серйозно постраждав у бою поблизу Скеркі-Бенк. 1941
Координати: 37°45′11″ пн. ш. 10°57′11″ сх. д. / 37.75333333002777181° пн. ш. 10.95333333002777643° сх. д. / 37.75333333002777181; 10.95333333002777643
Дата: 2 грудня 1942
Місце: Скеркі-Бенк, Сицилійська протока, Середземне море
Результат: перемога Королівського військово-морського флоту Великої Британії
Сторони
Союзники:
Велика Британія Велика Британія
Австралія Австралія
Країни Осі:
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
Велика Британія Сесіл Харкот Італія Альдо Коччіа
Військові формування
З'єднання «Q» Середземноморського флоту Конвой Італійського флоту
Військові сили
3 легких крейсери
2 есмінці[а 1]
3 есмінці
2 міноносці
4 транспортних судна[а 2]
Втрати
немає[1] 1 есмінець потоплений
3 есмінці та міноносці серйозно пошкоджені
4 транспортних судна конвою потоплені
2 033-2 300 чоловік загинуло

Бій біля Скеркі-Бенк (англ. Battle of Skerki Bank) — морський бій, що стався між з'єднанням «Q» Королівського військово-морського флоту Великої Британії та італійсько-німецьким конвоєм поблизу Скеркі-Бенк у Сицилійській протоці під час битви на Середземному морі.

Зміст[ред. | ред. код]

Морський бій, що стався у ранкові години 2 грудня 1942 року, став останнім боєм у цьому році на Середземноморському театрі війни. Британське з'єднання «Q» під командуванням контр-адмірала С.Харкота, що патрулювало у цій частині Сицилійської протоки, мало у своєму складі 3 легких крейсери «Аврора», «Аргонаут» і «Сіріус», а також 2 есмінця супроводження, британський HMS «Квентін» та австралійський HMAS «Кіберон».

Італійське командування сформувало конвой транспортних суден на півночі Тунісу, до якого входили німецьке транспортне судно KT-1 (водотоннажністю 850 тонн), італійські Aventino (3 794 т), Puccini (2 422 т) і Aspromonte (воєнізоване судно-пором водотоннажністю 976 тонн) під командуванням капітана Альдо Коччіа. Транспортники мали перевезти до Італії 1 766 військовиків армії Е.Роммеля, 698 тонн військового майна, 4 танка, 32 автомобіля різного типу й 12 одиниць артилерії. Для супроводження конвою «H», німецько-італійське керівництво виділило потужний ескорт: 3 італійські есмінці «Ніколозо да Рекко», «Каміція Нера» та «Фольгоре»; 2 міноносці «Кліо» та «Проціоне».

Отримавши дані розвідки про висування італійського конвою вночі з туніського порту, британський контр-адмірал С.Харкот прийняв рішення здійснити раптовий напад, і користуючись перевагами у силах, знищити ворожий конвой. Британські кораблі діяли рішуче і агресивно, затоплюючи одне траспортне судно за іншим. Кораблі ескорту також піддалися атаці британського флоту, есмінець «Фольгоре» отримав важкі пошкодження (в корабель влучило 9 133-мм британських снарядів) і згодом затонув. На його борту загинуло разом з капітаном корабля 120 італійських матросів.

Ескадрений міноносець «Ніколозо да Рекко» також постраждав від вогню супротивника, й після битви був виведений для ремонту до червня 1943. Половина його екіпажу загинула у сутичці. «Каміція Нера» спробував чинити опір й випустив усі 6 торпед першим ж пострілом, але промахнувся.

На світанку, британські кораблі відійшли з місця бою, залишився розгромлений вщент конвой на водах Сицилійської затоки. Не втративши жодного моряка, британці пустили на дно 5 ворожих суден та кораблів (Puccini затонуло зранку), знищили близько 2 033-2 200 військовиків супротивника.

На зворотньому шляху до Мальти, з'єднання «Q» піддалося атаці з повітря італійськими бомбардувальниками «Савойя» SM.79, які намагалися потопити кораблі супротивника, але марно. Водночас, італійці втратили декілька літаків, що були збиті британськими льотчиками з аеродромів Мальти, котрі піднялися на підтримку флотського з'єднання. Британська авіація заявила про збиття 4-х італійських бомбардувальників при втраті одного свого. Пізніше, в наслідок повітряної атаки німецької авіації Ju 88 був потоплений британський есмінець HMS «Квентін», загинуло 20 матросів.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. 3 легких крейсери: HMS «Аврора», HMS «Аргонаут» та HMS «Сіріус»; 2 есмінці: британський HMS «Квентін» та австралійський HMAS «Кіберон»
  2. 3 італійські есмінці «Ніколозо да Рекко», «Каміція Нера» та «Фольгоре»; 2 міноносці «Кліо» та «Проціоне»; 4 транспортних судна: німецьке KT-1 (850 тонн), італійські Aventino (3 794 т), Puccini (2 422 т) і Aspromonte (976 тонн)
Джерела
  1. британський HMS «Квентін» потоплений у наслідок атаки бомбардувальників-торпедоносців Люфтваффе зранку 2 грудня на зворотньому шляху до бази