Бій біля Тассафаронга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бій біля Тассафаронга
Друга світова війна, Війна на Тихому океані
Damaged USS Minneapolis (CA-36) at Tulagi on 1 December 1942, after the Battle of Tassafaronga (80-G-211215).jpg
"Міннеаполіс" на Тулагі з торпедним пошкодженням через декілька годин після бою 1 грудня 1942 року
Координати: 9°12′ пд. ш. 159°49′ сх. д. / 9.200° пд. ш. 159.817° сх. д. / -9.200; 159.817
Дата: 30 листопада 1942 року
Місце: Гуадалканал, Соломонові острови
Результат: Перемога японців
Сторони
Flag of the United States (1912-1959).svg США Flag of Japan (bordered).svg Японська імперія
Командувачі
Flag of the United States (1912-1959).svg Контр-адмірал Карлтон Райт Японія Контр-адмірал Райдзо Танака
Військові сили
4 важких крейсери
1 легкий крейсер
6 есмінців
8 есмінців
Втрати
1 крейсер потоплено
3 крейсери пошкоджено
395 загиблих[1]
1 есмінець потоплено
197 загиблих[2]

Бій біля Тассафаронга (англ. Battle of Tassafaronga), відомий також як Четверта битва біля острова Саво, японцями називається Нічна битва біля мису Лунга (яп. ルンガ沖夜戦 Рунга-окі ясен) — нічний бій, що відбувався 30 листопада 1942 року між Токійським експресом із 8 есмінців японського Імператорського флоту, які постачали на острів Гуадалканал спорядження, під командуванням контр-адмірала Райдзо Танаки і крейсерською ескадрою ВМС США під командуванням контр-адмірала Карлтона Райта (англ. Carleton H. Wright) під час кампанії на Соломонових островах (яка була частиною кампанії на Тихому океані в період Другої Світової війни). Бій відбувся в протоці Залізне дно біля мису Тасафаронга (Гуадалканал).

Використовуючи радар, американські кораблі відкрили вогонь і потопили один із японських есмінців. Для японського загону зустріч з американськими кораблями була повністю неочікуваною. Проте, Танака швидко відреагував і його есмінці випустили торпеди по американським кораблям, потопивши один крейсер і важко пошкодив ще три, і дав можливість відійти кораблям Танаки без суттєвих пошкоджень, але все таки не виконав завдання по доставці продовольства і медикаментів гарнізону острова. Незважаючи на тактичну поразку ВМФ США, бій мав незначне стратегічне значення, оскільки японці не змогли використати цю перемогу для витіснення військ Союзників з Гуадалканалу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Frank, с. 516. Crenshaw, с. 99, в звіті Честера Німіца говориться про 398 матросів і 19 офіцерів, які загинули під час бою.
  2. Nevitt, Allyn D., Combinedfleet.com: IJN Takanami. Dull, с. 265; Evans, с. 202—203; Kilpatrick, с. 146; Frank, с. 513. Із команди Таканамі по даним Френка 33 особи спаслося, Кілпатрік говорить про 26 взятих в полон американцями. Далл пише про 211 загиблих членів екіпажу.