Бій на річці Трубіж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бій на річці Трубіж
Радянсько-українська війна
Дата: 4-5 лютого 1919
Місце: неподалік села Коржі, Переяславський повіт, Полтавська губернія, на річці Трубіж
Результат: Затримка більшовицького наступу на Київ, що дало можливість евакуювати український уряд до Житомира.
Сторони
Flag of the Ukrainian State.svg УНР Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg Радянська Росія
Командувачі
Іван Черпак
Військові сили
близько 170 легкоозброєних бійців точна кількість невідома. мали чисельну перевагу, а також прикриття бронепотягу та кавалерії.
Втрати
70 чол.[1] невідомо

Бій на річці Трубіж — бій, що відбувся 4-5 лютого 1919 між козаками Вороньківської, Бориспільської й Баришівської сотень Армії УНР під командуванням Івана Черпака та РСЧА, на річці Трубіж, біля села Коржі, Переяславський повіт, Полтавська губернія. Виконавши поставлене бойове завдання українські бійці-козаки відступили, але більшовицький наступ на Київ було затримано на два дні. За радянських часів інформація про бій приховувалася, навіть сьогодні подробиці бою та більшість учасників цього бою залишаються невідомими.

Передісторія[ред. | ред. код]

Іван Черпак (сидить у центрі) з побратимами

Після приходу до влади Директорії ситуація в Україні залишалася напруженою, оскільки назрівала друга фаза війни з більшовиками. Вже 16 січня 1919 року офіційно розпочалася друга фаза Радянсько-української війни, а на початку лютого РСЧА вже підступала до Києва. Гостро постала проблема оборони столиці від більшовиків. Тоді від Головного Отамана військ УНР Симона Петлюри надійшов заклик до всіх небайдужих стати на захист своєї власної свободи та держави.

Такими небайдужими виявилися добровольці з Вороньківської сотні під командуванням отамана Івана Черпака, який до цього воював на фронтах Першої світової війни. Всі вони були вихідцями з сіл Переяславського повіту: Воронькова, Процева, Кийлова, Гусинців, Рогозова, Іванкова, Рудякова та інших.

Розгортання бою[ред. | ред. код]

Вороньківській сотні було терміново наказано зупинити наступ більшовиків, що йшли залізницею з Харкова на Київ. Коли козаки дісталися мосту через річку Трубіж, де мали їхати більшовицькі війська, вони розібрали залізничну колію, заклали вибухівку та зайняли оборонні позиції. Тут до козацького загону долучилися добровольці з Баришівської сотні. Але пустити більшовицький бронепоїзд під укіс не вдалося, оскільки засідку козаків Черпака було викрито. 4 лютого 1919 року розпочався кривавий бій з набагато чисельнішим та краще озброєним ворогом. Бій тривав два дні, але козаки, зазнавши значних втрат, були змушені відступити. Тоді, героїчно захищаючи Батьківщину, загинуло 70 воїнів. Але часу, на який воїни сотні затримали просування червоних на Київ, вистачило, щоб урядові установи евакуювалися зі столиці Української Народної Республіки до Житомира, а згодом до Вінниці й Кам'янця-Подільська для продовження боротьби проти окупантів.

Таким чином, бійці під командуванням Іван Черпака повторили подвиг Героїв Крут.[2]

Вшанування пам'яті загиблих[ред. | ред. код]

За радянських часів подвиг, який здійснили козаки на річці Трубіж, залишався невідомим. І лише на початку 90-х років зусиллями місцевих краєзнавців з сіл Воронькова та Іванкова вдалося віднайти інформацію про цю сторінку української історії. Сьогодні у селі Вороньків, звідкіля і розпочався хоч і короткий, але славний шлях козацької сотні Черпака, встановлено пам'ятник загиблим у цьому бою. На роковини бою регулярно служать панахиди та проводять мітинги-реквієми.

2003 поет Микола Карпенко написав поему-роздум «Отаман Черпак»[3], присвячену односельцю Іванові Черпакові — командиру Вороньківської сотні.

2018 відомий український перекладач і поет Всеволод Ткаченко написав "Баладу про Трубіж"[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://baryshivka.kiev.ua/bij-na-richtsi-trubizh.html
  2. https://archive.is/20120717061246/una-unso.in.ua/?p=14727Героїка України: 1919 рік, бій на річці Трубіж.
  3. Отаман Черпак. Поема-роздум.[недоступне посилання з травень 2019]
  4. Понамарчук, Дмитро. 2018-03-28. Alibi.net.ua (uk). Процитовано 2019-02-05. 

Джерела[ред. | ред. код]