Бій під Новопавлівкою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бій під Новопавлівкою
Координати: 48°15′04″ пн. ш. 37°12′44″ сх. д. / 48.251111111138882848° пн. ш. 37.21222222224999854° сх. д. / 48.251111111138882848; 37.21222222224999854
Дата: 29 червня 1920
Місце: Новопавлівка, Покровський район, Донецька область.
Результат: перемога махновців
Сторони
РПАУ 430 батальйон ВОХР
Командувачі
Нестор Махно Цвєтков

Бій під Новопавлівкою — військове зіткнення між Революційно Повстанської Армії України і частинами ВОХР (Війська Внутрішньої Охорони Республіки) РРФСР

Історія[ред. | ред. код]

Так описується бій в донесення помічника по політичній частині, командира 82 окремої бригади BOXP. Він писав: Командир 430 батальйону т. Серехан, перебуваючи в ланцюзі, в бою 29 червня віддавав накази. Батальйон, оточений кавалерією противника, розстрілював останнього в упор, перейшовши в контратаку, під час якої бій майже перейшов в рукопашну (сутичку). У цей час комбат т. Серехан був зарубаний махновськими кавалеристами. Політком т. Галкін потрапив в полон. Незважаючи ні на які погрози махновців, червоноармійці комісара не видавали, але жителі села Олексіївки вказали, що він комісар і виступав на мітингах. Після чого т. Галкін був виведений з ладу і зарубаний.

Обставини бою 429 батальйону 29 червня такі. Батальйон, який прямував на село Новопавлівку, згідно з оперативним наказом, наткнувся загін повстанців, які зайняла балку Горіхову. Зав'язався бій, причому в першу ж атаку комбат т. Волошин і був убитий. Командування прийняв його помічник т. Цвєтков. Завзятий бій тривав три з половиною години. Були витрачені всі набої, і деякі червоноармійці стали виймати і закидати затвори. Аби не допустити потрапити в полон, навіть підривали себе гранатами.

У потрапили в полон, махновці стали випитувати, хто комісар і командир, але відповіді не отримали. Так політком батальйону т. Фролов виданий не був і благополучно пішов. У полоні були зарубані т. Цвєтков, т. Агапова, вдова колишнього комбата Агапова — червона сестра, командир роти т. Сухих та інші товариші.[1]

Махновці, як передають, висловлювали здивування з приводу завзятості, проявленого батальйоном в бою, так як перед лютими контратаками вони здригнулися, і прибуття самого Махна до місця бою тільки підняло їх настрій. Під самим Махном вбита коня і убитий ад'ютант.[2]

Сили сторін[ред. | ред. код]

У Махно було 1,5 тисячі шабель, 1 тисяча піхоти, 100 кулеметів і 8 гармат. Кістяк цього підрозділу склали здалися в полон червоноармійці 42 дивізії.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Белаш Виктор — Дороги Нестора Махно Стр 462
  2. Белаш Виктор — Дороги Нестора Махно Стр 463
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 11 березня 2016. 

Джерела[ред. | ред. код]