Бікіні (одяг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дівчина у червоних бікіні

Бікіні — жіночий купальний костюм, що складається з двох частин. Перша покриває груди, друга — пах і частину (або повністю) сідниць. Найчастіше бікіні носять за гарячої погоди, при купанні чи засмаганні.

Назва[ред.ред. код]

Назву купальник отримав завдяки Атолу Бікіні, на якому в 1946 році проводилися випробування ядерної бомби в рамках операції «Перехрестя», і тому назва купальника мала асоціюватися з вибухом. Існує ще одна поширена (але помилкова) версія, відповідно до якої назва «бікіні» виникла через те, що даний тип купальника за формою нагадує архіпелаг Бікіні. На місцевому мікронезійському діалекті «бікіні» означає — «вонючка».

Історія[ред.ред. код]

Римлянка в «античному бікіні». Мозаїка на Вілла Романа дель Казале, IV ст. н. е.

Одяг, що нагадує бікіні, використовувався жінками для занять спортом ще в Стародавньому Римі. Він складався з настегнової пов'язки-сублігакулума і бюстгальтера-строфіума.

Творцем сучасних бікіні вважається паризький модельєр Луї Реар (Louis Reard) — автомобільний інженер-механік, що став дизайнером одягу після отримання спадщини від своєї матері у вигляді салону жіночої білизни. Бікіні були вперше продемонстровані на публіці 5 липня 1946 року стриптизеркою з Казино де Парі Мішлін Бернардіні. Вона виявилася єдиною моделлю, яка погодилася вийти на подіум лише в кількох трикутниках тканини, які прикривали інтимні частини тіла. Решта моделей відмовлялися зі страху осоромитися. Світ моди був шокований: ніхто не повірив, що жінка сповна розуму зможе отаке носити на пляжі. А Мішлін Бернардіні за кілька тижнів після показу отримала від чоловіків з усієї Європи зо 50 тис. шлюбних пропозицій[1].

Нова модель купальника була названа на честь атолу Бікіні, на якому чотирма днями раніше США провели випробування водневої бомби. Рекламний слоган, який супроводжував випуск нової моделі, використовував паралелі між назвою попередньої моделі, і ядерним розпадом: «Бікіні — розділений атом!». На її виготовлення пішло лиш 30 кв. дюймів — 76 см² — тканини.

Луї Реар був не єдиний, хто влітку 1946-го відрізав зайві сантиметри в купальника. За місяць до нього в одному з пляжних магазинів французького курорту Канни модельєр Жак Гайм теж почав був продавати порівняно маленькі купальники. Називав їх «атом» (Atome) — на честь нещодавно розщепленої елементарної частинки. Для реклами замовив літак, який ширяв над пляжами й за допомогою диму писав у повітрі: «Найменший купальник уже в продажу». На такий слоган Реар відреагував так: «Мій менший навіть за найменший купальник». Він же вигадав гасло-визначення справжнього міні-купальника: «Це не бікіні, якщо його не можна пропхати крізь обручку»[1].

Знадобилося більше десяти років, перш ніж бікіні перестали шокувати публіку і увійшли в моду. Адже їх відразу ж після появи заборонили на головних пляжах Європи. В Італії, Португалії й Іспанії жінок у таких купальниках арештовували. Критики стверджували, що бікіні «відкриває в дівчині все, крім дівочого прізвища її матері». 1957 року американський журнал «Сучасна дівчина» писав: «Порядна дівчина ніколи не вдягне таку річ». Леді й далі виходили на пляж у закритих купальниках[1].

Пізніше бікіні стало прапором сексуальної революції на Заході, що і зробило його популярним. І першою зі знаменитостей його застосувала французька актриса Бріжит Бардо. 1956 року її чоловік Роже Вадим зняв її в білому бікіні у стрічці «І Бог створив жінку». Бріжит під час Каннського кінофестивалю з'являлася в бікіні й на місцевих пляжах. Після фільму жінок годі було стримати: вони шукали такі ж купальники, як у кінозірки. Чоловіки ж тим часом штурмували кінотеатри. Кравці не хотіли втрачати прибутку. Швейні фабрики почали працювати по три зміни й назбирали замовлень на кілька років наперед. «Жінки вибирають бікіні прискіпливіше, ніж чоловіків. Принципи однакові: шукають те, в чому комфортно і що дає можливості для росту», — описувала ажіотаж тих років американська журналістка Ерма Бомбек.

Після Бріжит Бардо рекламу бікіні зробила швейцарська акторка Урсула Андресс. 1962 року вона зіграла дівчину Джеймса Бонда у першому фільмі бондіани «Доктор Но». У білому бікіні Урсула виходить із води перед враженим агентом 007. Андресс стала черговим секс-символом. Свій білий міні-купальник вона через багато років випадково знайшла вдома на запиленому горищі. 2001-го виставила його на аукціон «Крісті» й продала за 35 тис. фунтів стерлінгів (майже $160 тис. на сьогоднішні гроші).

Пік популярності бікіні — кінець 1960-х — 1970-ті. Далі ажіотаж пішов на спад. У 1980-х лише кожен третій проданий у світі купальник був бікіні. 1988 року закрилася компанія Луї Реара[1].

Сучасні бікіні — офіційна спортивна форма в жіночому пляжному волейболі.

Спеціальні бікіні[ред.ред. код]

Різновиди[ред.ред. код]

Зараз існує багато різних модифікацій бікіні. Популярність цього купального костюму привела до того, що назви багатьох видів купальників стали утворюватися за зразком «бікіні» — із закінченням «-кіні». Відомі такі типи одягу (й аксесуарів), назви яких утворені за цією моделлю:

Назва Фото Опис
Класичне бікіні Girl with red flowered bikini.jpg Складається з плавок і бюстгальтера. Верх майже повністю прикриває груди, використовуються звичайні плавки
Міні-бікіні Hot Import Nights . Bikini Contest.jpg Ступінь прикриття тіла менший, верх складається з двох невеликих трикутників, що наполовину оголяють груди, сідниці також наполовину відкриті (можуть використовуватися чикі, танга або бразильські труси).
Мікро-бікіні (мікрокіні) Woman in Microkini.jpg Максимально відкритий купальник. Бюстгальтер складається з маленьких клаптиків, використовуються танга або стринги. Найекстремальніший варіант також називають «нанокіні», у якому соски і геніталії залишаються відкритими.
Бандокіні Fosters Brunch Photo (8).jpg Бікіні, де звичайний бюстгальтер замінений пов'язкою-бандо. Також називається «бандині».
Буркіні Burqini.jpg Максимально закритий купальний костюм, вживаний ортодоксальними мусульманками. Може бути обтяжним або вільним.
Монокіні Barceloneta Girl.jpg Полегшений варіант суцільного купальника. У деяких країнах словом «монокіні» називають купальник з одної нижньої частини (топлес)
Манкіні Mankini at bachelor party in Sweden.jpg Різновид слінг-бікіні, призначений для чоловіків
Нанокіні Найекстремальніший варіант купального костюму, що являє собою тонкі листочки, наклеювані на певні ділянки тіла
Пубікіні Whitney Tattoo by Tommy T Body piercing.jpg Варіант монокіні (топлес) з дуже маленькими плавками, які відкривають ділянку лобка (англ. pubis)
Скертині Whitney looking stunning in yellow (IMG 7663a) (5460022620).jpg Бікіні, у якому трусики замінені короткою спідничкою
Стикіні Lucha vaVoom, Big Day Out (8392280548).jpg Наклейки на сосках
Слінг-бікіні Jessica Bangkok AVN Adult Entertainment Expo 2010.jpg Купальник з широких вертикальних або діагональних смуг або шнурів зі шматочками тканини
Танкіні 2010 Run to the Sun Fashion Show in Anchorage Alaska 11.jpg Комплект бікіні, в якому замість традиційного верха використовується танк-топ
Трикіні Eco-Panda Show (3637252333).jpg Купальник, що поєднує в собі монокіні і звичайне бікіні
Фейскіні Facekini.jpg Жартівлива назва захисної маски для обличчя, що нагадує шолом-балаклаву з вирізами для очей, носа і рота

Залежно від різновиду плавок, виділяють такі види бікіні:

  • Стринг-бікіні
  • Бікіні-танга
  • Бразильське бікіні
  • Міні-бікіні
  • Мікро-бікіні

Матеріали[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Міні-бікіні

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]