Біланюк Петро-Борис Терентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро-Борис Терентійович Біланюк
Петро-Борис Біланюк.jpg
Основні відомості
Народження 4 серпня 1932(1932-08-04)
Заліщики
Країна: Польща Польща
Канада Канада
Альма-матер: Монреальський університет, Український вільний університет, Мюнхенський університет
Заклад: Торонтський університет, Український вільний університет, Інститут Івана ХХІІІ, Фордемський університет
Конфесія: УГКЦ
Смерть: 8 вересня 1998(1998-09-08) (66 років)
Торонто
Праці й досягнення
Рід діяльності: редактор, викладач
Основні інтереси: теологія
Звання: професор
Ступінь: доктор богослов'я, доктор філософії
Титул: пресвітер

Д-р Петро́-Бори́с Тере́нтійович Біланю́к (4 серпня 1932(19320804), Заліщики — 8 вересня 1998, Торонто) — український релігійний діяч, теолог, священик УГКЦ. Доктор богослов'я (1961), доктор філософії (1972). Член НТШ (1962), УВАН (1980) у Канаді. Нагороджений золотою медаллю святих Петра і Павла (1966).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Заліщиках. Перші роки свого життя провів у м. Заліщиках. Згодом його сім'я перебралася до м. Любліна, у 1949 р. — емігрувала до Канади.

Закінчив Духовну семінарію в Монреалі (1953) та Монреальський університет (1955); навчався в Папському університеті в м. Римі (1955—1965). Від 1962 — професор богослов'я у колегії святого Михаїла Торонтського університету. Захистив докторську дисертацію у Мюнхенському університеті (1961) з теології та історії Церкви; в Українському вільному університеті (УВУ) в Мюнхені (1972) — з філософії.

Викладав у 1960–1970-х рр. в УВУ та Фордемському університеті (США)[1].

Від 1973 — професор церковної історії УВУ в Мюнхені, від 1978 р. — професор богослов'я в Інституті Івана ХХІІІ у Нью-Йорку. Висвячений на священика 18 квітня 1981 р.

Редактор журналу «За рідну церкву» (1966—1972)[1]. Редагував разом із Богданом Стебельським «Ювілейний збірник наукових праць з нагоди 100-річчя НТШ і 25-річчя НТШ у Канаді» (Торонто, 1977).

Член Канадського теологічного товариства, Католицького теологічного товариства Америки, Українського історичного товариства, Американської католицької історичної асоціації, Міжнародного товариства політичної психології, Середньовічної академії Америки та ін.[1].

Автор книг та інших наукових праць з церковної історії та культури.

Помер у Торонто.

Праці[ред. | ред. код]

  • De Magisterio Ordinario Summi Pontificis. — Toronto, 1966;
  • Українська церква, її сучасне й майбутнє. — Торонто–Чикаго, 1966;
  • The Fifth Lateran Council (1512—1517) and the Еastern Churches. — Toronto, 1975;
  • Studies in Eastern Christianity, vol. 1–2. — Toronto, 1977, 1982.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Х. Весна, Б. Мельничук. Біланюк Петро-Борис Терентійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 127. — ISBN 966-528-197-6.
  • Марунчак М. Біографічний довідник до історії українців Канади. — Вінніпег, 1986.
  • Наукова хроніка: Відійшли у вічність: Петро Біланюк. «Український історик». — 1998, т. 35, № 1/4.
  • Петро Біланюк. «Бюлетень КІУС». — 1977, т. 2, № 1.
  • Петро Біланюк. «Бюлетень КІУС». — 1979, т. 3, № 2.
  • Ukrainians in North America: A Biographical Directory of Noteworthy Men and Women of Ukrainian Origin in the United States and Canada. — Champaign, 1975.
  • Rеgister: Scholars, Researchers and Academic in Ukrainian and Ukrainian Canada studies in Canada. — Edmonton, 1985—1986.

Посилання[ред. | ред. код]