Білашів (Ковельський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Білашів
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський район Ковельський район
Громада Колодяжненська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07060210020054986
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1583
Населення 493
Площа 0,315 км²
Густота населення 1565,08 осіб/км²
Поштовий індекс 45065
Телефонний код +380 3352
Географічні дані
Географічні координати 51°06′36″ пн. ш. 24°43′19″ сх. д. / 51.11000° пн. ш. 24.72194° сх. д. / 51.11000; 24.72194Координати: 51°06′36″ пн. ш. 24°43′19″ сх. д. / 51.11000° пн. ш. 24.72194° сх. д. / 51.11000; 24.72194
Середня висота
над рівнем моря
185 м
Водойми Воронка
Місцева влада
Адреса ради вул. Кайдана 4, с. Білашів, Ковельський р-н, Волинська обл., 45065
Карта
Білашів. Карта розташування: Україна
Білашів
Білашів
Білашів. Карта розташування: Волинська область
Білашів
Білашів
Мапа
Мапа

CMNS: Білашів у Вікісховищі

Білаші́в — село в Україні, у Колодяжненській сільській громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 493 осіб. Колишній центр сільради.

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році село Любитівської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 12 верст, від волості 9. Дворів 91, мешканців 653[1].

Від 1943 р. українці —мешканці села, стали потерпати від сусідства з польською колонією «Засмики», на якій утворилася пляцувка, де невдовзі зібрано було професійних військовиків, утворено озброєні групи. У серпні озброєна польська боївка без жодних підстав обстріляла і підпалила обійстя Івана Лозовицького і Каленика Журавського. У вогні загинула літня Феодосія Журавська. Наступного місяця, прийшовши із «Засмиків», кривдники застрілили Євдокію Антонюк.

Тоді ж, у вересні, нагрянувши ще раз, сокирою зарубали літнього Пилипа Смаля, через кілька днів у клуні за молотінням застали Володимира Корнелюка і Самсона Гладишука. Убили обох, а також Петра Луця.

17 жовтня 1943 року озброєні банди, прийшовши з пляцувок у Люблятині й «Засмиків», спалили будівлі Білашева, вбили подружжя літніх Рибчуків, Мельників, Боярчуків, Назарів, Міщуків із дітьми, а також Гладишуків.

Ряд із них закатували – зокрема, Саву Козла, «зекономивши» кулю — його задушили путом, Василя Мельника, літніх Агафію Демчук і Саву Боця спалили живцем, 15 українців убили на хуторі Загора.

В ту пору аківське керівництво (Армії Крайової) пляцувок узялося виконувати запланований польським еміграційним урядом план «Буря» («Бужа»), що мав проголосити незалежність Польщі до вступу радянських військ у Західну Україну з тим, щоб вона ввійшла до її складу. Тому Білашів і вся околиця стали «зоною розширення оперативних дій» 27-ї дивізії Армії Крайової. Збройне угрупування і мало вчинити це проголошення на терені, що призвело до повального вигнання, пограбування та знищення українського населення. Втрати по селу — не менше 63 українців[2].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 588 осіб, з яких 281 чоловік та 307 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 493 особи.[4] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 9 жовтня 2019.
  2. Чуль М. І постав Хрест в центрі села Білашева [Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Вісті Ковельщини.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Література[ред. | ред. код]

  • Білаші́в // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.380

Посилання[ред. | ред. код]