Біла Церква (Тячівський район)
| село Біла Церква | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Тячівський район | ||
| Тер. громада | Солотвинська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA21080110020020640 
| ||
| Основні дані | |||
| Населення | 3024 | ||
| Площа | 11,10 км² | ||
| Густота населення | 272 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 90614 | ||
| Телефонний код | +380 3132 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 47°57′ пн. ш. 23°56′ сх. д.H G O | ||
| Середня висота над рівнем моря |
281 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 90614, с. Біла Церква, вул. Жовтнева | ||
| Карта | |||
  Біла Церква | |||
 Біла Церква | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Бі́ла Церква (рум. Biserica Alba) — село в Солотвинській селищній громаді Тячівського району Закарпатської області України.
Перша згадка про Білу Церкву як поселення Feyreghaz (так само: Tiszafejéregyháza) в історичних документах відноситься до 1363 року, хоча, за свідченнями істориків, тут знайдена стоянка раннього палеоліту (100 — 40 тис. років до н. е.). За 100 метрів на північ від Білої Церкви, на південному схилі мисоподібного уступу — місцезнаходження мустьєрського часу. Документи археологічної експедиції (група археологів з Ужгородського національного університету в співпраці зі спеціалістами з Бухареста) показують, що на території села розташовувалося дакійське поселення.
Село дістало назву на честь монастиря «Біла Церква», руїни якого збереглися до сьогодні на східній окраїні, і називаються Монастирище. Монастир східного обряду в Білій Церкві був споруджений ще 1000 року на високому пагорбі, що захищало тогочасних монахів від негараздів. Але війни, що переважно виникали в краї, поступово призвели до руйнації монастиря. Засновницею монастиря вважають княгиню, яка була жінкою Драгома. Нині на тому місці, де колись був зведений цей найстаріший у Закарпатті монастир, стоїть хрест, який можна побачити здалеку.
Основне населення це румуни.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2873 особи, з яких 1397 чоловіків та 1476 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3029 осіб.[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| румунська | 96,99 % |
| українська | 1,26 % |
| російська | 0,99 % |
| молдовська | 0,17 % |
| угорська | 0,13 % |
| вірменська | 0,03 % |
| німецька | 0,03 % |
| польська | 0,03 % |
| інші | 0,37 % |
Храм Вознесіння Господнього. 1898.
1751 року згадують дерев’яну церкву Вознесіння з недавно поставленою вежею, з усіма образами, з двома дзвонами, посвячену вікарієм Л. Бачинським.
Тоді ж згадують муровану церкву віком 700 (?) років, наполовину знищену водами Тиси, яку дала збудувати якась княгиня Драгома. Удруге дерев’яну церкву згадано 1801 року.
Зараз у селі стоїть мурована базилічна церква. Церкву повернуто греко-католикам 1991 року. Останній ремонт проведено 1993 року.
Зберіглася легенда про давній монастир у Білій Церкві. Його збудували на високому березі ріки Тиси, щоб вода не знищила берег, і вода відступила. Із часом монастир розібрали. Історичні згадки про монастир сягають XIV ст., а заснував його Драгомир із сестрами, які “фундували і Грушівську обитель”. 1788 року монастир мав кам’яну церкву.
Свідки Єгови та православні. У наш час[коли?] в селі Біла Церква налічується 2 комплекси залів Царства та 1 церква.
- Григорій Мойш, український політичний діяч, священик, депутат Сойму Карпатської України.
- стоянка раннього палеоліту (100 — 40 тис. років до н. е.).
- місцезнаходження мустьєрського часу.
- Документи археологічної експедиції (група археологів з Ужгородського національного університету в співпраці зі спеціалістами з Бухареста) показують, що на території села розташовувалося дакійське поселення.
- Село дістало назву на честь монастиря «Біла Церква», руїни якого збереглися до сьогодні на східній окраїні, і називаються Монастирище.
-
Дерев'яна синагога у Білій Церкві
.png)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Новини села [недоступне посилання з березня 2019]
- Погода в селі [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Біла Церква (Тячівський район) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Історія села
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 Населені пункти Солотвинської селищної громади Закарпатської області | |
|---|---|
| Селища | |
| Села | |