Біленький Ярослав Теодорович

Ярослав Біленький
Ярослав Біленький
Народився	17 травня 1883(1883-05-17) Самбір, Австро-Угорщина
Помер	березень 1945 (61 рік) Самбір, Дрогобицька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство (підданство)	Австро-Угорщина  ЗУНР  Польща  СРСР СРСР
Національність	українець
Діяльність	педагогіка, правознавство
Alma mater	Львівський університет, Віденський університет
Знання мов	українська
Заклад	Львівський національний університет імені Івана Франка
Титул	професор
Посада	Генеральний суддя УГВР
Партія	Організація українських націоналістів
Батько	Теодор Біленький

Ярослав Теодорович Біленький (псевдонім — Степан Чернігівський; 17 травня 1883, Самбір — березень 1945, там само) — український педагог, науковець, громадський та політичний діяч, Генеральний суддя УГВР, член ОУН.

Життєпис

Ярослав народився 17 травня 1883 р. у Самборі на Львівщині, в родині відомого громадського діяча, педагога Теодора Біленького. Тут він закінчив народну школу, а згодом навчався у Сокальській гімназії. 1907 р. закінчив філософський факультет Львівського та 1912 р. правничий — Віденського університетів.

Від 1906 р. — вчитель української мови та літератури Львівської, Коломийської, Сокальської гімназій. За російської окупації Галичини в роки Першої світової війни мешкав у Відні, а після відступу російських військ працював директором Яворівської гімназії. Листопадові події 1918 р. застали Біленького в Сокалі, де він був призначений міським комісаром уряду Західноукраїнської Народної Республіки, видавав громадсько-політичний часопис «Голос з-над Бугу». 1919 р. переїхав до Кам'янця-Подільського, де працював при Міністерстві освіти уряду УНР, організовуючи українське шкільництво. 1920 р. повернувся до Львова, у 1920-1930-х рр. — викладач української мови місцевої Академічної гімназії.

Активний член товариства «Українська громада», співробітник друкованих видань, від 1923 року голова видавничої комісії товариства «Рідна школа», а від 1932 р. — редактор журналу «Українська Школа».

У 1939—1941 рр. — професор Львівського університету.

Після проголошення 30 червня 1941 р. Акту відновлення Української Держави обраний секретарем у Раді сеньйорів, яку 24 липня реорганізовано в Українську національну раду у Львові на чолі з доктором Костем Левицьким. У 1944 р. працював у Львові, а пізніше переїхав до Самбора, де викладав у місцевому педагогічному училищі.

13 липня 1944 р. створено УГВР, де у 1944—1945 рр. очолював Генеральний суд. Через свою діяльність переслідувався НКВС.

Помер у Самборі в березні 1945 року.

Джерела

• Надрага Б., Костів М. Біленький Ярослав Теодорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 769. — ISBN 966-02-2681-0.
• Прокоп М. У 40-і роковини протинімецької боротьби // Сучасість. — Мюнхен. 1981. — № за 4 жовт.
• Сениця П. Професори Української академічної гімназії // Ювілейна книга Української академічної гімназії у Львові. — Філадельфія—Мюнхен, 1978.
• Содоль П. Українська Повстанча Армія 1943-49. Довідник. — Нью-Йорк : Пролог, 1994.
• Соляр І. Я. Біленький Ярослав // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 276—277. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Ювілейна книга української Академічної гімназії у Львові, ч.3. — Філядельфія—Львів, 1995.

Посилання

• Біленький Ярослав
• Квазiенциклопедiя ОУН-УПА: Бiленький Ярослав
• Петро Дужий. Роман Шухевич — політик, воїн, громадянин