Білий гриб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Білий гриб
Плодове тіло білого гриба
Плодове тіло білого гриба
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Базидіоміцети (Basidiomycetes)
Порядок: Болетальні (Boletales)
Родина: Болетові (Boletaceae)
Рід: Болетус (Boletus)
Вид: Білий гриб
Біноміальна назва
Boletus edulis
Bull., 1782
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Boletus edulis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Boletus edulis
EOL logo.svg EOL: 195761
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 36056
MB: 356530
IF: 356530

Білий гриб, боровик (Boletus edulis Bull. ех Fr.; або Boletus bulbosus Schaeff. ех Schroet.). Місцеві назви: гриб справжній, правдивий, правдивець, дубрівник, щирак, білас, біляк. Гриб родини болетових — Boletaceae.

Біологічний опис[ред.ред. код]

Шапка 3-20 см (до 50 см) у діаметрі, напівсферична опукло-розпростерта, сірувато-, рудувато- або червонувато-коричнювата чи кольору горіха, тонкозморшкувата (під дубами — кольору горіха (каштана), під соснами — пурпурово-коричнювата[1] (бура), під осикою, березою (в хащах) — світложовто-рудувата). Шкірка не знімається. Пори світло-сіруваті, згодом жовтувато- або зеленувато-оливкуваті, оливкувато-коричнюваті. Спори видовжено-веретеноподібні, жовтувато-оливкуваті, 15-18 х 4-5/7 мкм. Ніжка 4-15(20) х 2-5(6) см, брудно-біла, сірувато, коричнювата, тонкозморшкувата, у верхній частині з тонкою білою сіткою. М'якуш щільний, білий, при розрізуванні не змінюється, з приємним запахом і смаком.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Найкращий з відомих їстівних грибів. Зустрічається по всій Україні. Росте у листяних (під дубом, буком, грабом, березою, ліщиною) і хвойних (під сосною, ялиною) лісах. Трапляється як опецькуватий, часто з шапкою меншою від ніжки, так і крисатий, з шапкою учетверо більшою за ніжку.

Збирають у червні — жовтні. Використовують свіжим, про запас сушать, солять, маринують. Заготовляють у Прикарпатті та на Поліссі. У сирих грибах є білки та інші речовини, що містять азот (5,39%), жири (0,40%), цукри та інші вуглеводи (2,72%), фібрин (1,01%), алкалоїд герцинін (властивий також столовим бурякам), зола (0,95%), ароматичні речовини тощо.

Вживають при стенокардії, туберкульозі, зниженні загального тонусу, проти пухлин. В народній медицині екстрактом із плодових тіл білого гриба змащують обморожені частини тіла для прискорення їхнього загоювання[1].

Склад білого гриба у відсотках[2]
Частина
гриба
Свіжі гриби Склад сухої речовини
Вода Суха
речовина
Білки Жири Манітол Цукор Клітковина Екстрактивні
речовини
Зола
Ніжка 87,02 12,98 30,73 4,41 12,71 6,67 40,41 4,09 0,98
Шапинка 86,17 13,83 43,90 6,20 14,14 1,87 22,54 3,25 8,10
Верхня частина
шапинки
87,66 12,34 39,91 5,82 7,14 1,71 30,92 5,21 9,29
Гіменофор 88,17 11,83 48,74 7,97 10,16 2,01 19,41 3,26 8.45

Цікаві факти[ред.ред. код]

Найбільший білий гриб, знайдений в Україні, вагою 2 кг 850 г. Зірвала його Данилюк Ніна Феодосіївна на Волині, у Смідинському лісі, у 2000 р.

Найбільшого білого гриба в Україні — вагою 2,850 кілограма — зірвала на Волині, у Смідинському лісі Старовижівського району, ковельчанка Ніна Феодосіївна Данилюк 20 серпня 2000 року. Величезний гриб не поміщався у відрі: його шапка по окружності мала 94 сантиметри, а ніжка — майже 40 сантиметрів.[3][4][5]

Чистого білого гриба вагою 2 кілограми зірвав мешканець Любешова Копанчук Михайло Пилипович за селом Воля Любешівська Волинської області 7 жовтня 1992 року. Шапка гриба мала діаметр 34 сантиметри.[6]

Найраніше білого гриба в Україні зірвали 6 травня (2008 року) в молодому сосновому лісі у селі Люб'язь На Волині, а найпізніше — 29 грудня (1974 року) на Житомирщині[7]. В 2014 році під Калушем білі гриби почалися 23 квітня.

На білого гриба схожий неїстівний гриб гірчак, який відрізняється тим, що спори у нього рожеві, сітка на ніжці чорна, м'якуш дуже гіркий.

Білий гриб (боровик); широко розповсюджений в Українських Карпатах.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с. ISBN 5-88500-055-7
  2. Фотинюк Ф. І. Гриби, 1961, с. 31
  3. Петро Кравчук. Книга рекордів Волині. — Любешів, «Ерудит», 2005. ISBN 966-361-079-4.
  4. Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. , с. 119
  5. Петро Кравчук. Який він — наш цар-гриб? Газ. «Волинь», 24 жовтня 2013 р., с. 12.
  6. Кравчук П. А. Рекорди Волині 1993. – Любешів, 1994. – 64 с. ISBN 5-7707-2014-1/4., с. 33
  7. Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. , с. 120

Джерела[ред.ред. код]


Гриб Це незавершена стаття з мікології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.