Білик Назар Миколайович
| Білик Назар Миколайович | |
| Народився | 20 вересня 1979 (46 років) м. Львів |
|---|---|
| Національність | українець |
| Громадянство |  Україна
|
| Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
| Напрямок | сучасна скульптура |
| Роки творчості | від кінця 1990-х |
| Працював у містах | Київ |
| Основні роботи | «Скульптура Дощ»; серія «Контрформи» Козацький хрест «Убієнним синам України» (співавтор М. Малишко) та ін. |
| Нагороди |
 |
| Сайт | BILYK NAZAR |
Наза́р Микола́йович Бі́лик (нар. 20 вересня 1979, м. Львів) — український художник, скульптор[1].
Народився у Львові в сім'ї художників. З 1980 — житель Києва. Батько — український скульптор Микола Білик. Мати — Борисенко Наталія Валентинівна, майстриня декоративного мистецтва (художній текстиль). Дід — український скульптор Борисенко Валентин Назарович.
- Київський художньо-промисловий технікум (1999, нині — Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука).
- Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА, 1999—2005).
Живе та працює в Києві.
Як художник працює в напрямі сучасної скульптури. Автор об'єктів у публічному просторі.
Учасник багатьох виставок і симпозіумів.
- фіналіст конкурсу МУХІ (молоді українські художники, 2010)
- переможець конкурсу на найкращий проєкт пам'ятника «Убієнним синам України» (у співавторстві з Миколою Малишком)[2]. Пам'ятник встановлено в Карелії
- 2013-му здобув грант Президента України в галузі образотворчого мистецтва на створення робіт із серії «Контрформи»[3]
- один з фіналістів і учасників бієнале скульптури та ленд-арту Smach 2019 (Італія)
- роботи представлені на виставці сучасного мистецтва Nordart у Німеччині
- учасник виставки «Подвійна гра» в Садах Етрета в Нормандії (Франція)
Твори Назара Білика можна побачити:
- у Києві на Пейзажній алеї — скульптура «Дощ», 2010, бронза, скло), її копію замовлено для скульптурного парку Turn park штат Массачусетс США)[1]
- на меморіалі «Сандармох» (Карелія, РФ) — пам'ятник «Убієнним синам України» (у співавторстві, 2004, граніт)
- пам'ятний знак на місці загибелі Павла Шеремета.
- Меморіал на честь полеглих розвідників, Рибальський острів, м. Київ, 2025 р.
- Орден «За заслуги» III ступеня (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[4].
- ↑ а б Катерина Константинова. Скульптор Назар Білик: «Боятися порожнього простору не слід». Дзеркало тижня. Україна : газета. — 2015. — № 26. — 17 липня. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
- ↑ Див. Шевченко С. В. Козацький хрест в урочищі Сандармох // Соловецький реквієм. — К.: Експрес-Поліграф, 2013. — С. 447—448
- ↑ Розпорядження Президента України 30.07.2013 № 261/2013-рп «Про призначення грантів Президента України молодим діячам у галузі театрального, музичного, образотворчого мистецтва, а також молодим письменникам і майстрам народного мистецтва для створення і реалізації творчих проектів»
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
- Шевченко С. В. Соловецький реквієм. — К.: Експрес-Поліграф, 2013. — С. 447—448, 452—454.
- Алина Сандуляк. Назар Билык: «Художнику интересно то, что связано с человеком и обществом» [Архівовано 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- BILYK NAZAR [Архівовано 19 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю Назар Білік: «Настав час, колі треба не обслуговувати ідеологію, а пропонувати свої сласні рішення» [Архівовано 22 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Проєкт Назара Білика «Контрформи» у ЩербенкоАртЦентрі [Архівовано 22 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Проєкт Назара Білика «Ємності» у ЩербенкоАртЦентрі [Архівовано 22 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Аліса Ложкіна. «Уявні відстані» Назара Білика: У пустелі близькості [Архівовано 11 березня 2018 у Wayback Machine.]