Біличі (Самбірський район)
село Біличі | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Львівська область | ||||
Район | Самбірський район | ||||
Громада | Старосамбірська міська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1437 | ||||
Населення | 1412 | ||||
Площа | 3,86 км² | ||||
Густота населення | 365,8 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 82070 | ||||
Телефонний код | +380 3238 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°27′12″ пн. ш. 22°51′50″ сх. д. / 49.45333° пн. ш. 22.86389° сх. д.Координати: 49°27′12″ пн. ш. 22°51′50″ сх. д. / 49.45333° пн. ш. 22.86389° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
494 м | ||||
Водойми | р. Яблунька, п. Білич | ||||
Відстань до обласного центру |
100 км | ||||
Відстань до районного центру |
17 км | ||||
Найближча залізнична станція | Старий Самбір | ||||
Відстань до залізничної станції |
17 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 82000, Львівська обл., Самбірський р-н, м. Старий Самбір | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Бі́личі — село в Україні, у Старосамбірській міській громаді Самбірського району Львівської області. Населення становить 1412 осіб (2001 р.). Орган місцевого самоврядування — Старосамбірська міська громада.
Назва[ред. | ред. код]
У 1989 році назву села Білич було збільшено на одну літеру.[1]
Географія[ред. | ред. код]
Біличі тягнуться зі сходу на схід майже на шість кілометрів, долішня частина лежить над річкою Яблунькою, горішня — над потоком Білич (ліва притока Яблуньки). Село зі всіх боків оточене горами. З півночі розташовані вершини: Ляхів (721 м), Менчиконя (636 м), Свинцір (635 м), з півдня — Свинний (756 м), Кобила (753 м) та інші.
Відстань до районного центру 17 км, до пожежної частини 18 км, лікарні 18 км, до обласного центру 100 км. Дороги з асфальтовим покриттям 8 км, дороги з твердим покриттям 6 км, ґрунтові дороги 1,5 км.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про Біличі відноситься до 1437 року. В давнину це село мало ще назву — Воля Стрільбицька. У 1928 році тут мешкало 1518 осіб, серед яких 44 євреї. Тоді в селі була школа на 2 класи, у якій навчалося близько 100 дітей.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Територія населеного пункту 3696 га, під забудову та присадибні ділянки 343 га, орна земля 269 га, пасовища 250 га, громадські ліси 1427 га.
Осередки політичних партій: КУН.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
- Заклади охорони здоров'я: ФАП.
- Школа початкова на 80 учнів.
- Школа неповна середня на 270 учнів.
- Народний дім на 100 місць.
- Спортивні майданчики — 2 шт.
- Бібліотека № 1, керівник Гомзяк Г. Й.
- Бібліотека № 2, керівник Паплик Г. М.
- Відділення зв'язку, керівник Розлуцька Л. М..
Культові споруди[ред. | ред. код]
- Церква-каплиця Неуст. Матері Божої, побудована у 1990 році (конфесія — УГКЦ).
- Церква «Святого Архистратига Михаїла», побудована у 1905 році.
- Церква Чуда Архистратига Михаїла, побудована у 1946 році. Храмові свята: 19 вересня — Чудо Архистратига Михаїла та 21 листопада — Собор Архистратига Михаїла.
- 23 червня 2012 року Владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, здійснив душпастирські відвідини парафії с. Біличі. Священик та громада вірних запросили єпископа освятити наріжний камінь під будівництво майбутнього храму. 20 серпня 2017 року відбулося освячення храму[2].
Цікаві факти[ред. | ред. код]
У селі є церква Святого Архистратига Михаїла, збудована 1905 року. Раніше на її місці стояла дерев'яна церква. З давніх часів вона була оточена високими кам'яними мурами з бійницями, які були зведені для захисту від татарських нападів. З часом церква втратила оборонне значення, а верхня частина мурів від старості почала поступово обвалюватися. Селяни вирішили розібрати верхню частину і використати її для фундаментів нової церкви. Коли довкола церкви залишався вже невисокий мур, селяни зрозуміли, що власними руками знищили давню пам'ятку. Було вирішено відновити мур. Але роботи відкладалися з року на рік, так що мур залишився невисоким. Поруч з новою церквою було вирішено звести нову дзвіницю. Коли рили яму для гасіння вапна, у землі знайшли багато безладно розкиданих людських кісток. Можливо, це були останки тих, хто загинув у боротьбі з татарами. Зі східного боку церкви можна побачити застряглий у стіні артилерійський снаряд часів першої світової війни. Він є мовчазним нагадуванням про те, що церква могла бути зруйнована ще 1914 року.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Подолинський Василь Іванович — український громадсько-політичний діяч, публіцист.
- Дедуненко Ганна Іванівна — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
- Носалевич Олександр Модестович — український оперний співак (бас-баритон).
Джерела[ред. | ред. код]
- Визначні місця Старосамбірщини: Альбом / В. І. Шагала. — 1976—1977.
- Шагала В. Визначні місця Старосамбірщини: історичні, архітектурні та природні: візуальна історія від народного етнографа; самвидавні альбоми / В. Шагала // Пам'ятки України. — 2019. – № 5/6. – С. 15—78.
- Bilicz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 226. (пол.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Картка постанови. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 27 жовтня 2019.
- ↑ Владика Григорій (Комар) освятив храм Воскресіння Господнього в с. Біличі на Старосамбірщині [Архівовано 24 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- http://sts-mrada.gov.ua [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.]
- https://decentralization.gov.ua/newgromada/4242/composition [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |