Біличі (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біличі
станція
Вокзал ст. Біличі.jpg
Вокзал станції Біличі
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса Коцюбинське, Вокзальна вулиця
Координати 50°29′16″ пн. ш. 30°20′05″ сх. д. / 50.48778° пн. ш. 30.33472° сх. д. / 50.48778; 30.33472
Структура
Платформ 2
Тип платформ острівна, берегова
Колій 4
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса
Історія
Відкрито 1902 (117 років)
Електрифіковано 1959 (=), 1968 (~)
Колишні назви роз'їзд Біличі
Інша інформація
Власник Південно-Західна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код 322303
Код ЄМР (АСУЗТ) 322303
Код Експрес-3 2200082
Мапа
Біличі на Вікісховищі

Бі́личі — проміжна залізнична станція 4-го класу Коростенського напрямку Південно-Західної залізниці. Розташована на території селища Коцюбинське. Станція розміщується між зупинним пунктом Новобіличі та станцією Ірпінь. Входить до Київського залізничного вузла.

У 1900 році одночасно розпочались будівельні роботи на всіх дільницях майбутньої лінії залізниці Київ — Ковель. Станція була відкрита у 1902 році як роз'їзд Біличі. Навколо станції поступово сформувалося селище залізничників, що переросло у селище Коцюбинське. Збереглася будівля вокзалу станції, збудованого тоді ж за типовим проектом (подібні будівлі збереглися на станціях Святошин, Ірпінь, Клавдієво, Ірша і Головки).

1959 року станцію було електрифіковано під час електрифікації лінії Київ — Ворзель і сюди вперше пішли електропоїзди.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.04.2019) Page white excel.png(рос.) Архівовано з першоджерела 08.04.2019.
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В 2-х кн. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)