Білка (Львівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Білка
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Перемишлянська міська ОТГ
Основні дані
Засноване 1600
Населення 1023
Площа 1,62 км²
Густота населення 238,27 осіб/км²
Поштовий індекс 81245
Телефонний код +380 3263
Географічні дані
Географічні координати 49°35′48″ пн. ш. 24°37′12″ сх. д. / 49.59667° пн. ш. 24.62000° сх. д. / 49.59667; 24.62000Координати: 49°35′48″ пн. ш. 24°37′12″ сх. д. / 49.59667° пн. ш. 24.62000° сх. д. / 49.59667; 24.62000
Середня висота
над рівнем моря
275 м
Місцева влада
Адреса ради 81244, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Брюховичі
Карта
Білка. Карта розташування: Україна
Білка
Білка
Білка. Карта розташування: Львівська область
Білка
Білка
Мапа
Мапа

CMNS: Білка у Вікісховищі

Бі́лка — село в Україні, у Перемишлянській міській об'єднаній територіальній громаді Львівському районі Львівської області. Населення становить 386 осіб.

Мальовниче село, розташоване на окраїні Перемишлянського району, розкинулося між двома потічками має багату історію.

Географія[ред. | ред. код]

Через село тече річка Домброва, ліва притока Гнилої Липи.

Історія[ред. | ред. код]

На цьому місці було розташоване поселення римського періоду (черняхівська культура) 3-5 ст.

Село згадується у літописах галицько-волинського часу під назвою Добрутрич, а власником тоді був Іван Зубич. Тогочасне село було розміщене за 2 км від сучасного місця розташування Це дає підставу вважати, що життя на цій території з'явилося набагато давніше, ніж говорять офіційні джерела.

Згадується 12 березня 1470 року в книгах галицького суду [1].

Є згадка, що у квітні 1512 в околицях села польське військо розбило один із татарських загонів. Це одна зі складових частин битви під Лопушним (Тернопільська область). Тоді було вбито 700 татар:

"..Аж під Білки вже було підійшли загони, Коли гетьман польний там став на оборону. Він сім сотень до ноги вибив бусурманів, Нашим мужності додав, настрахав поганих; Ані жодного живим звідти не пустили, Бідних бранців, весь полон в цілості відбили.

Гетьман польний Станіслав, рицар славний, мужній, Що під Білками татар знищив осоружних, По звитяжстві осмілів і з полком хоробрим За ордою назирав, допікав їй добре."[2] В 1661 році селом володіли М.Бжоздовський та Пеняжек [3]

У 17 ст село неодноразово піддавалося нападам татар, через що не могло багато років сплатити жодного податку, а повинно було 13 золотих в рік.

У 1855 р село перебувало у власності пана Волдимира Вашкевича.[4]

У 1927 р в селі проживало 647 осіб. Власником земель було товариство "Народний дім", яке володіло 647 га. В селі діяло кооперативне товариство "Надія". В селі працював млин, власником якого був М. Рапп. Столяром в селі був М. Сікорський. [5]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.336, №3478 (лат.)
  2. http://litopys.org.ua/human/hum16.htmПРО [Архівовано 2 червня 2022 у Wayback Machine.] ВИБИТТЯ ТАТАР ПЕРЕКОПСЬКИХ ПІД ВИШНІВЦЕМ РОКУ 1512-ГО
  3. Смерека, Богдан (2016). ОПИСОВО-СТАТИСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО ЗАСЕЛЕННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА У XVI–XVIII СТ. Київ: Національна академія наук України Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. с. 317. 
  4. Leszko Szewczyk, Leszka Szewczyka (1855). Skorowidz wszystkich miejscowości położonych w królestwie Galicyi i Lodomeryi jakoteż w wielkim księstwie Krakowskiem i księstwie Bukowińskiem, pod względem politycznej i sądowej organizacyi kraju wraz z dokładnem oznaczeniem parafii, poczt i właścicieli tabularnych, ułożony porządkiem abecadłowym (польська). Lwów: Karol Wild. с. 15. 
  5. Spotkania Świrzan Nr 38. 2000. с. 37. 
  6. І. Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — C. 185
  7. П. Гуцал. Телішевський Костянтин Гнатович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8. — С. 612

Джерела[ред. | ред. код]