Білле Аугуст
| Білле Ауґуст | |
|---|---|
| дан. Bille August | |
 Б. Ауґуст, 1988 | |
| Дата народження | 9 листопада 1948[1][2][…] (77 років)  |
| Місце народження | Бреде, комуна Люнгбю-Торбек, Данія |
| Громадянство |  Данія |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| Alma mater | Данська кіношколаd (1973)[3] |
| Роки активності | 1978 — наш час |
| Діти | Anders Augustd, Альба Аугуст, Asta Kamma Augustd, Amaryllis Augustd і Адам Авґустd |
| IMDb | ID 0000806 |
| Нагороди та премії | |
 Білле Аугуст у Вікісховищі | |
Білле Ауґуст (дан. Bille August; нар. 9 листопада 1948, Бреде, Данія) — данський кінорежисер, сценарист і кінооператор. Дворазовий лауреат Золотої пальмової гілки Каннського міжнародного кінофестивалю (1988 і 1992 року) та низки інших фестивальних та професійних кінонагород 
.
Білле Ауґуст народився 9 листопада 1948 року в передмісті Копенгагена Бреде, Данія. Навчався архітектурі на батьківщині, потім у Школі документального фільму (суах. Dokumentarskolan) в Стокгольмі (Швеція). У 1971 закінчив Данський кіноінститут в Копенгагені (дан. Den Danske Filmskole). Працювати в кіно начал як оператор наприкінці 1970-х. Перший власний фільм «Медовий місяць» поставив у 1978 році і відразу отримав данську національну кінопремію «Боділ» в номінації за найкращий данський фільм. Після цього зняв ще декілька фільмів як оператор і поставив телефільм Може. У 1983 і 1984 роках поставив два фільми за творами данського письменника Б'ярне Ройтера — «Заппа» (1983) і «Світ Бастера» (1984).
У 1988-му фільм Ауґуста «Пелле-завойовник» за романом Мартіна Андерсена-Нексе показали в основному конкурсі 41-го Каннського міжнародного кінофестивалю і отримав головний приз — «Золоту пальмову гілку»[4]. Пізніше цей же фільм отримав і «Оскара» за найкращий фільм іноземною мовою[5]. Через кілька років за пропозицією Інгмара Бергмана Ауґуст ставить у Швеції за його сценарієм фільм «Добрі наміри», який в 1992 році знову приносить режисерові головний приз Каннського кінофестивалю, а його дружині Перніллі — премію за найкраще виконання жіночої ролі. Таким чином, Білле Ауґуст став третім (після Альфа Шеберга і Френсіса Форда Копполи) режисером, який двічі отримував головний приз фестивалю в Каннах (після Ауґуста це досягнення повторили Емир Кустуриця, Сьохей Імамура, брати Дарденн і Міхаель Ганеке).
У 1993 році Білле Ауґуст спільно з кінематографістами Німеччини і Португалії екранізував бестселер (1985) племінниці чилійського президента Ізабель Альєнде. У сімейній сазі «Будинок духів» про життя чотирьох поколінь сім'ї чилійських аристократів режисер зняв ціле сузір'я акторів світового класу — Меріл Стріп, Ванессу Редгрейв, Гленна Клоуза, Джеремі Айронса, Вайнону Райдер, Антоніо Бандераса. Після цієї стрічки Ауґуст знову повернувся до скандинавської тематики та здійснив свою давню мрію, екранізувавши у 1996 році роман лауреата Нобелівської премії Сельми Лаґерлеф «Єрусалим» (1902).
Після епічного «Єрусалиму» Білле Ауґуст зняв стрічку в жанрі фантастичного трилера «Снігове чуття Смілли» (1997), а наступного року екранізував роман Віктора Гюго «Знедолені» (1998).
У 2007 році вийшла біографічна історична драма Білле Ауґуста «Прощавай, Бафано» про білого південноафриканського расиста, що впродовж 20 років охороняв відомого політв'язня Нельсона Манделу, який результаті докорінно змінив його життя. Того ж року Ауґуст увійшов до режисерського ансамблю фільму «У кожного своє кіно»; до стрічки увійшли 34 кіноновели, тривалістю 3-4 хвилини кожна, від всесвітньо відомих режисерів з 25 країн і 5 континентів.
23 вересня 2011 року Ауґуст оголосив, що відкрив свою кіностудію в Ханчжоу (КНР).
На грудень 2016 року заплановано початок знімання Білле Ауґустом байопіку про модельєра Джанні Версаче, де головну роль має виконати Антоніо Бандерас, який до цього знімався у режисера в фільмі «Будинок духів» (1993)[6].
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | Продюсер | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1978 | Медовий місяць | Honning måne |  | | ||
| 1982 | т/ф | Може | Maj | | ||
| 1983 | Заппа | Zappa | | | ||
| 1984 | Світ Бастера | Busters verden | | |||
| 1984 | Вірність, надія і любов | Tro, håb og kærlighed | | | ||
| 1987 | Пелле-завойовник | Pelle erobreren | | | ||
| 1991 | т/с | Добрі наміри | Den goda viljan | | ||
| 1991 | Добрі наміри | Den goda viljan | | |||
| 1992-93 | т/с | Пригоди молодого Індіани Джонса | The Young Indiana Jones Chronicles | | ||
| 1993 | Будинок духів | The House of the Spirits | | | ||
| 1996 | Єрусалим | Jerusalem | | | ||
| 1997 | Снігове чуття Смілли | Smilla's Sense of Snow | | |||
| 1998 | Знедолені | Les Misérables | | |||
| 1999 | в | Пригоди молодого Індіани Джонса: Суперники | The Adventures of Young Indiana Jones: Tales of Innocence | | ||
| 2000 | т/ф | Пригоди молодого Індіани Джонса: Пастки Купідона | The Adventures of Young Indiana Jones: The Perils of Cupid | | ||
| 2001 | Пісня для Мартіна | En sång för Martin | | | | |
| 2003 | т/ф | Деталі | Detaljer | | | |
| 2004 | Повернути відправнику | Return to Sender | | |||
| 2007 | Прощавай, Бафано | Goodbye Bafana | | | ||
| 2007 | У кожного своє кіно | Chacun son cinéma ou Ce petit coup au coeur quand la lumiè… | | |||
| 2012 | Дружина художника | Marie Krøyer | | |||
| 2013 | Нічний потяг до Лісабона | Night Train to Lisbon | | |||
| 2014 | Тихе серце | Stille hjerte | | |||
| 2016 | Китайська вдова | The Chinese Widow | | |||
| 2017 | 55 кроків | 55 Steps | | |||
| 2023 | Еренгард: Мистецтво зваблення | Ehrengard: Forførelsens kunst | | |||
| Нагороди та номінації Білле Ауґуста[7] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Премія «Боділ» | |||
| 1979 | Найкращий фільм | Медовий місяць | Перемога |
| 1988 | Пелле-завойовник | Номінація | |
| 2002 | Пісня для Мартіна | Номінація | |
| 2015 | Тихе серце | Перемога | |
| Московський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1979 | Золотий приз | Медовий місяць | Номінація |
| 1983 | Заппа | Номінація | |
| 1985 | Вірність, надія і любов | Номінація | |
| Чиказький міжнародний кінофестиваль | |||
| 1980 | Золотий Г'юго за найкращий художній фільм | Медовий місяць | Номінація |
| 2012 | Дружина художника | Номінація | |
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1985 | Премія ЮНІСЕФ | Світ Бастера | Перемога |
| Приз Міжнародного центру фільмів для дітей і молоді (C.I.F.E.J.) | Перемога | ||
| Премія «Роберт» | |||
| 1985 | Найкращий сценарій | Вірність, надія і любов (разом з Б'ярне Реутером) | Перемога |
| 1988 | Найкращий фільм | Пелле-завойовник | Перемога |
| Найкращий сценарій | Перемога | ||
| 1994 | Найкращий фільм | Будинок духів | Перемога |
| Найкращий сценарій | Перемога | ||
| 2015 | Найкращий фільм | Тихе серце | Номінація |
| Найкращий режисер | Номінація | ||
| Приз глядацьких симпатій | Номінація | ||
| 1997 | Золотий ведмідь | Снігове чуття Смілли | Номінація |
| 2007 | Прощавай, Бафано | Номінація | |
| Премія «Оскар»[5] | |||
| 1987 | Найкращий фільм іноземною мовою | Пелле-завойовник | Перемога |
| Каннський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1988 | Золота пальмова гілка | Пелле-завойовник | Перемога |
| 1992 | Добрі наміри | Перемога | |
| Премія Peace Film | Перемога | ||
| Премія «Сезар» | |||
| 1989 | Найкращий фільм з Європейського Союзу | Пелле-завойовник | Номінація |
| Премія BAFTA | |||
| 1990 | Найкращий неангломовний фільм | Пелле-завойовник | Номінація |
Премія «Аманда» /  Норвегія | |||
| 1993 | Почесна нагорода | Перемога | |
| Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні | |||
| 2014 | Золота мушля | Тихе серце | Номінація |
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ (unspecified title) / за ред. O. John — 2006. — С. 266. — ISBN 87-11-30048-5
- ↑ Canby, Vincent (29 травня 1988). FILM VIEW; Before the Revolution - and After. The New York Times. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 2 вересня 2016.
- 1 2 The 61st Academy Awards (1989) Nominees and Winners. oscars.org. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 2 жовтня 2016.
- ↑ Luisa Zargani. Antonio Banderas to Play Gianni Versace in Film, Says Bille August. wwd.com (англ) . 15.7.2016. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 2.9.2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання) - ↑ Нагороди та номінації Білле Ауґуста на сайті IMDb(англ.)
- М.М. Черненко (составитель). Аугуст Билле // Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. — М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — С. 10-11. — ISBN 5-85646-077-4.
