Біллі Берк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біллі Берк
Billie Burke 15826u.jpg
Народилася 7 серпня 1884(1884-08-07)[1][1][…]
Вашингтон, США
Померла 14 травня 1970(1970-05-14)[3][1][…] (85 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
·хвороба Альцгеймера
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність кіноакторка, акторка театру, телеакторка, радіоведучий, актриса
Роки активності 1907 — тепер. час
У шлюбі з Флоренз Зігфелд
Діти Patricia Ziegfeld Stephenson[d]
IMDb nm0000992

Біллі Берк (англ. Billie Burke, 7 серпня 1884 — 14 травня 1970) — американська актриса, номінантка на премію «Оскар» в 1938 році, відома за роллю Доброї феї Півночі в музичному фільмі «Чарівник країни Оз» (1939).

Біографія[ред. | ред. код]

Мері Вільям Етельберт Еппелтон Берк (англ. Mary William Etelbert Eppelton Berk), що стала відомою як просто Біллі Берк, народилася у Вашингтоні 7 серпня 1884 в сім'ї циркача Біллі Берка. Її сім'я багато подорожувала по США та Європі і зрештою осіла в Лондоні. Бажання стати актрисою з'явилася у юної Біллі після відвідування лондонського Вест-Енду.

З 1903 року вона стала грати на театральних сценах Лондона, а незабаром після цього повернулася в США, де за дуже короткий час стала успішною актрисою в бродвейських комедіях. Вона також отримала похвалу в «The New York Times» за свою чарівність і яскравий образ.

На Бродвеї Берк познайомилася і зі своїм майбутнім чоловіком, знаменитим конферансьє Флорензом Зігфелдом, за якого вийшла заміж в 1914 році. У 1916 році вона народила дочку, Патріцію Зігфелд Стефенсон, і в тому ж році дебютувала в кіно. Театральна сцена все ж манила її більше екрану, тому що там вона могла вільно говорити, чого не могло дозволити собі в німому кіно. Але після Біржового краху 1929 року їй довелося по новому подивитися на ролі в кіно, через те, що заробити на них можна було більше.

У 1932 році Біллі Берк знову з'явилася в Голлівуді у фільмі Джорджа К'юкора «Білль про розлучення», де виконала роль Мег Фейрфілд, мати героїні Кетрін Хепберн, для якої цей фільм став дебютним. Під час зйомок в цьому фільмі у Біллі Берк помер чоловік, Флоренз Зігфелд, але незважаючи на особисту трагедію вона продовжила зйомки відразу після похорону.

Через рік актриса з'явилася ще в одному фільмі Кьюкора «Обід у вісім», де також знімалися Джон Беррімор, Джин Харлоу і Мері Дресслер. Фільм став дуже успішним і приніс Біллі велику популярність. У 1938 році вона зіграла Емілі Килборн у фільмі «Весело ми живемо», за роль якої вона була номінована на «Оскар».

У 1936 році «MGM» випустило біографічний фільм про її чоловіка, який називався «Великий Зігфільд», що отримав відразу два «Оскара». У картині присутній персонаж Біллі Берк, яку зіграла актриса Мірна Лой. У 1938 році, у віці 53 років, Біллі Берк зіграла одну з найвідоміших своїх ролей, Глінді, Добру відьму Півночі, в легендарному фільмі Віктора Флемінга «Чарівник країни Оз». Іншими відомими її ролями стали Доріс Дунстан у фільмах «Батько нареченої» (1950) і «Маленький прибуток батька» (1951).

З 1943 по 1946 Берк була ведучою власного шоу на радіо «CBS». Її ситком «Шоу Біллі Берк» виходив в ефір кожне суботній ранок.

У 1950-ті роки актриса з'явилася в парі телесеріалів, а в кінці десятиліття, будучи вже літньою жінкою з поганою пам'яттю, припинила зніматися зовсім, так як нові ролі їй стали даватися з трудом.

Берк є автором двох своїх автобіографій: «With a Feather on My Nose» (1949) і «With Powder on My Nose» (1959). Актриса також стала натхненням для створення образу феї Фауни в мультфільмі компанії «Walt Disney» «Спляча красуня» (1959).

Біллі Герасимчука 14 травня 1970. Вона померла будучи в легкому божевіллі через хворобу Альцгеймера в Лос-Анджелесі на 86 році життя. Її поховали на кладовищі Кенсіко в нью-йоркському окрузі Вестчестер.

Її внесок у кінематограф США відзначений зіркою на Голлівудській алеї слави.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Internet Broadway Database — 2000.
  2. Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  3. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]