Перейти до вмісту

Білогородка (Шепетівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Білогородка
Вигляд будівлі сільського старостату.
Вигляд будівлі сільського старостату.
Вигляд будівлі сільського старостату.
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Тер. громада Ізяславська міська громада
Код КАТОТТГ UA68060090040022973
Облікова картка село Білогородка 
Основні дані
Перша згадка 1400 рік
Населення 1641 осіб (1 січня 2008)[1]
Площа 6,988 км²
Густота населення 252,93 осіб/км²
Поштовий індекс 30343
Телефонний код +380 3852
День села 14 жовтня
Географічні дані
Географічні координати 50°00′15″ пн. ш. 26°38′51″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		269 м[2]
Водойми річка Видава (Покощівка)[3]
Відстань до
обласного центру 		Хмельницький — 111 км
Найближча залізнична станція Білгородка
Відстань до
залізничної станції 		2,5 км
Місцева влада
Адреса ради 303330, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43
Староста Бондарук Ольга Володимирівна
Карта
Білогородка. Карта розташування: Україна
Білогородка
Білогородка
Білогородка. Карта розташування: Хмельницька область
Білогородка
Білогородка
Мапа
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Білогородка.

Білогоро́дка — село в Україні, в Ізяславській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Розташоване на річці Видаві за 23 км на південний захід від Ізяслава та за 2,5 км від залізничної станції Білгородка. Населення — 1816 осіб (2001).

Історія

[ред. | ред. код]

Територія сучасної Білогородки була заселена з давніх часів. Під час археологічних розкопок в урочищі Липнику виявлено знаряддя праці доби неоліту. У Білогородці також знайдено два скарби римських срібних монет II століття н. е. Перший скарб виявлено приблизно у 1897 році. Він складався з 52 денаріїв часів імператорів Гальби (68–69), Траяна (98–117) та інших, датованих 68–192 роками н. е. Монети були придбані Археологічною комісією 1898 року. Другий, майже ідентичний за складом скарб, був знайдений у 1898 році; 44 монети з нього передано до Київського університету.

На горі біля ставка розташоване Замчисько — залишки, як вважається, давньоруського городища, укріпленого земляними валами. За переказами, замок місцевих феодалів стояв на острові серед ставу і був сполучений із суходолом розвідним мостом.

Перша письмова згадка про Білогородку датована 1400 роком і пов'язана з намаганням княгині Острозької приєднати сусідні села Корницю і Шельвів до своїх володінь. Грамотою від 29 червня 1508 року великий князь литовський Сигізмунд підтвердив права князя Івана Юрійовича Заславського на Білогородку. Згідно з документами, датованими 1545 роком, оселями Білогородкою та Двірцем володів князь Кузьма Заславський; тоді ж уперше згадується Білогородський замок.

1618 року село зазнало татарського нападу. За подимним реєстром 1629 року Білогородка мала 119 димів[4]. Надалі поселення перебувало у володінні князів Любомирських і Санґушків.

Білогородка на мапі 1867 року

За переписом 1911 року в селі проживало 6310 мешканців, налічувалося близько 800 будинків. Діяли волость, поштова станція, земська лікарня, школа, фабрика сукна, ґуральня та понад 30 крамниць.

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, Білогородка увійшла до складу Української Народної Республіки[5].

Храми

[ред. | ред. код]

У різні періоди в Білогородці існували:

  • Церква Святої Трійці — збудована 1825 року коштом парафіян і князя Євстахія Еразма Санґушка. Кам'яний храм із дзвіницею неодноразово ремонтувався у XIX столітті. У ньому зберігався антимінс 1779 року, освячений митрополитом Гавриїлом (Кременецьким).
  • Воскресенська церква — зведена 1875 року за кошти Романа Владиславовича Санґушка та парафіян. Мала п'ять куполів і була споруджена у візантійському стилі. При храмі діяла каплиця, збудована 1812 року.
  • Кладовищенська церква — освячена 6 вересня 1890 року, мала окремий план і власну земельну ділянку.
  • Дерев'яний костел (1749) — споруджений архітектором Паоло Фонтаною разом із маєтком князів Санґушків; не зберігся.
  • Костел Господнього Преображення (1803) — мурований храм, зведений за кошти князя Ієроніма Януша Санґушко, який був похований у підземеллі споруди (1812).
  • Свято-Введенський храм ПЦУ — освячений 4 грудня 2016 року протоієреєм Володимиром Ковальчуком[6].

На території села збереглися православні, католицькі та єврейські некрополі.

Сучасність

[ред. | ред. код]

У селі діють середня школа І–ІІІ ступенів, дільнична лікарня, Будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, аптека, ветдільниця та базар. Встановлено пам'ятник воїнам Другої світової війни та стелу на честь 600-річчя Білогородки (2000).

12 червня 2020 року Білогородка увійшла до складу Ізяславської міської територіальної громади, а після адміністративно-територіальної реформи 19 липня 2020 року — до Шепетівського району[7][8].

Релігія

[ред. | ред. код]
Громада села Білогородка у храмі Святої Трійці

У 2022—2023 роках відбувся перехід місцевої православної громади від УПЦ (МП) до Православної Церкви України. Після громадського обговорення 3 квітня 2023 року храм Святої Трійці перейшов у підпорядкування ПЦУ.

Культура

[ред. | ред. код]
Village Cinema
Мінікінотеатр

У 2023 році мешканець села Олександр Яцюк став переможцем конкурсу ініціатив благодійного фонду «МХП-Громаді» (#Час_діяти_Україно) з проєктом «Village Cinema», який передбачав відновлення кінотеатру в місцевому Будинку культури. За грантові кошти придбано обладнання для кінопоказів та проведено інтернет до закладу. Урочисте відкриття мінікінотеатру відбулося 2 листопада 2023 року.

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1794 98.79 %
російська 16 0.88 %
вірменська 6 0.33 %
румунська 1 0.03 %
польська 1 0.03 %
інші/не вказали 1 0.04 %
Усього 1816 100 %

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Будинок культури
    Будинок культури
  • Школа
    Школа
  • Поштове відділення
    Поштове відділення
  • Центр села
    Центр села
  • Крамниці
    Крамниці
  • Став на річці Видаві
    Став на річці Видаві

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ who-is-who.com.ua. Архів оригіналу за 17 червня 2010. Процитовано 24 вересня 2010.
  2. ↑ Прогноз погоди у Білогородці. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 2 березня 2010.
  3. ↑ Водні ресурси Хмельницької області[недоступне посилання]
  4. ↑ Віктор Атаманенко. Міста Заславщини на початку XVII ст. Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 2 березня 2010.
  5. ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
  6. ↑ У селі Білогородка Хмельницької області освячено приміщення Свято-Введенського храму. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016.
  7. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  8. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білогородка_(Шепетівський_район)&oldid=46418633