Білогородка (Шепетівський район)
| село Білогородка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Шепетівський район |
| Тер. громада | Ізяславська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68060090040022973 |
| Облікова картка | село Білогородка |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1400 рік |
| Населення | 1641 осіб (1 січня 2008)[1] |
| Площа | 6,988 км² |
| Густота населення | 252,93 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 30343 |
| Телефонний код | +380 3852 |
| День села | 14 жовтня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°00′15″ пн. ш. 26°38′51″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
269 м[2] |
| Водойми | річка Видава (Покощівка)[3] |
| Відстань до обласного центру |
Хмельницький — 111 км |
| Найближча залізнична станція | Білгородка |
| Відстань до залізничної станції |
2,5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 303330, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43 |
| Староста | Бондарук Ольга Володимирівна |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
Білогоро́дка — село в Україні, в Ізяславській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Розташоване на річці Видаві за 23 км на південний захід від Ізяслава та за 2,5 км від залізничної станції Білгородка. Населення — 1816 осіб (2001).
Територія сучасної Білогородки була заселена з давніх часів. Під час археологічних розкопок в урочищі Липнику виявлено знаряддя праці доби неоліту. У Білогородці також знайдено два скарби римських срібних монет II століття н. е. Перший скарб виявлено приблизно у 1897 році. Він складався з 52 денаріїв часів імператорів Гальби (68–69), Траяна (98–117) та інших, датованих 68–192 роками н. е. Монети були придбані Археологічною комісією 1898 року. Другий, майже ідентичний за складом скарб, був знайдений у 1898 році; 44 монети з нього передано до Київського університету.
На горі біля ставка розташоване Замчисько — залишки, як вважається, давньоруського городища, укріпленого земляними валами. За переказами, замок місцевих феодалів стояв на острові серед ставу і був сполучений із суходолом розвідним мостом.
Перша письмова згадка про Білогородку датована 1400 роком і пов'язана з намаганням княгині Острозької приєднати сусідні села Корницю і Шельвів до своїх володінь. Грамотою від 29 червня 1508 року великий князь литовський Сигізмунд підтвердив права князя Івана Юрійовича Заславського на Білогородку. Згідно з документами, датованими 1545 роком, оселями Білогородкою та Двірцем володів князь Кузьма Заславський; тоді ж уперше згадується Білогородський замок.
1618 року село зазнало татарського нападу. За подимним реєстром 1629 року Білогородка мала 119 димів[4]. Надалі поселення перебувало у володінні князів Любомирських і Санґушків.

За переписом 1911 року в селі проживало 6310 мешканців, налічувалося близько 800 будинків. Діяли волость, поштова станція, земська лікарня, школа, фабрика сукна, ґуральня та понад 30 крамниць.
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, Білогородка увійшла до складу Української Народної Республіки[5].
У різні періоди в Білогородці існували:
- Церква Святої Трійці — збудована 1825 року коштом парафіян і князя Євстахія Еразма Санґушка. Кам'яний храм із дзвіницею неодноразово ремонтувався у XIX столітті. У ньому зберігався антимінс 1779 року, освячений митрополитом Гавриїлом (Кременецьким).
- Воскресенська церква — зведена 1875 року за кошти Романа Владиславовича Санґушка та парафіян. Мала п'ять куполів і була споруджена у візантійському стилі. При храмі діяла каплиця, збудована 1812 року.
- Кладовищенська церква — освячена 6 вересня 1890 року, мала окремий план і власну земельну ділянку.
- Дерев'яний костел (1749) — споруджений архітектором Паоло Фонтаною разом із маєтком князів Санґушків; не зберігся.
- Костел Господнього Преображення (1803) — мурований храм, зведений за кошти князя Ієроніма Януша Санґушко, який був похований у підземеллі споруди (1812).
- Свято-Введенський храм ПЦУ — освячений 4 грудня 2016 року протоієреєм Володимиром Ковальчуком[6].
На території села збереглися православні, католицькі та єврейські некрополі.
У селі діють середня школа І–ІІІ ступенів, дільнична лікарня, Будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, аптека, ветдільниця та базар. Встановлено пам'ятник воїнам Другої світової війни та стелу на честь 600-річчя Білогородки (2000).
12 червня 2020 року Білогородка увійшла до складу Ізяславської міської територіальної громади, а після адміністративно-територіальної реформи 19 липня 2020 року — до Шепетівського району[7][8].

У 2022—2023 роках відбувся перехід місцевої православної громади від УПЦ (МП) до Православної Церкви України. Після громадського обговорення 3 квітня 2023 року храм Святої Трійці перейшов у підпорядкування ПЦУ.

У 2023 році мешканець села Олександр Яцюк став переможцем конкурсу ініціатив благодійного фонду «МХП-Громаді» (#Час_діяти_Україно) з проєктом «Village Cinema», який передбачав відновлення кінотеатру в місцевому Будинку культури. За грантові кошти придбано обладнання для кінопоказів та проведено інтернет до закладу. Урочисте відкриття мінікінотеатру відбулося 2 листопада 2023 року.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1794 | 98.79 % |
| російська | 16 | 0.88 % |
| вірменська | 6 | 0.33 % |
| румунська | 1 | 0.03 % |
| польська | 1 | 0.03 % |
| інші/не вказали | 1 | 0.04 % |
| Усього | 1816 | 100 % |
-
Будинок культури
-
Школа
-
Поштове відділення
-
Центр села
-
Крамниці
-
Став на річці Видаві
- Станіслав Кардашевич — історик
- Захар Китай — театральний режисер
- Йосип Пачоський — польський ботанік
- Володимир Сокирко — театральний актор
- ↑ who-is-who.com.ua. Архів оригіналу за 17 червня 2010. Процитовано 24 вересня 2010.
- ↑ Прогноз погоди у Білогородці. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 2 березня 2010.
- ↑ Водні ресурси Хмельницької області[недоступне посилання]
- ↑ Віктор Атаманенко. Міста Заславщини на початку XVII ст. Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 2 березня 2010.
- ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ У селі Білогородка Хмельницької області освячено приміщення Свято-Введенського храму. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Брайчевський М. Ю. Римська монета на території УРСР. — Κ., 1959. — С. 185.
- Кучинко М. М., Кучинко З. М. Давні та середньовічні скарби Волині. Монографія. — Луцьк, 2007. — С. 44—45.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Яцечко Т. Сторінка з історії містечка Білогородка, або доля Євфросинії Горбатюк [Архівовано 18 листопада 2012 у Wayback Machine.] // Метафора спільного дому. Заславщина багатьох культур. — Ізяслав; Острог, 2006.
- Яцечко-Блаженко Т. Пам'ятки історії села Білогородка Ізяславського району Хмельницької області // Історія музейництва пам'яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Волині. Науковий збірник. — Випуск 3. — Острог, 2011. — С. 249—251.
- Białogródka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 190. (пол.)
- Теодорович Н. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии / сост. Н. И. Теодорович. — Почаев, 1888—1903. — 5 т. (рос.)
- Хмельницька обласна рада. Ізяславський район. Паспорт територіальної громади Білогородської сільської ради (doc)
- Село Білогородка // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Погода в селі Білогородка [Архівовано 11 червня 2017 у Wayback Machine.]

